Филологические науки/Язык, речь , речевая коммуникация

Корбут Ю.Я.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Структурні особливості прикметників

дискурсу опису природи

Лінгвістичне дослідження авторського дискурсу ставить перед дослідниками ряд важливих завдань, серед яких істотне місце займає проблема комплексного аналізу образних засобів (прикметник, епітет, порівняння, метафора, метонімія). Дослідники зосереджують увагу на характерних ознаках стилю, жанру, поглиблюють розуміння естетичної функції прикметників, лексичних джерел збагачення мови. І це закономірно, адже образне слово, вжите автором у конкретному творі, передає певну інформацію про життєву ситуацію або відображає у відповідний спосіб суб’єктивне, індивідуалізоване ставлення до зображуваного бачення світу автором, особливості ідіолекту тощо [1, c.9]. Отже, образні слова (наприклад прикметники) слугують засобом концептуалізації картини світу.

Одним із найважливіших образно-експресивних засобів авторського дискурсу є прикметник, який найчастіше виражається у дискурсі опису природи. За допомогою вживання прикметників, на основі ознак реалій, синтезується новий ідеальний об’єкт – переосмислене значення імені з метою найменування нової фізично сприйнятої феномена чи явища природи.

Актуальність теми зумовлена потребою комплексного вивчення прикметника як засобу лінгвістичного творення дискурсу опису природи, а відтак, особливостей передачі зовнішніх та внутрішніх характеристик природних явищ та об’єктів, їх емоційно-психологічних та фізіологічних станів, що є важливими елементами інтерпретації дискурсу опису природи, який є невід'ємною частиною навчального процесу у середніх та вищих навчальних закладах. Об'єкт дослідження – прикметники сучасної англійської мови. Предметом дослідження є особливості функціонування прикметників у дискурсі опису природи, а саме їх структурні особливості. Джерелом матеріалу дослідження послужили романи Т. Гарді та Дж. Даррела. Вибір саме цих творів для аналізу спричинений тим, що в сучасній англомовній літературній критиці відзначається тенденція до вивчення творчого доробку наведених авторів в контексті їх спрямованості на опис природи.

Мета наукової роботи – дослідити мовностилістичні засоби, зокрема прикметники, виявити особливості їхнього функціонування в художньому тексті. Відповідно до мети роботи було виконано такі завдання: з'ясовано лексичний склад прикметникової лексики та особливості її дискурсної реалізації; досліджено структурні особливості прикметників, які формують образ природи у структурі художнього твору.

За структурою прикметники в англійській мові поділяються в залежності від способу творення на:

· прості, як правило, односкладові (blue, cool, green, red);

· похідні, які утворюються за допомогою афіксів: (leafless, rainy, misty, starry, tropical);

· складні, що складаються з двох слів за копулятивним принципом (white-brown, dark-grey);

· складно-похідні за допомогою двох основ та афікса: (newly-cut, whitey-brown).

Найбільш поширеними у дискурсі Дж. Даррела та Т. Гарді є прості прикметники. Особливу роль відіграють колористичні прикметники, які є, як правило, полісемантичними. Вони здатні розвивати переносні значення, в яких виникають образи, і окремі з них закріплювати як символічні (наприклад, smooth brown river, black stream, golden sunlight).

На другому місці за частотністю вживання є похідні прикметники. Найбільшим частотними афіксами у структурі похідних прикметників є -y, -al, -less, -ly.

Складні прикметники відрізняються великою кількістю різноманітних структурних моделей. Наприклад нами було виокремлено наступні структурні моделі складних прикметників які функціонують у дискурсі опису природи:

1. N + - like – spring-like, bird-like;

2. N + P II – moon-shaped, partridge-shaped;

3. N + P I – evil-smelling, awe-inspiring;

4. N + A – moon-white, diamond-bright, razor-sharp;

5. N + N – grassland, almond-size;

6. A + N – freshwater, low-land, silver-fox;

7. A + A – blue-green, blue-black, grey-green;

8. A + PI – fast-running, fast-moving, low-flying, muscular-looking;

9. A + P II – white-faced, yellow-flowered, good-natured, absent-minded;

10. Adv + P II – well-boiled, well-dentured;

11. PI + P II – drooping-eared;

12. Adv + PII – highly-coloured.

Отже, складні епітети в авторському дискурсі Дж. Даррела та Т. Гарді відрізняються великою кількістю різноманітних структурних моделей (12 моделей). Найбільш частотними серед складних прикметників є структури N + PII, N + A та A + PI інші структурні моделі складних прикметників знаходяться на периферії, тобто є маловживаними і не характерними для дискурсу опису природи. Прикметники як експресивний засіб відіграють важливу роль у концептуалізації авторської та національної картини світу. Прикметник займає важливе місце серед лексичних засобів репрезентації різних концептів та концептосфер, вербалізуючи певну інформацію про життєву ситуацію.

Література:

1. Беценко Т.П. Структура і поетичні функції атрибутивних словосполучень у поезіях шістдесятників : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.П. Беценко; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х., 1999. – 20 с. – укp.

2. Зайченко О.В. Прикметник: семантичний і структурний аспекти / О.В. Зайченко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 9. Сучасні тенденції розвитку мов. – Випуск 6 : збірник наукових праць / за ред. проф. В. І. Гончарова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – С. 84-89.

3. Durrell G. The Whispering Land / G. Durrel. – NY: Penguin Books, 1981. – 296 p.

4. Hardy Th. The Woodlanders / Th.Hardy. – NY: Everyman’s Library, 1994. – 420 p.