АНТРОПОГЕННЕ
НАВАНТАЖЕННЯ НА ЕКОСИСТЕМИ В БАСЕЙНІ РІЧКИ МЕРТВОВІД
Мертвовід -
річка у Бобринецькому районі Кіровоградської області та Братському і Вознесенському
районах Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу. Довжина 114 км,
площа басейну 1820 км2. Бере початок північно-західніше від с. Мар’янівки.
Долина річки переважно трапецієвидна, ширина до 3 км, глибина до 40-50 м.
Заплава завширшки 200-300 м, у пониззі - до 1-1,5 км. Річище звивисте,
пересічна ширина у нижній течії до 20 м. Похил річки 1,8 м/км. Основні
притоки - Комишувата, Гарбузинка (праві). Живлення снігове і дощове. Споруджено
водосховище та ставки для потреб сільського господарства. При впадінні
Мертвоводу у Південний Буг розташоване м. Вознесенськ.
Ґрунти
Вознесенська перебувають під значним антропогенним тиском. Це призводить до
того, що природні едафони перетворюються на особливі ґрунтоподібні тіла -
урбанозем. Концентрація промислового виробництва призводить до різких змін
техногенного фону міських екосистем, механізмів їх функціонування та негативно
впливає на ґрунтоутворюючі процеси урбаноземів.
Підприємства м. Вознесенська
викидають в атмосферне середовище більше 150 найменувань шкідливих речовин.
Основними забруднюючими речовинами, за якими проводиться спостереження на
стаціонарних постах Вознесенського центру по гідрометеорології, є: сірчаний
ангідрид, оксид вуглецю, пил, оксиди азоту, сірковуглець, сірководень, аміак,
формальдегід та важкі метали. Своєрідність метеорологічних чинників у місті
така, що створюються умови для їх накопичення у стратосфері та депонації у
ґрунтах. До 2007 р. на території м. Вознесенська обсяги викидів у
розрахунку на 1 км2 були більшими майже у 10-19 разів у порівнянні з
2009 р. (табл. 1).
Таблиця 1
Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря (басейн річки Мертвовід)
Назва міста, району |
Обсяги викидів |
Щільність викидів на 1 км2,
кг |
||
тонн |
до 2007 р. |
у% до підсумку |
||
м. Вознесенськ |
423 |
98,8 |
1,7 |
18404 |
Вознесенський р-н |
2660 |
131,4 |
10,0 |
1911 |
Братський р-н |
16 |
80,4 |
0,1 |
14 |
Обстеження
ділянок дослідження дало змогу встановити, що ґрунтовий покрив міста
відзначається великою строкатістю. Складні геологічні процеси сприяли утворенню
різних ґрунтоутворюючих порід, серед них як домінуючими є леси і лесоподібні суглинки.
Стародавні річкові відклади поширені на підвищених елементах рельєфу і є
ґрунтоутворюючою породою для опідзолених ґрунтів. Сучасні делювіальні відклади,
в яких часто чергуються суглинкові прошарки різного механічного складу і
різного забарвлення, характерні для чорноземних ґрунтів. У зниженнях рельєфу -
«замкнутих блюдцях» - формуються намивні ґрунти. Утворення різних генетичних
груп ґрунтів можна пояснити складним взаємовпливом лучної та степової
рослинності, хвилястого рельєфу поверхні, режимом зволоження та виробничою
діяльністю людини. В межах міста було виділено 8 груп та 24 види ґрунтів.
Дослідження
урбаноземів дало змогу встановити, що опідзолені та дерново-карбонатні ґрунти
містять незначну кількість вологи і мають низький вміст обмінного калію і
фосфору, що створює несприятливі умови для розвитку рослин. А порівняно
невеликі значення рН сприяють виносу катіогенних елементів з гумусного
горизонту. По мірі переходу рН від слабо кислого (чорноземи опідзолені) до
нейтрального (чорноземи типові слабомалогумусовані та лучно-чорноземні ґрунти)
міграційна здатність більшості елементів падає. Максимальну стійкість (особливо
до підкислення) мають типові чорноземи і лучно-чорноземні карбонатні ґрунти.
Отже, у гумусових горизонтах чорноземних ґрунтів можливе максимальне
накопичення забруднень.
Особливий
інтерес для дослідження становлять намивні ґрунти, що формуються у зниженнях
рельєфу. Адже переважна частка атмосферних забруднень разом з опадами та
змивами з поверхні ґрунту зосереджена саме на цих ділянках. В ході дослідження
також виявлено, що урбаноземи міста перебувають під потужним антропогенним навантаженням,
наслідком якого є підвищене ущільнення і погіршення структури ґрунту, засолення
та нітрифікація, що в свою чергу негативно позначається на функціонуванні
рослинного покриву міста. Фітоіндикаторами цих процесів може виступити
спонтанна рослинність, що приурочена до екологічно трансформованих
місцезростань.
За результатами моніторингових
досліджень в басейні р. Мертвовід відбулися такі зміни:
-
за метеорологічними
характеристиками (понад 100 років), середньорічна температура повітря зросла на
30С і можна з великою вірогідністю передбачати її подальше зростання
у наступні 10-20 років;
-
простежується
тенденція до збільшення середньомісячних температур переважно у зимовий період,
що може призвести до певної трансформації мікрокліматичних умов у басейні
річки;
-
незважаючи
на значну зарегульованість стоку басейну р. Південний Буг водосховищами та
екстенсивну господарську діяльність, стік річки не зменшується.