Дробязко Ю.І., викладач

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Основні характеристики мови для спеціальних цілей: підмов інформатики, електротехніки та машинобудування

Мова для спеціальних цілей як засіб професійного спілкування в кожній із спеціальних сфер служить не лише для фіксації і передачі спеціальних знань у певних сферах людської діяльності, а також є основним фактором науково-технічного розвитку суспільства. Серед основних характеристик мови для спеціальних цілей лінгвісти виділяють сувору нормованість, стандартизованість, точність, ясність і лаконічність у вираженні думки, термінованість мовлення, широке використання абстрактної лексики, вживання слів у їхньому предметному, конкретному значенні, безособовість, послідовність, завершеність, повноту висловлення.

Характерною рисою мови для спеціальних цілей на лексико-номінативному рівні є неоднорідність його складу. Демонструючи різні підходи стратифікації лексики мови для спеціальних цілей, учені проте одностайні в тому, що поряд із термінами, які виражають галузеві і вузько галузеві поняття, в мові науки і техніки існують номінативні одиниці не термінологічного характеру, тобто загальновживані, загальнонаукові та загальнотехнічні слова, котрі є лексичним оточенням термінів і разом із ними становлять лексичне ядро будь-якої мови для спеціальних цілей.

Специфікою мови для спеціальних цілей є загальна тенденція до домінуючого використання термінів-словосполучень. Перевагу складених номінацій над однослівними відзначають багато вчених як одну з активних тенденцій розвитку сучасних термінологій. Термінологічні словосполучення за кількістю посідають одне з перших місць майже в кожній галузевій термінології і становлять від 60% до 90% від всього обсягу номінативних одиниць. При цьому конкретно-галузеві, вузько галузеві, галузеві поняття в більшості випадків представлені термінологічними словосполученнями, тоді як міжгалузеві, міжнаукові та загальнотехнічні частіше виражаються однослівними термінами [6: 4-5].

Технічна термінологія сучасних англійської та української мов є розвиненою й розгалуженою відповідно до існуючих знань. До її складу входить і електротехнічна підсистема, яка формувалась у залежності від потреб номінації понять, що були пов’язані як з побутовими, так і промисловими потребами суспільства Сучасний стан розвитку електротехнічних дисциплін, становлення їх термінології показує, що вона включає в себе ряд автономних підсистем, які вимагають кваліфікованого та глибокого вивчення з точки зору загальної проблеми – осмислення мов, що використовуються для спеціальних цілей [1: 4].

Термінологія галузі науки - це не просто загальна сума її термінів, а певна система її понять. Термінологічні системи можуть розглядатися як множини, що перетинаються, оскільки деякі терміни належать одночасно до декількох термінологічних систем. У цьому нема ніякої шкоди, якщо знання термінів та їх визначення залишаються незмінними, а відповідні галузі науки не перетинаються [3: 100].

Практика показує, що понад 70% електротехнічних термінів складають різного роду словосполучення, серед яких найбільш продуктивними є дво-, три- та чотирикомпонентні утворення [1: 16].

Термінологічна система галузі інформаційних технологій належить до наймолодших систем, оскільки виникла наприкінці 20 сторіччя разом з виникненням і розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій.

Структура більшості складних слів у галузі інформаційних технологій є прозорою. Семантика похідного слова повністю відповідає семантиці його елементів. Очевидно, що такі складні слова походять від словосполучень. Утворення і вживання термінологічних словосполучень є функціонально виправданим, оскільки вони більш точно описують процес або об’єкт, ширше розкривають поняття. Такі словосполучення є цільною лексичною одиницею. Найчастотнішими є словосполучення типу Adjective + Noun, у яких головне слово називає предмет/процес, а залежне надає йому характеристики (compact disc, application program, virtual machine, graphical interface)

Термінологічні словосполучення можуть бути як двокомпонентні, так і багатокомпонентні (disaster recovery disk), але вони є структурно ідентичні – у препозиції використовуються іменники в атрибутивній функції (default application), прикметники (personal computer) або іменник + прикметник (virtual machine manager).

В текстах з інформаційних технологій поширене вживання абревіатур/ акронімів спричинено відносною чисельністю багатокомпонентних термінологічних словосполучень, скорочення яких необхідно для економії місця (ROM – Read Only Memory, RAM – Random Access Memory, SIP – Single In-line Package, SDLC – Synchronous Data Link Control, TCP/IP- Transmission Control Protocol/Internet Protocol) [5].

Термінологія підсистеми машинобудування – складне і неоднозначне явище. Воно утворює особливий лексичний прошарок, який з перебігом часу зазнає змін і динамічно розвивається, забезпечуючи комунікативні потреби фахівців даної галузі.

Лексика машинобудування має чітко організовану терміносистему з гармонійно об’єднаними родовими і видовими поняттями, які знайшли відображення в певних мовних елементах [2: 32].

Термінологія аналізованої підсистеми є прошарком лексики, до складу якої належать назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності [4: 14-15].

Аналіз структурних особливостей термінів машинобудування показує, що термінологічні словосполучення становлять досить численну групу. Це і двокомпонентні, і трикомпонентні, і кількакомпонентні сполучення слів [2: 32]. У досліджуваній підсистемі превалюють багатокомпонентні терміни, серед яких домінують двокомпонентні терміни, трикомпонентні терміни посідають друге місце, останню позицію обіймають полікомпонентні утворення. За морфологічною ознакою головного слова терміни-словосполучення машинобудування класифікуються на іменні, прикметникові і дієслівні. Зазначені мовні одиниці утворюються переважно за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови у препозиції або постпозиції [4: 14-15].

Література:

1. Козак Л.В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект): Автореф. Дис. … канд. філ. наук. – Дніпропетровськ, 2000. – 18 с.

2. Корженко В.Я., Корженко З.П. Деякі структурно-семантичні особливості термінологічної лексики машинобудування // Матеріали ІХ міжнар. науково-практ. конф. / 10-12 червня / “Гуманізм та освіта”, - Вінниця, 2008. - С.32-33

3. Королюк І.С. Семантико-структурні особливості математичної термінології // Вісник Черкаського університету. - 2008. - №4. - С.100-102

4. Литвинко О.А. Словотвірні та семантичні характеристики англійської термінологічної підсистеми машинобудування: Автореф. Дис. … канд. філ. наук. – Харків, 2007. – 20 с.

5. Соколова І.В. Моделі утворення комп’ютерних термінів англійської мови та їх переклад українською: http://www.rusnauka.com/DN2006/Philologia/3_sokolovaiv.doc.htm

6. Щеглова Т.Є. Термінологічні словосполучення зі складним ад'єктивом: структурно-семантичний та когнітивний аспекти (на матеріалі підмови будівництва) Автореф. Дис. … канд. філ. наук. – Дніпропетровськ, 2007. – 19 с.