Право/3. Охрана
авторского права
Коваленко К.
С., к.е.н. Ульяницька О.В.
Донбаський
державний технічний університет, Україна
Проблема захисту інтелектуальної власності в інтернеті
З розвитком всесвітньої мережі Інтернет проблема захисту прав на нематеріальні
досягнення власних творчих зусиль набуває все більшої актуальності. Зрозуміло,
що на сьогодні Інтернет настільки широко застосовується у різних сферах
діяльності, що став одним з найголовніших засобів розповсюдження інформації.
Майже кожен власник бізнесу або просто особа, яка володіє будь-якою
інформацією, що має пізнавальний або комерційний характер, створює для
розміщення цієї інформації веб-сайт. Поряд з цим виникає необхідність у захисті
такої інформації від посягань тих користувачів мережі, які не самостійно
створюють сайти та заповнюють їх сторінки, а копіюють інформацію з інших сайтів.
Дослідження проблеми захисту інтелектуальної власності зустрічаються у
працях авторів: Г.О. Андрощука, Л.М. Борисової, Я.П. Ващука, В.С. Дмитришина,
О.В. Дем’яненка, М.І. Керченського, М.М. Коваленка та ін. Проте й досі
відсутні однозначні підходи до вирішення цієї проблеми.
У Наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і
радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України
від 25.11.2002 N327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та
технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку
функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади», який визначає, що
«веб-сайтом» є сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою
у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у
розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ
юридичних та фізичних осіб
до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги
через мережу Інтернет.
Вважається, що веб-сайт містить такі об'єкти інтелектуальної власності, як
адреса (доменне ім’я) та певну інформацію, що міститься за цією адресою,
програмне забезпечення веб-сайту, дизайн та інші.
Перш за все, коли обирається домен сайту, зазвичай він відповідає або назві
бренду, або назві компанії. Але буває часто так, що таку ж назву домену
реєструють інші компанії чи кіберсквотери (професійні перехоплювачі доменів з
метою їх подальшого продажу), але вже в іншій доменній зоні (наприклад, не
xxx.com.ua, a xxx.co.ua). Для того, щоб захистити своє унікальне доменне ім’я
рекомендується:
- не реєструвати їх відповідно до
назв, схожих до дуже відомих брендів, оскільки ті охороняються і без реєстрації
торгової марки в Україні, на основі міжнародних договорів;
- якнайшвидше зареєструвати домен навіть без створення сайту – оскільки,
береться до уваги, хто перший «зарезервував» за собою таке право;
- зареєструвати торговельну марку, адже вона дає право на використання
домену .ua, захищає бренд (домен) від використання будь-ким у сфері Вашої
діяльності.
Більш серйозною проблемою є плагіат. Як відомо, для будь-якого власника
веб-сайту найціннішою є унікальність: оригінальність власного дизайну,
унікальність контенту (текстового та графічного наповнення) сайту. Завдяки
постійному поповненні власним контентом, будь-який Інтернет сайт допомагає в
досягненні мети власника. І тут виникає проблема – сьогодні власник веб-сайту
опублікує контент, а завтра інформація буде скопійована і не факт, що
унікальність цього контенту буде признана за власником.
Існують різні технічні рішення цієї проблеми – підтверджувати авторство за
допомогою Google+, «водяних знаків» на зображеннях, вбудовування прихованого
коду тощо, програмно обмежувати можливість копіювати матеріали з свого сайту.
Але ці технічні рішення не завжди допомагають, а по-друге, цікавлять більше
юридичні, а не програмні способи захисту, які не завжди дієві [1].
При виявленні порушень авторських прав і несанкціонованому копіюванні веб-сайтів
власник може звернутися до суду, керуючись Законом України «Про авторське право
і суміжні права» [2]. При порушеннях будь-якою особою
авторського права суб'єкти авторського права мають права, висвітлені у ст.
52 «Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав».
Є ще одне невирішене питання. Як доказати, що плагіат існує? У Росії
знайшли вихід з цієї ситуації – деякі нотаріуси беруться завіряти роздруковані
веб-сторінки (роблять це у формі Протоколу огляду сайту чи окремих його
сторінок) і відповідно це вже юридичний документ, який можна використовувати як
доказ. В Україні поки такої практики немає.
Також важливо підвищувати рівень правової культури населення. За
підрахунками компанії «Майкрософт Україна» в Україні більше 70% користувачів
інтернету – порушники авторського права. Через це мільйони гривень не
потрапляють у бюджет України. Тому, чим більше у державі звертатимуть увагу на
захист інтелектуальної власності, тим більше виграє українська економіка.
З урахуванням вищевикладеного,
зазначимо, що для попередження правопорушення використання
інтелектуальної власності треба використовувати технічні засоби рішення
проблеми, а для ліквідації правопорушення – хоч і недосконалі, але юридичні.
Сподіваємося, що незабаром в Україні з’явиться ефективне законодавство для
захисту об’єктів інтелектуальної власності в Інтернеті.
Література:
1. Як захистити інтелектуальну власність в мережі Інтернет? //legalaid.ua/yak-zahystyty-intelektualnu-vlasnist-v-merezhi-internet/
2. Закон України Про авторське право і суміжні права від 23.12.1993 №
3792-XII // kodeksy.com.ua/pro_avtors_ke_pravo_i_sumizhni_prava.htm