Педагогические науки. Проблемы подготовки специалистов

Ст. викладач Пономаренко О.Г.

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна

Профорієнтаційна робота в школі – шлях у майбутнє підлітка

Розглядається питання необхідності здійснення профорієнтаційної роботи в середніх навчальних закладах освіти на всіх етапах розвитку особистості. Система підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням професійно-практичної освіти.

Ключові слова: профорієнтаційна робота, професія, педагогічні умови, структура, принципи, учень, особистість.

Key words: vocational guidance, profession, pedagogical conditions, structure, principles, pupil, person.

The questions of vocational guidance at all stages of secondary education in secondary schools highlights. The system of qualified professionals is the main task of vocational and practical education.

Постановка проблеми. Останнім часом все більше привертається увага, щодо стратегічної важливості профорієнтації при безперервному навчанні для подальшого прогресування у сфері освіти, професійній підготовці молоді та працевлаштуванні.

Мета профорієнтаційної роботи полягає в тому, щоб надавати підтримку розвитку особистості школярів у початковій школі та здійснювати керівництво в плануванні кар'єри в усій середній школі. Це пов'язано з усвідомленим вибором напрямку майбутньої діяльності та визначенні профілю навчання. Для реалізації концепції зорієнтованого профільного навчання слід збільшувати кількість кваліфікованих фахівців. Активна участь усіх зацікавлених сторін сприятиме обговоренню і співпраці між викладачами та співробітниками профорієнтаційних служб, і розвиватиме партнерські відносини з батьками та громадськістю [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Суттєвий внесок у дослідження теоретичних і методичних засад розв’язання проблеми організації профорієнтаційної роботи зробили вітчизняні (Г. Балл, Г.Костюк, В.Моляко, В. Моргун, І. Назімов, Є, Павлютенков, В.Семиченко, В. Сидоренко, В. Синявський, М. Тименко, Б.Федоришин, М. Янцур, О. Ящишин та ін.) та зарубіжні (Н. Захаров, Є. Зеєр, Л. Кондратьєва, К. Платонов, С. Чистякова, С. Фукуяма та ін.) педагоги і психологи. Питання політехнічної освіти, трудового навчання, професійної орієнтації учнів сільського регіону розглядалися такими ученими, як П.Атутов, А. Дьомін, В. Мадзігон, П. Олійник, Д. Сметанін.

Постановка завдання. Мета статті полягає в розкритті основних аспектів та тенденцій розвитку, становлення та функціонування професійної орієнтації учнів.

Виклад основного матеріалу. Профконсультаційна робота конкретизується у підвищенні рівня розвитку компонентів структури готовності старшокласників до свідомого вибору професії, які визначають зміст підготовки молодої людини. До змісту слід віднести три визначальні блоки: ознайомлення школярів із професіографічною інформацією (значення вибору майбутньої професії, види та умови праці, професії та їх вимоги, кон’юнктура ринку праці та ін.) та формування у дитини на цій основі уявлення про “світ професій”; вивчення індивідуальних особливостей особистості старшокласника (інтереси, мотиви, наміри, здібності і т.д.) та формування у школяра уявлення про власне “Я”; формування самостійності учнівської молоді в питаннях професійного самовизначення (виховні аспекти консультування) і побудова на цій основі особистісного плану професійного зростання.

Щоб допомогти студентам інтегрувати знання, навички і здібності, що стосуються подальшої роботи, про які вони дізналися від різних вчителів, можна розробити стратегію системи портфоліо, де студенти записуватимуть все про свою кар'єру, пов'язанні з нею знання і досвід. Це може допомогти студентам управляти їх власним навчанням і побачити їх наміри щодо своїх кар'єрних планів.

Важливим є прокладання мостів зі світом праці: різний досвід роботи, спостереження, відвідування підприємств, щоб допомогти учням зрозуміти світ праці та свої професійні орієнтації. У Великій Британії, відвідування підприємств є невід'ємною частиною професійної орієнтації, і як правило, передбачає елемент досвіду роботи. Компанії цінують цю форму контакту зі школами. Практичні заняття зазвичай тривають від одного до трьох тижнів. Створюються навчальні посібники, допоміжних матеріали для підтримки молоді в школах [2, 6].

Дуже важливе здійснення профорієнтації міждисциплінарно, беручи до уваги відповідальність всіх членів шкільного персоналу: у багатьох країнах, вчителі та інші партнери мають чітко визначений опис їхньої діяльності, що гарантує кваліфіковане надання профорієнтаційних послуг. До персоналу профорієнтації входять люди, які знають все про світ праці. Деякі країни заохочують школи до розвитку партнерських відносин в здійсненні професійної орієнтації - наприклад, батьків, випускників та представників бізнес-спільноти, профспілки, і неурядові організації - зробити внесок в освітню програму подальшої кар’єри учня. На школу лягає частина відповідальності за профорієнтацію. Поступовий процес отримання відомостей про учня, про його науковий потенціал, інтереси, нахили, наміри, що в подальшому допоможе оцінити його, як академічно, так і як людину. Необхідно виявити не тільки те, що учень хотів би робити після закінчення школи, але і його мотивацію, задоволення його як людина в суспільстві дорослих, що надасть йому можливості для розвитку як особистості в цілому.

Теоретичною основою організації профорієнтації, яка має здійснюватися на сьогоднішній день є: допомога учням знайти себе; підготувати учнів до їх можливого місця у світі праці; забезпечити відомостями про конкретну кар'єру: обсяг роботи, просування, права, обов'язки; допомогти батькам і учням у процесі прийняття рішень, що стосуються кар'єри і надання їм усієї необхідної інформації; забезпечити фізичний простір і час для проведення регулярних серій інтерв'ю з кожним учнем; допомогти отримати всю необхідну інформацію про академічний потенціал, здібності, схильності, інтереси учня та його здоров'я; створити базу для зберігання всієї інформації і забезпечити регулярне поповнення; забезпечити надходження інформації до директора та всіх інших зацікавлених осіб [3, 5].

Міцність та глибина знань учнів про професію, її вимоги та попит на ринку праці створюють умови для удосконалення власних індивідуальних особливостей. Достатній рівень яких визначає узгодженість диспозиції особистості та суспільства і характеризує потенційну конкурентоспроможність фахівця на ринку праці.

Володіння інформацією про вимоги професійного середовища до обраної професії стимулюють старшокласників до формулювання актуальних проблем та активізують їх до самостійного рішення про реалізацію професійних намірів. Вміння аналізувати професії та власне “Я” забезпечує здатність особистості скоректувати професійний вибір згідно динамічних вимог ринкового середовища.

Достатній рівень розвитку самосвідомості особистості, сформована ієрархічна структура ціннісних орієнтацій та адекватна самооцінка за таких умов визначає здатність дитини усвідомити та відшукати суб’єктивно значущий компроміс між особистісними потребами та вимогами бажаної професії [4].

Серед діючих педагогічних засобів реалізації змісту підготовки старшокласників до свідомого вибору професії у процесі навчання доцільно виділити етапи профконсультаційної роботи (динамічно-розвивальна диференціація розпочинається з визначення необхідності проведення певної кількості етапів); види профконсультаційної роботи (інформаційно-довідкова, діагностична, формуюча) за змістом навчально-виховного впливу; методи профконсультаційної роботи (пояснювально-ілюстративні, діагностико-виховуючі, активізуючі); форми профконсультаційної роботи (індивідуальні, групові, колективні).

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, як свідчить досвід педагогічної практики Великобританії, професійна орієнтація визначається як науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення. Таким чином, особистість вводиться у центр процесу професійної орієнтації та стає суб'єктом профорієнтаційної діяльності – використовує засоби професійної орієнтації для підготовки до професійної самореалізації.

Список використаної літератури:

1. Bartlett, W., Rees, T. and Watts, A.G. Adult Guidance Services and the Learning Society: Emerging Policies in the European Union, Bristol: Policy Press (2000).

2. Bond, S., Hyman, J., Summers, J. and Wise, S. Family-Friendly Working? Putting Policy into Practice, Joseph Rowntree Foundation: York Publishing Services (2002).

3. Bossley, S., Bowes, L., Bysshe, S. and Hughes, D. The Economic Benefits of Guidance, Research Report, Derby: Centre for Guidance Studies, University of Derby (2002).

4. Brodhead, C. W. "Image 2000: A Vision for Vocational Education." VOCATIONAL EDUCATION JOURNAL 66, no. 1 (January 1991): 22-25.

5. Clark, S. 'Paving the Way: Working with Selected Under-represented Groups to Assist their Progression into and Through Higher Education', Newscheck, Vol. 12, No. 5, 2002, pp.19-20.

6. Council of the European Union Draft Resolution of the Council on the representatives of the Governments of the Member States meeting within the Council on Strengthening Policies, Systems and Practices in their field of Guidance throughout life in Europe, Brussels (2004).