“Педагогические науки”/2.Проблемы подготовки специалистов.

Доцент Літовка Т.О.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

Методичні прийоми і способи навчання студентів реферуванню науково-технічних текстів

На сучасному етапі розвитку суспільства та в умовах зростання конкуренції на ринку праці перед вищою школою України стоїть низка важливих завдань, які зумовлені новими вимогами до підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних швидко адаптуватися до швидкоплинних соціально-економічних умов у суспільстві, вивчати, усвідомлювати та цілеспрямовано використовувати нову наукову інформацію. Мовна підготовка спеціалістів нового ґатунку, зокрема навчання іноземним мовам, є важливим етапом на шляху оволодіння науково-практичними знаннями.

Поміж іншомовних компетенцій формування вмінь реферування наукового тексту набуває певного значення для студентів вищих технічних закладів через те, що дозволяє отримувати фахові знання безпосередньо з джерел науково-технічної інформації, інтерпретувати, активізувати та оперувати даними знаннями для вирішення певних комунікативних задач.

Реферування являє раціональний засіб обробки змісту іншомовних текстів. Процес навчання реферуванню складається з смислового аналізу тексту, виокремлення головного викладу, виключення другорядних фактів, трансформації мовного і структурного оформлення речень згідно нормативних норм рідної мови, простоти та лаконічності висловлювання. В якості підготовчої роботи рекомендовано виконувати такі прийоми як: розподіл тексту на смислові частини; озаглавлення цих частин і складання плану; скорочення текстової частини; лексичне, граматичне та смислове перефразування. Згадані вище прийоми обробки тексту сприятимуть оволодінню мовними трансформаціями та напрацюванню вмінь та навичок аналітико-синтетичної діяльності, на основі якої в подальшому повинно виконуватись реферування тексту оригіналу.

Основна мета реферування – передача актуальної інформації в стислому вигляді шляхом її смислової переробки. Як відомо, реферат має подвійне цільове призначення. По-перше, він може бути написаний для власного користування, що допомагає кращому осмисленню та засвоєнню прочитаної інформації. По-друге, реферат може складатися для реального користувача (читача), який після ознайомлення зі стислим текстом отримує загальну уяву про зміст оригіналу і в подальшому самостійно вирішує, чи варто знайомитися з текстом усього документу. Таким чином, в ході реферування вихідний текст не відтворюється, а складається новий текст, який відображає основний зміст вихідного тексту, тобто реферат може бути самостійним джерелом інформації, яка допоможе випередити ту додаткову інформацію, яку можна отримати під час читання тексту оригіналу. Більш того, після попереднього ознайомлення з рефератом змінюється психологія читання, тобто включаються механізми пошукового читання для поглиблення та розширення сфери інформаційних знань.

Формування вмінь реферування науково-технічних текстів передбачає етапи декодування та перекодування текстового матеріалу. Декодування тексту розпочинається зі сприйняття тексту та проведення його лексико-синтаксичного аналізу. Під час перекодування тексту основна інформація передається "своїми словами", тобто відбувається процес перефразу, що передбачає особливий вид переробки отриманої інформації за значенням та лінгвістичними особливостями. Перед викладачем-мовником постають задачі навчання студентів аналітико-синтетичній переробці отриманої інформації і ущільнення вихідного тексту до узагальнюючих формуліровок, які містять основний смисл тексту.

Формування вмінь до реферування можна поділити на такі етапи:

рецептивно-рефлексивний;

аналітико-репродуктивний;

репродуктивний;

рефлексивно-продуктивний

На рефлексивно-рецептивному етапі визначають мету та цілі роботи, особливості структури реферату, співставляються варіанти реферату того ж самого тексту. Студентам пропонується виконати низку вправ, які ставлять за мету виявлення різниці між рефератом-взірцем і вихідним текстом, в подальшому студенти систематизують отримані результати і самостійно виводять алгоритм написання реферату.

На аналітико-репродуктивному етапі студенти вчаться складати конспект для виявлення, систематизації найважливішої інформації вихідного тексту і ,як результат, його письмова фіксація. Студенти вчаться виділяти основну та відсіювати другорядну змістовну інформацію.

На репродуктивному етапі студенти навчаються перефразу і переформулюванню вихідного матеріалу в більш лаконічній формі. Перефраз стосується змін граматичної будови речень; при цьому спостерігається скорочення вихідного речення за допомогою використання інфінітивних, дієприкметникових, герундіальних конструкцій, пасивного стану дієслів.

На продуктивно-рефлекивному етапі студенти, оволодівши навичками виконання трансформацій лінгвістичної та змістової частини тексту на рівні речень, приступають до самостійної роботи з реферування тексту реферату, при цьому може бути залучена і творча складова стосовно науково-технічної суті розглянутого тексту.

Таким чином, до іноземної мови , яка є однією з навчальних дисциплін в ВТНЗ, слід підходити не тільки лінгвістично, але й екстралінгвістично, роблячи наголос на прикладному характері її застосування.