Економічні науки/10. Економіка підприємства

Мащенко М.А.

викладач кафедри політична економія

Харківського національного економічного університету

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Економічне призначення підприємства – виробництво матеріальних благ і надання послуг. Причому в умовах дефіциту ресурсів кожне підприємство повинно ставити за мету досягнення максимального результату при мінімальних витратах матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Саме в цьому і полягає сенс його економічної діяльності.

Співвідношення певного результату господарської діяльності підприємства і витрат живої та уречевленої праці на його досягнення характеризує ефективність виробництва. Ефект, або конкретний результат господарської діяльності, характеризується різними вартісними і натуральними показниками: обсягом виробництва продукції, прибутком, економією окремих видів витрат, загальною економією від зниження собівартості продукції тощо.

Існує багато наукових підходів щодо визначення «ефективності». Але всі вони зводяться до думки, що в основі господарської діяльності лежить прагнення суб’єкта господарювання до отримання найбільшого ефекту при найменших витратах.

Н. Л. Гавкалова [3, с. 14] виділяє чинники, які зумовлюють розгляд проблеми ефективності дослідниками усіх часів: обмеженість економічних ресурсів і нераціональність їх розподілу; прагнення суб’єктів господарювання до організаційного розвитку й отримання максимального ефекту, при цьому питання оптимізації організаційних структур, поведінки, мотивацій персоналу виходять на перший план тощо.

Проблема підвищення ефективності праці має важливе значення для будь-якого суспільства. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах пошуку шляхів виходу з кризової ситуації в країнах з перехідною економікою, в тому числі, і в Україні.

Зростання ефективності праці має розглядатися як джерело економічних зрушень, підвищення реальної заробітної плати і, відповідно, рівня життя населення; виступає засобом стримування інфляційних процесів. Світовий досвід свідчить, що висока конкурентоспроможність підприємств і економіки в цілому суттєвою мірою визначається цілеспрямованою мотивацією до ефективної та високопродуктивної праці.

Аналіз літературних джерел свідчить про різноманітність думок вчених-економістів щодо поняття ефективності праці [1,2,3,4,5].

У словнику сучасних економічних і правових термінів ефективність трактується як досягнення результатів з мінімально можливими витратами, або отримання максимально можливого обсягу продукції з можливої кількості ресурсів. Ефективність виробництва це розподіл ресурсів між галузями таким чином, що неможливо збільшити обсяг виробництва яких-небудь товарів без скорочення обсягу виробництва інших товарів.

Економічна енциклопедія має наступне визначення поняття: ефективність – здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [5, с. 508].

У економічному словнику категорія «ефективність праці» трактується як важливий економічний показник, який характеризує результативність трудової діяльності людей; виражається в досягненні найбільшого ефекту при мінімальних витратах праці [2, с. 842].

С. В. Мочерний трактує поняття ефективність праці наступним чином – співвідношення між результативністю праці та витратами, що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат [5, с. 219].

Д. П. Богиня, О. А. Грішнова вважають [1, с. 192], що ефективність праці – це її результативність, яка показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання ефективності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без підвищення витрат праці. У широкому розумінні зростання ефективності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ при тих самих, або і менших витратах праці.

Зростання ефективності праці забезпечує підвищення реального продукту і доходу, а тому воно є дуже важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже і рівня життя, то економічне зростання стає однією з головних цілей держави з соціальною орієнтацією народного господарства.

Отже, категорія «ефективність праці» є досить новою, вона з'являється наприкінці 80-х рр. у радянській економічній науці завдяки науковим пошукам Д. Богині, О. Грішнової, С. Мочерного та інших.

Найпоширенішим в літературі є розуміння ефективності як співвідношення результатів праці і витрат, пов'язаних з даною працею. Аналіз наукових джерел свідчить, що поки не сформувалося єдиної точки зору щодо змісту цієї категорії, її показників, співвідношення з іншими категоріями оцінки праці, зокрема, такої складової ефективності, як продуктивність праці, резервів її зростання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богиня Д. П. Основи економіки праці: Навчальний посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – 2-ге видання. – К.: Знання – Прес, 2001.– 313 с. – Вища освіта ХХІ століття. Бібліогр. наприкінці глав.

2. Большой энциклопедический словарь. / Под ред. Азрилияна А. Н., 2-е изд. доп. и перераб. – М.: Ин-т нов. эк-ки, 1997. – 867 с.

3. Гавкалова Н. Л. Соціально-економічний механізм ефективності менеджменту персоналу: методологія та концепція формування. Наукове видання / Н. Л. Гавкалова. – Харків: Вид. ХНЕУ. – 400 с. Бібліогр.: С. 299–325.

4. Економіка праці й соціально-трудові відносини. Навч. посіб. / П. Ю. Буряк, Б. А. Карпінський, М. І. Григор’єва. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 438 с.

5. Економічна енциклопедія: У 3–х томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.. – К.: Видав. центр «Академія», 2001. – 848 с.