Філологічні науки/Теоретичні та

методологічні проблеми дослідження мови

Байдак Л.І., Березняк О.П.

Сумський національний аграрний університет

Семантичні групи запозичень в українській мові з сучасної англійської мови (на матеріалі економічної термінології)

Процес запозичення з однієї мови до іншої є природним, а іноді й необхідним явищем, що впливає на розвиток мови в цілому. Запозичення безпосередньо пов’язане з виникненням нового терміну, який позначає певне явище або називає певний предмет. Проникнення запозиченого терміну до іншої мови є результатом потужного розвитку зв’язків між країнами, впровадження новітніх технологій на іноземному ринку, що і позначається водночас і перетинанням через кордони термінів, за допомогою яких з’являється можливість охарактеризувати новітнє, ще не вивчене, іноземне, те, чого не було, не називалося раніше.

Зміна історичних умов, розширення міжнародних контактів та інтенсивність інформаційних процесів зумовлюють появу великої кількості нових слів у лексиці української мови. Це відбувається, як правило, за рахунок запозичення із інших мов, а особливо з англійської. Запозичення з'являються як у загальнонародній, так і в термінологічній лексиці української мови.

Хоч процес запозичення вважається одним із важливих шляхів поповнення лексичного складу мови, але на сучасному етапі вже виникає небезпека перенасичення мови словами іноземного походження та вимивання національних лексем. Тому, на думку вчених, необхідно ретельно слідкувати за процесом запозичення та його результатом — запозиченим словом. "Запозичення того чи іншого слова доцільно тоді, коли воно дійсно необхідно мові, яка запозичає, якщо воно її збагачує ", - підкреслює І.Ф.Протченко

Українська мова має багатий словниковий склад, досить диференційований за сферами використання та функціонально-галузевими ознаками, має належним чином розвинену термінологію, яка в цілому задовольняє вимоги сучасної науки і техніки, хоча й потребує ще вдосконалення у концептуальному плані та належного термінологічного облаштування. З отриманням статусу державної мови українська мова обслуговує всі сфери життя і діяльності українського народу (економічна, політична, культурна та ін.). З розширенням функціональних можливостей відбулись (і продовжують відбуватися) позитивні процеси в структурній системі сучасної української мови, однак збільшення кількості структурних засобів призводить до зниження культури мови в окремих сферах комунікації. Тому виникає потреба у нормативній стабілізації мови.

У процесі появи нових термінів-слів виникає потреба пристосувати їх до мовного оточення, в яке вони потрапили, або знайти у своїй мові такі терміни-слова, які б змогли замінити у повній мірі (у першу чергу за семантикою) іноземні.

Кінець ХХ – початок ХХІ століття характеризується великим надходженням іншомовних слів до складу української мови і, за словами дослідників, англіцизми становлять близько 70-80% усіх запозичень (частіше американський варіант, а іноді, лише невелика група, сленг).

Cучасна українська мова змінює свій соціальний статус. Вона вживається досить інтенсивно в різних функціональних стилях і підстилях.

Найбільш продуктивною з погляду запозичень є група лексики, що обслуговує сфери економічної діяльності (зокрема, бухгалтерський облік, банківська справа, маркетингова діяльність та ін.), а також найбільш некерованою, оскільки мовознавча наука не встигає дати аналіз новим термінам-словам, що потрапили до мови, що призводить до калькування та варваризації мови, до запозичення термінів, які вже мають свою історію в українській мові (бренд-менеджер – спеціаліст певної торгової марки; топ-менеджер – головний менеджер, екаунт-менеджер – бухгалтер-менеджер тощо). Тенденція до утворення таких „штучних” термінів-назв пов’язана з модою та естетичними смаками людей, що користуються даною групою лексики, бо засоби масової інформації, комп’ютерні технології користуються цими термінами, не розраховуючи на високу мовну культуру споживачів (більшість бізнесменів та бізнес-леді – це люди віком від 25 до 40). Більш престижно (незнайомо) звучить мерчандайзер, ніж спеціаліст з продажу; екаунтент, ніж бухгалтер; хед-хантер, ніж кадровик тощо. До цієї ж категорії слів належать такі: супервайзер, франчайзер, ритейлор, ріелтор, рекрутер(дуже цікаве слово, яке отримало друге життя у мовному просторі України: від Шевченкового рекрута до рекрутера приватної фірми), креативний директор, андеррайтер, коучер, ПР-менеджер (Public Relation manager), конвент-менеджер, лід-менеджер, солід-менеджер, копірайтер. З іншого боку залучення цих слів до словникового складу забезпечує „мінімізацію” мовного потоку, що спричинено збільшенням вартості кожного слова у засобах масової інформації. До цієї ж семантичної групи можна віднести і таке слово як gate keeper, що в газеті „Бізнес” вживається замість слова „сторож, охоронець, вартовий”, графічно передається англійською мовою, оскільки автори публікації впевнені, що навіть учні середніх класів здатні зрозуміти його зміст без перекладу. Судячи з першого слова gate  (з англ. ворота ), йдеться не про велику фірму, а про мега-фірму, що зачиняється не дверима, а щонайменше воротами, отже через деякий час це слово може отримати українську оболонку і зайняти належне місце в нашій мові. (До речі, така доля спіткала слово хейдж (hedge), яке й досі зустрічається у пресі як в англійському, так і в українському написанні).

Викликає сумнів доречність вживання таких слів як: ідентифікаційний код (замість особовий номер); субсидія (державна допомога); індексація (перерахунок); бонус (нагорода, приз), брифінг (зустріч), дивіденд (прибуток), презентація (показ, ознайомлення), шоп (магазин), ноу-хау (знаю як) тощо.

Спостерігається явище переходу слова із пасивного до активного словника. Так лексема рекрутуватися (СУМ фіксує її як застарілу), що відома із значенням „залучатися до якої-небудь справи; вербуватися”, в мові нашого часу набула ще й додаткової семантики - „поповнюватися, набиратися”. Відомо, що рекруторські кампанії проводяться на території України досить часто; виникла також нова лексема – рекрутер (людина, яка проводить набір на роботу, агент з найму кадрів).

Слід зауважити, що значення деяких лексем мови економіки набувають похідних значень шляхом метафоризації. Наприклад, словосполучення „звести належного стану речей, думок, сімейного бюджету”. Завдяки суворій податковій політиці слово „аудитор” вживається не тільки у значенні „людина, яка перевіряє, контролює, консультує”, але й у негативному значенні, емоційно-експресивному „цербер, наглядач, дармоїд”. У газетних статтях – „політичний аудит”; інфляція – „знецінення, падіння”: „Інфляція духу, інфляція слова”; здевальвований – „знецінений”: „Здевальвовані символи соціалізму”. Тобто відбувається переміщення певної частини спеціальної лексики до розряду широковживаної.

Помітним стало порушення вимовних норм, передусім  у наголошенні іншомовних слів: марк′етинг – замість м′аркетинг, ринк′овий – замість р′инковий, фінанс′овий – замість фін′ансовий.

У газетних статтях нерідко зустрічаються англійські слова, вжиті без перекладу, що, перш за все, пояснюється зростаючою кількістю людей в Україні, які володіють англійською мовою (в першу чергу люди, задіяні у різних сферах бізнесу): cost-killing, gate keeper, executive search and head hunting, hi-tech, smart-технології, smart- картка, road show, big board, cash.

Література:

1.     Д.Х. Баранник. Українська мова на межі століть // Мовознавство. – 2001. - № 3. – С.40

2.     Булаховський Л.А. Вибрані праці: В 5-ти т. – К., 1975. – Т.1.

3.     О.А. Стишов. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ століття // Мовознавство. – 1999.- №2. – С.7.

4.     Українська мова (енциклопедія).- К., - вид-во „Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2000.