Павлюкова Н.Ф.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Роль різних форм пам’яті у формуванні пізнавальних інтересів при вивченні біології у учнів старших класів

На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема активізації пізнавальної діяльності учнів набуває особливого значення у зв’язку з високими темпами розвитку й удосконалювання науки і техніки, потребою суспільства в освічених людях, здатних швидко орієнтуватися в обстановці, мислити самостійно й вільних від стереотипу. Виконання такого роду завдань стає можливим тільки в умовах активного навчання, яке стимулює розумову діяльність учнів.

Серед усіх пізнавальних, психічних процесів провідним є пам'ять. Пам'ять становить собою психічну функцію збереження інформації про об’єкти, образи тощо після того, як їх оригінальні образи не представлені. В цих процесах особливо яскраво виявляється зв'язок пам’яті з навчальною діяльністю.

Шкільна програма побудована таким чином, що вчитель використовує переважно пам'ять дитини, і шкільні бали оцінюють фактично тільки результат – запам’ятала дитина чи ні програмний матеріал. Ще й досі панує хибне уявлення: якщо дитина вивчить вірші або формули, то її пам'ять автоматично розвинеться, тому інколи вчителі не вважають за потрібне цілеспрямовано працювати над цією властивістю психіки. Уважне й професійно виважене ставлення вчителя до вивчення особливостей розвитку пізнавальних процесів дозволить значно збільшити ефективність використання психологічних особливостей підліткового віку для забезпечення оптимального режиму засвоєння навчальної інформації.

Будь-яка інформація зберігається в пам’яті людини завдяки тому, що певним чином систематизується та структурується нервовою системою. Такі властивості її функціонування обов’язково необхідно враховувати при організації навчального процесу. Сформованість того або іншого типу пам’яті значною мірою визначається практикою заучування, тобто тим, що саме доводиться запам’ятовувати, на яких об’єктах концентрується її увага. Це робить принципово можливим розвиток певних типів пам’яті за допомогою тих чи інших вправ. Успішність їх виконання суттєвим чином залежить від установки на запам’ятовування, уважності, зосередженості та мотивації досягнення. Внаслідок цього ефективне проведення уроку виявляється досить складним процесом, який потребує чималих зусиль учителя, спрямованих на створення оптимальних умов для системної діяльності учнів, оскільки тільки тоді можна сподіватися на тривале збереження інформації та її відтворення, котре має бути належним чином оцінене (табл. 1).

Таблиця 1

Середня успішність учнів ІХ класів з різних навчальних предметів

Профіль класу	Успішність з окремих навчальних дисциплін
	середня	біологія	математика	хімія	фізика
звичайний	8,33±0,37	8,93±0,31	7,83±0,19	8,75±0,31	7,54±0,26
біологічний	9,81±0,29	10,43±0,18	9,41±0,26	8,82±0,23	8,56±0,29

Проведений аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що середня успішність в класі біологічного профілю дещо вища, ніж у звичайному. Це може зумовлюватися тим, що учні профільного класу навчаються за поглибленою програмою не тільки з біології, але й з інших природничих дисциплін – фізика, хімія тощо. Внаслідок цього відповідні показники середньої успішності учнів з конкретних навчальних дисциплін виявляються вищими: профільне навчання сприяє кращому розвитку пам’яті старшокласників. Це може зумовлюватися тим, що профільна орієнтація учнів зумовлює поглиблене вивчення біології, яке включає використання різноманітного наочного матеріалу матеріал. При цьому у звичайному класі домінуючою формою пам’яті є оперативна, а в профільному – зорова (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльний аналіз різних форм пам’яті учнів ІХ класу

Профіль класу	Тип пам’яті
	оперативна	зорова	слухова
звичайний	7,81±0,16	7,38±0,12	6,86±0,21
біологічний	8,36±0,13	8,95±0,19	7,52±0,11

Оскільки різні форми пам’яті становлять собою єдиний комплекс, між ними мають існувати певні системні зв’язки, визначенню яких і був присвячений наступний етап дослідження (табл. 3).

Таблиця 3

Математичні моделі зв’язків між різними формами пам’яті учнів ІХ класу

Варіанти	Х – незалежна змінна	У – незалежна змінна	Коефіцієнт кореляції	Математич- на модель
Звичайний клас	Оперативна пам’ять	Зорова пам’ять	0,76	у – 7,0+0,1х
	Оперативна пам’ять	Слухова пам’ять	0,54	у – 5,5+0,8х
Біологічний клас	Оперативна пам’ять	Зорова пам’ять	0,80	у – 7,2+0,2х
	Оперативна пам’ять	Слухова пам’ять	0,59	у – 6,4+0,5х

Одержані результати свідчать про те, що між різними формами пам’яті існує досить сильна пряма залежність (всі коефіцієнти кореляції мають позитивне значення), яка відображає їхнє функціональне поєднання у єдину систему збереження нової інформації. Математичне моделювання відповідних зв’язків між різними системами запам’ятовування продемонструвало існування лінійної залежності між ними, тобто спрямовуючи увагу на тренування будь-якої з форм пам’яті, можна одночасно поліпшити інші її різновиди. До того ж, ці моделі дозволяють здійснювати досить надійний прогноз стосовно кількісного визначення всіх різновидів пам’яті, протестувавши учнів лише за одним із них. Використання таких достатньо простих регресійних моделей у навчальному процесі дозволить оптимізувати вивчення багатьох навчальних дисциплін за рахунок системного врахування особливостей мнемічної функції підлітків старшого шкільного віку. При цьому слід мати на увазі, що перехід короткочасної пам’яті в довгочасну забезпечується різними структурами головного мозку, що діють як єдина внутрішньо збалансована складна система. Внаслідок цього тривале збереження будь-якої інформації потребує не тільки використання адекватних засобів впливу на мнемічну діяльність учнів, але й створення відповідного емоціонального фона з інтерактивним спілкуванням.