Басько Іван Михайлович,

студент 1 курсу

(науковий керівник – к.і.н. О.М. Кропивко)

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна, Київ

Впровадження спільних пріоритетів аграрної політики як один із чинників на шляху до інтеграції України в Європейський Союз

Представник України в Євросоюзі Р.Шпек відзначив на засіданні української частини Ради з питань співробітництва Україна-ЄС (18 вересня 2013 р.), що наша країна заявила про свою чітку спрямованість на вступ до європейських та євроатлантичних структур, і сьогодні питання стоїть про адаптацію українського законодавства до законодавства та норм Європейського співтовариства. А це, у свою чергу, пов’язано з її вступом у Світову організацію торгівлі (СОТ), забезпеченням статусу країни з ринковою економікою і статусу країни-сусідки ЄС, посиленням її обороноздатності і безпеки, запланованим створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом і, зрештою, асоційованим членством в ЄС. Сучасна аграрна політика ЄС формувалася та функціонує на фундаменті та в рамках регіональної, у першу чергу, структурної політики. САП (Common Agricultural Policy) ЄС у широкому розумінні – це напрям загальної політики ЄС, спрямований на: покращення правового регулювання відносин в аграрній сфері; вдосконалення адміністративних відносин між відповідними інститутами та суб’єктами господарювання в сільському господарстві; прийняття економічно доцільних та ефективних регуляторних актів, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності сільського господарства ЄС та розвитку сільської місцевості; сприяння подальшій лібералізації сільського господарства ЄС відповідно до вимог СОТ.

В сучасних умовах для європейської аграрної моделі є характерним посилення вектора сталого розвитку сільських територій. Розв’язання проблеми сільських територій спочатку розглядалося в рамках САП, а згодом вони стали складовою частиною регіональної політики ЄС. Незважаючи на те, що регіональна політика ЄС формується як окрема сфера і посідає друге місце в бюджеті Співтовариства після САП, вона нерозривно пов’язана зі створенням сприятливих умов для сталого розвитку сільських територій. Сучасне планування соціального та економічного розвитку розширеного ЄС та модернізація САП враховують необхідність активізації інститутів сільського соціуму, за допомогою яких можливе відродження регіонів, які перебувають у стані занепаду, поліпшення демографічної ситуації, збереження поселенської мережі та захист природних агроландшафтів.

Загострення екологічних проблем функціонування сучасних агроландшафтів, насамперед, пов’язано з використанням земель, що не забезпечує дотримання оптимальних параметрів екологічних і соціально-економічних функцій територій, відсутністю системних меліоративних та протиерозійних заходів на орних землях, які становлять близько 78 відсотків сільськогосподарських угідь. Захисні лісові насадження лінійного типу створюють екологічний каркас агроландшафтів, але їх кількість, лісівничий стан та безсистемне розміщення не відповідають сучасним вимогам.

Збереження і охорона орних земель належать до пріоритетів держави і є важливою умовою забезпечення збалансованого розвитку агроландшафтів, підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

Таким чином, спільна аграрна політика ЄС у процесі її впровадження пройшла кілька етапів реформування і набула форми, що найбільше відповідає сучасним економічним умовам. Період адаптації національного сільського господарства України до вимог САП ЄС буде досить тривалим і, очевидно, супроводжуватиметься певними втратами, а подекуди і занепадом сільських територій. Ось чому є необхідними обґрунтована програма адаптації вітчизняного аграрного сектору до вимог ЄС і посилення ролі держави у забезпеченні її реалізації та підтримці розвитку сільських територій.

Література:

1. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції : монографія / авт. кол.: М. Бетлій та ін. ; за ред. О. М. Бородіної. – Ужгород : ІВА, 2006. – 496 с.

2. Бенц А. Багаторівневе переплетення в Європейському Союзі / А. Бенц // Європейська інтеграція / уклад. : М. Яхтенфукс, Б. Колєр-Кох ; пер. з нім. М. Яковлєва. – К. : Видав. дім “Києво-Могилянська академія”, 2007. – С. 208-231.

3. Гафурова О. В. Спільна аграрна політика Європейського Союзу: розвиток законодавства / О. В. Гафурова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/nvnau_pravo/2011_157_1/10gov.pdf

4. Клименко І. В. Спільна аграрна політика Європейського Союзу: можливості та виклики для України : аналіт. доп. / І. В. Клименко, М. Г. Бугрій, І. В. Ус. – К. : НІСД, 2011. – 19 с.

5. Київ: шосте спільне засідання комітету Україна – ЄС / за матеріалами кореспондентів Укрінформу // Єдина Україна. – 2011. – 20 листопада

6. П’ясецька-Устич С. В. Загострення суперечностей САП ЄС в умовах світової фінансово-економічної кризи: перспективи для України / С. В. П’ясецька-Устич // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія “Економіка”. – 2011. – Спецвипуск 33. – Ч. 3. – С. 170-176.

7. Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України: Офіційний сайт. – Режим доступу : http://radakmu.org.ua/uk/news_and_report/3915.html

8. Council Regulation (EEC) N 2081/93 of 20 July 1993 amending Regulation (EEC) N 2052/88 on the tasks of the Structural Funds and their effectiveness and on coordination of the iractivities between themselves

and with the operations of the European Investment Bank and the other existing financial instruments // OJ L 193, 31.7.1993. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/