Чепка О.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Складність професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів пов’язана зі складністю переносу засвоєних знань, умінь і навичок в реальну професійну діяльність. Ця обставина визначає необхідність організації професійної взаємодії студентів з дітьми молодшого шкільного віку, що базується на реальній педагогічній взаємодії.

Нам вбачається істотним подальше застосування студентами отриманих знань в реальній педагогічній взаємодії, професійній діяльності. Тому ми вважаємо доцільним використання можливостей педагогічної практики для професійного вдосконалення майбутніх учителів початкових класів.

Педагогічна практика є феноменом, початковим по відношенню до педагогічної теорії, а педагогічна теорія – відображення та інструмент перетворення педагогічної практики. Взаємозв’язок педагогічної теорії і педагогічної практики як складових більш загального феномена – педагогічної дійсності – має свій специфічний вираз на особистісному рівні, в процесі професійної підготовки [1, c.80].

Залучення студентів до професійної діяльності завдяки співпраці викладачів і студентів в процесі педагогічних практик у загальноосвітніх школах та інших освітніх установах виконує завдання формування індивідуальності, творчої продуктивної діяльності професіонала і включає в себе: професійну адаптацію молодих спеціалістів; формування індивідуального стиля діяльності вчителя і професійної майстерності; розвиток якостей професійної діяльності і компетентності, умінь професійного самоаналізу. Результатом цього процесу є підвищення рівня професійного вдосконалення студентів у підготовці до майбутньої педагогічної діяльності.

В системі професійної підготовки педагогічна практика виконує дві основні функції:

− розвивальну (особистісна самореалізація виступає умовою динамічного вдосконалення діяльності майбутнього педагога);

− діагностичну (здійснюється перевірка ступеня професійної підготовки до педагогічної діяльності).

Практична діяльність студентів у школі ґрунтується на професійних знаннях, спирається на певний теоретичний фундамент, що сформувався в педколеджі та педуніверситеті. У процесі педпрактики студенти набувають професійних умінь для оволодіння способами і прийомами роботи та практичних навичок відповідно до мети, принципів, умов, засобів, форм і методів її організації з дітьми. Тобто професійні уміння – це знання в дії, результат їх використання в реальній практичній діяльності [2, c.168].

Організація професійної діяльності студентів у процесі їх включення в професійну діяльність на педпрактиці здійснюється за такими етапами:

1) формування системи професійних знань, умінь, навичок, необхідних майбутньому вчителю початкових класів для виконання своїх функцій;

2) включення студентів у виконання завдань на розвиток особистості молодшого школяра і актуалізацію умінь;

3) формування творчої професійної позиції в освітньому процесі початкової освіти;

4) розвиток у майбутніх учителів початкових класів педагогічної рефлексії, потреби у самовдосконаленні тощо;

5) аналіз результатів педагогічної практики вчителями початкових класів, іншими студентами в процесі групового обговорення;

6) визначення шляхів корекції виявлених проблем у процесі педагогічної практики і вдосконалення знань, умінь і навичок, що забезпечують більш високий рівень професійної діяльності.

Реалізація цих етапів передбачає формування в студентів професійних умінь і навичок згідно Державного освітнього стандарту.

Діяльність студентів під час практики поступово ускладнюється від курсу до курсу залежно від мети і завдань навчання на кожному етапі професійного становлення, ступеня теоретичної підготовки, а також самостійності майбутніх учителів у процесі діяльності, рівня їх загального розвитку і індивідуальних особливостей.

Практика взаємодії досліджуваних педколеджів і факультетів педуніверситету показала, що можливості неперервної професійної підготовки в навчальному комплексі «педколедж-педуніверситет» успішно реалізуються, якщо:

– розроблені теоретичні основи неперервної професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педколедж-педуніверситет», які враховують вимоги до формування особистості і професійної підготовки на кожному рівні педагогічної освіти,

– розроблені концептуальні положення і програмні заходи, в яких співвіднесені інтегративні цілі, структура і зміст рівнів професійної підготовки, розроблена структура і зміст управління процесом професійної підготовки в навчальних закладах, що входять до комплексу, обґрунтовані взаємозв’язки складових моделі,

– розроблені і експериментально реалізовані узгоджені і скоординовані навчальні плани, програми, відповідна навально-методична література, нормативно-правова база і механізм управління неперервною професійною підготовкою майбутніх учителів у навчальному комплексі «педколедж-педуніверситет»,

– підвищиться наукова кваліфікація викладачів педколеджів, що дозволить успішно реалізувати розроблені теоретичні основи професійної підготовки майбутніх учителів.

Відтак, педагогічна практика є невід’ємною частиною професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і її здійснення відбувається відповідно до етапу навчання (педколедж чи педуніверситет).

Література:

1. Бірюк Л. Я. Формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки (психолого-дидактичний аспект): навч. посіб. – К.: Глухів: РВВ ГДПУ, 2008. – 210 с.

2. Хомич Л. О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. – К.: «Магістр – S», 1998. – 200 с.