Совгіра С.В., Гончаренко Г.Є., Лаврик О.Д.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ЕКОСИСТЕМИ В БАСЕЙНІ РІЧКИ МЕРТВОВІД

 

Мертвовід - річка у Бобринецькому районі Кіровоградської області та Братському і Вознесенському районах Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу. Довжина 114 км, площа басейну 1820 км2. Бере початок північно-західніше від с. Марянівки. Долина річки переважно трапецієвидна, ширина до 3 км, глибина до 40-50 м. Заплава завширшки 200-300 м, у пониззі - до 1-1,5 км. Річище звивисте, пересічна ширина у нижній течії до 20 м. Похил річки 1,8 м/км. Основні притоки - Комишувата, Гарбузинка (праві). Живлення снігове і дощове. Споруджено водосховище та ставки для потреб сільського господарства. При впадінні Мертвоводу у Південний Буг розташоване м. Вознесенськ.

Ґрунти Вознесенська перебувають під значним антропогенним тиском. Це призводить до того, що природні едафони перетворюються на особливі ґрунтоподібні тіла - урбанозем. Концентрація промислового виробництва призводить до різких змін техногенного фону міських екосистем, механізмів їх функціонування та негативно впливає на ґрунтоутворюючі процеси урбаноземів.

Підприємства м. Вознесенська викидають в атмосферне середовище більше 150 найменувань шкідливих речовин. Основними забруднюючими речовинами, за якими проводиться спостереження на стаціонарних постах Вознесенського центру по гідрометеорології, є: сірчаний ангідрид, оксид вуглецю, пил, оксиди азоту, сірковуглець, сірководень, аміак, формальдегід та важкі метали. Своєрідність метеорологічних чинників у місті така, що створюються умови для їх накопичення у стратосфері та депонації у ґрунтах. До 2007 р. на території м. Вознесенська обсяги викидів у розрахунку на 1 км2 були більшими майже у 10-19 разів у порівнянні з 2009 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (басейн річки Мертвовід)

Назва міста, району

Обсяги викидів

Щільність викидів на 1 км2, кг

тонн

до 2007 р.

у% до підсумку

м. Вознесенськ

423

98,8

1,7

18404

Вознесенський р-н

2660

131,4

10,0

1911

Братський р-н

16

80,4

0,1

14

 

Обстеження ділянок дослідження дало змогу встановити, що ґрунтовий покрив міста відзначається великою строкатістю. Складні геологічні процеси сприяли утворенню різних ґрунтоутворюючих порід, серед них як домінуючими є леси і лесоподібні суглинки. Стародавні річкові відклади поширені на підвищених елементах рельєфу і є ґрунтоутворюючою породою для опідзолених ґрунтів. Сучасні делювіальні відклади, в яких часто чергуються суглинкові прошарки різного механічного складу і різного забарвлення, характерні для чорноземних ґрунтів. У зниженнях рельєфу - «замкнутих блюдцях» - формуються намивні ґрунти. Утворення різних генетичних груп ґрунтів можна пояснити складним взаємовпливом лучної та степової рослинності, хвилястого рельєфу поверхні, режимом зволоження та виробничою діяльністю людини. В межах міста було виділено 8 груп та 24 види ґрунтів.

Дослідження урбаноземів дало змогу встановити, що опідзолені та дерново-карбонатні ґрунти містять незначну кількість вологи і мають низький вміст обмінного калію і фосфору, що створює несприятливі умови для розвитку рослин. А порівняно невеликі значення рН сприяють виносу катіогенних елементів з гумусного горизонту. По мірі переходу рН від слабо кислого (чорноземи опідзолені) до нейтрального (чорноземи типові слабомалогумусовані та лучно-чорноземні ґрунти) міграційна здатність більшості елементів падає. Максимальну стійкість (особливо до підкислення) мають типові чорноземи і лучно-чорноземні карбонатні ґрунти. Отже, у гумусових горизонтах чорноземних ґрунтів можливе максимальне накопичення забруднень.

Особливий інтерес для дослідження становлять намивні ґрунти, що формуються у зниженнях рельєфу. Адже переважна частка атмосферних забруднень разом з опадами та змивами з поверхні ґрунту зосереджена саме на цих ділянках. В ході дослідження також виявлено, що урбаноземи міста перебувають під потужним антропогенним навантаженням, наслідком якого є підвищене ущільнення і погіршення структури ґрунту, засолення та нітрифікація, що в свою чергу негативно позначається на функціонуванні рослинного покриву міста. Фітоіндикаторами цих процесів може виступити спонтанна рослинність, що приурочена до екологічно трансформованих місцезростань.

За результатами моніторингових досліджень в басейні р. Мертвовід відбулися такі зміни:

-         за метеорологічними характеристиками (понад 100 років), середньорічна температура повітря зросла на 30С і можна з великою вірогідністю передбачати її подальше зростання у наступні 10-20 років;

-         простежується тенденція до збільшення середньомісячних температур переважно у зимовий період, що може призвести до певної трансформації мікрокліматичних умов у басейні річки;

-         незважаючи на значну зарегульованість стоку басейну р. Південний Буг водосховищами та екстенсивну господарську діяльність, стік річки не зменшується.