Медицина/7 клиническая медицина

д.м.н. Чоп’як В.В., к.м.н. Потьомкіна Г.О.,

к.м.н. Зубченко С.О.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

ДИНАМІКА ЕКСПРЕСІЇ TLR-9 НА КЛІТИНАХ ПРИРОДЖЕНОГО ІМУНІТЕТУ В ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ЕПШТЕЙНА-БАРР (EBV) ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ В СТАДІЇ РЕПЛІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ ВІРУСУ ПІД ВПЛИВОМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ

Першою лінією захисту організму від вірусних інфекцій є клітинна ланка природженого імунітету. За сучасними даними імунокомпетентні клітини володіють еволюційними засобами, які першими розпізнають структурні елементи збудників і при взаємодії з ними запускають механізми імунної відповіді [1-3]. Ними є суперсімейство Toll-подібних рецепторів (TLR). Зокрема, TLR-9 експресуються на моноцитах, гранулоцитах, лімфоцитах, дендритних та інших клитинах. При взаємодії цих рецепторів з CpG-патернами ДНК EBV ініціюється продукція прозапальних цитокінів, активація апоптозу і формується запальна реакція. Дослідження експресії TLR на імунокомпетентних клітинах при інфекційній патології є актуальним щодо визначення ефективності дії сучасних противірусних засобів.

Матеріали та методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилися 40 хворих віком 18-72 роки, яким на основі клінічних, інструментальних, лабораторних, спеціальних імунологічних досліджень встановлений вказаний вище діагноз. Усім хворим призначали Гропринозин із розрахунку 500 мг/10 кг маси тіла впродовж одного місяця. Дослідження TLR9 проводили на підставі виявлення CD123+ на гранулоцитах і моноцитах периферичної крові методом проточної цитофлюориметрії з використанням тест-систем фірми «Bekton Dickenson» (США). Рівень експресії TLR9 визначали до/після лікування та в процесі спостереження через 6 місяців.

Результати дослідження. Результати проведених досліджень вказували, що до лікування рівень експресії TLR9 на гранулоцитах був у 2,2 рази більшим (2,23±0,35), ніж на моноцитах (1,02±0,16 %), що свідчить про більше антигенне навантаження на ці клітини. Після одномісячного приймання Гропринозину і в процесі спостереження через 6 місяців експресія рецепторів на гранулоцитах поступово зменшувалась (відповідно, 2,0±0,28%, 1,89±0,24%). На моноцитах після лікування рівень TLR9 збільшився, хоча вірогідна різниця не спостерігалась, що можна віднести до сприятливого фактору. Це пояснюється активізацією фагоцитуючих клітин – професійних антиген-презентуючих клітин, які забезпечують першу лінію природженого клітинного захисту з наступним запуском специфічної імунної відповіді. У процесі спостереження через 6 місяців експресія TLR9 на моноцитах вірогідно зменшилась (0,42±0,09%, p<0,01) порівняно з даними до/після лікування. Зниження експресії TLR9 на імунокомпетентних клітинах після курсу приймання Гропринозину можна пояснити зменшенням ступеня персистенції ЕВV, що підтверджувалось повною регресією клінічних проявів гострої інфекції у 70% пацієнтів.

Висновки. Результати досліджень свідчать, що застосування Гропринозину є ефективним у лікуванні гострої EBV–інфекції, на що вказує зниження експресії TLR9 на імунокомпетентних клітинах і, відповідно, зменшення персистенції вірусу. Пацієнтам з клінічними проявами EBV–інфекції після одномісячного курсу лікування рекомендовано застосовувати цей препарат тривалішим курсом (2-4 місяці).

Література:

1. Akira S., Yamamoto M., Takeda K. Role of adapters in Toll-like receptor signaling // Biochem. Soc. Trans. – 2003. - Vol. 31, Pt 3. – P. 637-642.

2. Dunne A., O’Neill L.A. Adaptor usage and Toll-like receptor signaling specificity // FEBS Lett. – 2005. - Vol. 579, 15. – P. 3330-3335.

3. Kumar H. Kawai T., Akira S. Toll-like receptors and innate immunity // Biochem. Biophys. Res. Commun. – 2009. – Vol. 388, 4. – P. 621-625.