Економіка/3.
Фінансові відносини
Лемещук А.В.
Науковий керівник:
Голишевська Л.В.
Вінницький національний
аграрний університет, Україна
ПОДАТОК
З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ У СИСТЕМІ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ ТА ЙОГО ФІСКАЛЬНА
ЕФЕКТИВНІСТЬ
Необхідною
умовою функціонування будь-якої держави є податки – як інструмент фінансового
забезпечення виконання державою покладених на неї функцій та важіль впливу на
соціально-економічні процеси в суспільстві.
В умовах фінансової кризи, що
охопила національну економіку, виникає необхідність перегляду механізмів
фінансового регулювання економічних процесів у суспільстві. Насамперед це
стосується податкових механізмів, недосконалість яких в умовах кризи зумовлює
найбільш негативні наслідки [5].
Актуальним і дискусійним для
України залишається питання правильності
та ефективності розподілу податкового навантаження між доходами, отриманими від
праці, капіталу та споживання. Саме податок з доходів фізичних осіб сучасними дослідниками розглядається як такий, що містить елементи податку на працю й елементи податку на капітал [6].
Серед різноманітної сукупності податків та інших платежів податкового
характеру чітко виділяється система прямого оподаткування, яка має чільне місце
у податковій системі держави. Податки — це стрижень державного фінансового
господарства; важливо, що первинними методами його формування виступали саме
прямі податки. Отже, система прямого оподаткування має бути наділена
властивостями максимальної еластичності та мобільності з метою відтворення
гармонійного збалансування функціонального потенціалу податків та узгодження
принципів оподаткування [4].
Системі прямого оподаткування відводиться визначальна позиція серед загальної
сукупності різноманітних видів податків й інших платежів податкового характеру у податковій системі держави.
Небезпідставно, що орієнтація на застосування прямих податків в якості ключової
компоненти податкової системи є домінуючою тенденцією віддзеркалення сучасних
фіскальних пріоритетів [3].
Одним із бюджетоутворювальних
податків на рівні муніципалітетів є податок з доходів фізичних осіб. Проте нині
порядок його адміністрування зумовлює наявність низки проблем, викликаних
зміною підходів до формування механізму оподаткування доходів громадян [5, с.78].
Прямі податки наділені такими специфічними ознаками, що найбільше
виявляються у податку з доходів фізичних осіб, в ареалі функціональної фіскальності:
• забезпечують державі можливість впливу на економічні процеси (ділову й
інвестиційну активність, нагромадження капіталу, сукупне споживання. Наприклад,
податок на прибуток через низьку рентабельність має нагоду свого застосування
як важеля регулювання економіки. Аналогічно йому, можливо, треба переглянути і
призначення податку з доходів фізичних осіб, але вже як регулятора процесу
сукупного споживання);
• дають можливість встановлення прямої залежності між доходами платника і
податковими відрахуваннями до бюджету (чим реалізується принцип справедливості,
хоч велике значення має підхід до градації податкових ставок; справедливість
прямого оподаткування не є аксіомою, вона реалізується через відповідну
податкову шкалу);
• здійснюють розподіл податкового тягаря таким чином, що особи з більш
високими доходами сплачують до бюджету податків більше порівняно з особами, які
мають нижчі доходи (більш ефективно реалізується за умови використання
прогресивної шкали податкових ставок)[4, с.125].
Податок з доходів фізичних осіб є
одним з її найбільш важливих компонентів. Йому притаманні загальні ознаки як
переваг, так і недоліків, властивих систем і прямого оподаткування в цілому, а
також притаманні специфічні риси власного характеру, зокрема, з певною
відповідністю принципам соціальної справедливості, фіскальної та економічної
ефективності.
Однією з головних функцій,
притаманних податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), є фіскальна, яка
проявляється у формуванні дохідної частини бюджету.
Фіскальна функція податку з доходів фізичних осіб є досить ефективною в Україні
на сьогоднішній день. У системі прямого оподаткування він є одним з
домінантних; конкурентоспроможним щодо нього з фіскального погляду є тільки
податок на прибуток підприємств: у 2007 р. обсяг податку з доходів фізичних
осіб у системі прямого оподаткування був найвищим, становлячи близько 47 %, а
на 2008 р. — близько 46 % (рис.1) [4, с.126].
Рис.1. Частка податку з
доходів фізичних осіб у системі прямого оподаткування
у 2008 р.
За обсягами надходжень податок з
доходів фізичних осіб поступається лише податку на додану вартість (надходження
по якому у 2008 році становили понад 94 млрд. грн.) і практично дорівнює
податку на прибуток (у 2007-2008 роках надходження цих двох податків були
практично ідентичними) [5].
Отже, податок із доходів фізичних
осіб нині в Україні формує дві третини власних доходів місцевих бюджетів.
Водночас механізм його сплати є недосконалим. Невід’ємним завданням на
найближчу перспективу є посилення фіскальної ефективності податку з доходів
фізичних осіб і забезпечення самодостатності бюджетів місцевого самоврядування,
що дасть їм змогу належним чином фінансувати заходи, пов’язані із забезпеченням
соціальних послуг.
Література
1.
Мельник В. М., Пенякова Г. Л. Механізм прямого
оподаткування у фінансовій теорії//Фінанси України. – 2009. - №5. – С. 66-77
2.
Сидор І. Цінові аспекти податків на
споживання : теоретична концептуалізація//Світ фінансів. - 2008. - №1(14). - С.
125-133
3.
http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Славкова
А. А. Фіскальна роль прямого оподаткування у формуванні доходів бюджету держави
4.
http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Славкова
А. А. Фіскальна ефективність податку з доходів фізичних осіб у системі прямого
оподаткування України
5.
Субботович Ю. Л. Податок із доходів фізичних осіб
у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів//Економіка АПК. – 2009. - №4. –
С. 78-82
6.
Шмир І. П. Генезис факторних доходів у теорії
оподаткування громадян//Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №1(91). – С.
21-28