Біологічні науки / 2.Структурна ботаніка і біохімія рослин

Ходаніцька О.О., Кур'ята В.Г.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

 

ВПЛИВ ТРЕПТОЛЕМУ НА АНАТОМІЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ СТЕБЛА ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО

Використання синтетичних регуляторів росту рослин є ефективним способом підвищення продуктивності сільськогосподарських культур [1, 3]. При цьому важливо вивчити характер змін тих фізіологічних процесів та анатомічних структур, які мають безпосереднє відношення до формування майбутнього врожаю. Особливості процесів росту та розвитку, субстратне забезпечення морфогенезу значною мірою визначаються анатомічною організацією стебла.

Вплив стимуляторів та інгібіторів росту на процеси метаболізму багатьох сільськогосподарських культур, їх ріст і розвиток добре вивчений [1, 3, 4]. Разом з тим, систематичного вивчення впливу регуляторів росту на фізіолого-біохімічні процеси та мезоструктуру вегетативних органів рослин льону олійного практично не проводилося. Тому метою нашої роботи було вивчити вплив стимулятора трептолему на анатомічну будову стебла льону олійного.

Мікропольові експериментальні дослідження проводили з рослинами льону ранньостиглого сорту Дебют та середньостиглого сорту Орфей на ділянках Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (с. Агрономічне, Вінницька обл.). Площа облікової ділянки – 10 м2, міжряддя – 0,15 м, повторність чотирикратна. Рослини одноразово (08.06.09.) обробляли у фазу бутонізації 0,03 мл/л розчином трептолему. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Проведені нами дослідження впливу стимулятора росту рослин трептолему на структурно-функціональну організацію стебла льону олійного свідчать про суттєві зміни у процесах морфогенезу (див. табл. 1).

За дії трептолему посилювався ріст, формувалися більш високі рослини з потужним стеблом. Так, при застосуванні стимулятора висота рослин льону наприкінці вегетації становила – 66,8±1,16 см (сорт Дебют) та 64,0±0,97 см (сорт Орфей), тоді як у контролі – 57,7±1,09 см та 56,5±0,73 см відповідно. Одночасно трептолем потовщував стебло рослин. Встановлено, що його діаметр в середній частині при застосуванні регулятора росту збільшувався на 9-11% у порівнянні з контролем.

За впливу препарату відбувається зростання товщини кори і ксилеми, а  також збільшення кількості судин ксилеми у ряду. Товщина епідермісу суттєво не змінювалась. При використанні трептолему збільшувався діаметр луб’яних волокон та товщина їх клітинної стінки, що сприяє посиленню механічної міцності та покращує стійкість до вилягання. Значних змін у кількості волокон лубу нами не виявлено. Так, у контролі групи луб’яних волокон нараховують 32-34±1,02 волокон, при обробці стимулятором – 33-34±0,81.

Таблиця 1

Вплив трептолему на анатомічну будову стебла льону олійного

Варіант/ Показник

Сорт Дебют

Сорт Орфей

Контроль

Трептолем

Контроль

Трептолем

Діаметр стебла, мкм

2768±28,9

*3024±21,4

2894±23,1

*3228±25,8

Товщина епідермісу, мкм

18,1±0,41

*19,3±0,32

19,7±0,60

19,9±0,31

Товщина кори, мкм

233±2,8

*265±0,6

224±11,2

*281±5,1

Товщина ксилеми, мкм

541±9,6

*769±14,0

496±15,5

*801±8,2

Кількість судин ксилеми в ряду

23,4±0,54

*29,2±0,66

20,2±0,30

*29,5±0,31

Діаметр луб’яного волокна, мкм

28,8±0,52

*31,8±0,55

30,3±1,46

33,5±0,64

Товщина клітинної стінки луб’яного волокна, мкм

11,3±0,29

*13,1±0,29

11,9±0,46

*13,5±0,39

Примітка:  1. трептолем 0,03 мл/л розчин;

2. * - різниця достовірна при Р0,05.

Подібна реакція рослинного організму на застосування препарату пояснюється тим, що трептолем є збалансованою композицією потейтіну (івін-яну) 2,6-диметилпіридин-1-оксиду з бурштиновою кислотою, для якого характерна цитокінінова активність, та емістиму С, що є комплексом фітогормонів гіберелінової, ауксинової та цитокінінової природи, які, включаючись в процеси метаболізму, регулюють поділ і ріст клітин [2, 5].

Таким чином, застосування регулятора росту трептолем на рослинах олійного льону посилює розвиток луб’яних волокон, кори та ксилеми, що сприяє підвищенню стійкості рослин до вилягання. Це, в свою чергу, створює технологічні переваги при збиранні урожаю.

 

Література:

1. Калінін Ф.Л. Застосування регуляторів росту в сільському господарстві. – К.: урожай, 1989. – 162 с.

2. Локоть О.Ю., Гриник І.В. Позакореневе застосування біостимуляторів при вирощуванні льону-довгунця // Вісник аграрної науки. – 2002. – №3. – С.25-28. 

3. Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні // Физиология и биохимия культ. растений. – 2002. – 34, №5. – С.371-375.

4. Мусатенко Л.І. Фітогормони і фізіологічно активні речовини в регуляції росту і розвитку рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 508-536.

5. Рогач Т.І. Особливості морфогенезу і продуктивність соняшнику за дії трептолему // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 680-686.