Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалистов.

К.п.н. Корницька Ю.А.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Особистісно-діяльнісний підхід в навчанні іноземних мов студентів технічних внз.

Протягом всієї історії розвитку педагогіки тривали пошуки механізмів впливу на суб’єкт навчального процесу. Сформульовані в результаті ключові принципи дидактики стали основою традиційного підходу, що успішно реалізовувався протягом декількох десятиріч. Великий об’єм фактичної інформації, глибоке володіння предметними знаннями, успішна діяльність репродуктивного характеру довгий час були характеристиками вітчизняного фахівця і гордістю системи вітчизняної освіти [5, с. 15].

Однак, в контексті сучасних приорітетів освіти зумовлених соціальним замовленням, традиційний підхід втрачає дієвість та актуальність. На сучасному етапі володіння великим об’ємом інформації втратило свою цінність, оскільки інформація швидко втрачає свою актуальність. Приорітетності набувають не власне знання, а вміння іх застосовувати, самостійно добувати та інтерпретувати інформацію та продукувати нову. Сьогодні якість освіти розуміємо як рівень специфічних, надпредметних вмінь, пов’язаних з самовизначенням та самореалізацією особистості, коли відбувається не просто накопичення знань, але в контексті моделі майбутньої професійної діяльності [6, с. 231]. Таким чином, зміщення акценту з догматичної передачі інформації та пасивного засвоєння знань на активне, автономне оволодіння способами взаємодії з навколишнім світом вимагає зміни характеру навчального процесу і способу діяльності суб’єктів навчального процесу.

Навчання іноземних мов – процес складний та багатоаспектний. Застосування навіть найсучасніших методик не завжди гарантує його ефективність. Це пов’язано в першу чергу з тим, що мовні знання не передаються безпосередньо від викладача студенту, як вважалось раніше, а формуються в процесі особистісно-значущої діяльності. Власне знання, поза межами певних навичок та вмінь їх використовувати не вирішують проблему підготовки майбутнього фахівця до реальної професійної діяльності [3, с. 7]. Також, в умовах обмеженої кількості навчальних годин іноземної мови в навчальному циклі технічного внз, процесс навчання вимагає переосмислення традиційних трактувань. Для успішного оволодіння іноземною мовою, необхідно створити сприятливе навчально-виховне середовище, що передбачає врахування особистих інтересів та індивідуальних особливостей студента та створення переумов для максимальної самостійності та активності начання.

Найбільш адекватним підходом у вирішенні вищеозначених завдань дослідники вважають особистісно-діяльнісний підхід. Концепцію «навчання через діяльність» запропонував Д.Д’юї. Психологічні аспекти підходу розглядаються в роботах психологів Л. Виготського, О. Леонт’єва, С. Рубінштейна. Значний внесок в дослідження питання особистісно-діяльнісного підходу в педагогічній діяльності зробили М. Алексєєв, О. Бондаревська, А. Плігін, С. Подмазін, В. Сєриков, А. Хуторський, І. Якиманська.

Узагальнюючи результати досліджень окреслимо ключові аспекти особистісно-діяльнісного підходу в навчанні. В центрі навчального процесу є особистість, її мотиви, цілі та потреби, а умовою самореалізації особистості є діяльність, що забезпечує особистісний зріст та формування досвіду [1, с. 34]. З позиції змісту, навчальна діяльність є рішенням навчальних задач навчальними діями (план викладача) і частиною життєдіяльності, ситуацією вибору та відкриттів (план студента) [4, с. 79].

Діяльність орієнтовано на особистість студента, з позиції самого студента, тобто має особистісно-смисловий характер. Особистісно-діяльнісний підхід інтенсифікує реалізацію можливостей, за рахунок автономії студента та діяльнісної основи навчання, що є динамічною ієрархічною системою взаємодії з навколишнім світом [6, с. 396]. Акцентується увага на формуванні навичок вироблення власних стратегій вирішення задач. Значну увагу приділяють самоконтролю та самооцінюванню. Завдання викладача полягає у керуванні процесом навчання, налагодженні співпраці, застосуванні методу опорних сигналів [1, с. 92].

До ефективних методів реалізації підходу відносять: метод проектів, метод навчально-рольових ігор та інші методи, що реалізують потенціал особистості та формують навички методологічного стилю мислення [4, с. 111].

Література:

1. Алексеев Н.А. Личностно-ориентированное обучение: вопросы теории и практики: Монография / Н.А. Алеексеев. – Тюмень : Изд-во ТГУ, 1997. – 216 с.

2. Артемьева, О.А. Задачи модернизации профессионального образования в техническом вузе средствами иностранного язика/ Артемьева, О.А. // Вопросы современной лингвистики : междунар. сб. науч. ст. – Воронеж : Научная книга РГТЭУ, 2005. – 308 с.

3. Бим, И. Л. Некоторые актуальные проблемы современного обучения иностранным языкам / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. – 2001. – №4.

4. Ворожцова И.Б. Личностно-деятельностная модель обучения иностранному языку/ Ворожцова И.Б. – Ижевск: Удмуртский университет. 2000/. – 176 c.

5. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учебник для вузов. – М.: Логос, 2000. – 384 с.

6. Плигин А.А. Личностно-ориентированное образование: история и практика : Монография / А.А Плигин. – М.: КСП, 2003. – 432 с.