Секция: Филологические науки

Подсекция: Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Філологія

Щербак Оксана Пилипівна - старший викладач кафедри іноземних мов

Щербак Євгенія Олександрівна - студентка 3 курсу факультету менеджменту, спеціальність МЗЕД

Сумський Національний Аграрний Університет

Оціночне значення фразеологізмів

Наявність оціночного значення фразеологізмів у смисловій структурі аналогічних фразеологізмів встановлюється за допомогою визначених негативних граматичних ознак. Відповідні позитивні ознаки притаманні фразеологізмам з яскраво вираженим значенням активної дії, процесуальності. Перелічимо основні ознаки:

1.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Фразеологізми оціночного значення обмежені в прояві видо-часових фор. Наприклад, фразеологізм народився у сорочці вживається лише у формі минулого (перфертивного) часу і не має інших часових форм.

2.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Дієслівні фразеологізми зі значенням оцінки не можуть бути введені в ті типи підрядних речень, де найбільш розвинена видо-часова відповідність частин складнопідрядного речення.

3.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           При фразеологізмах оціночного значення неможливо поставити граматичні питання що робить предмет? що з ним відбувається?

4.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Відповідні фразеологізми не можуть поширюватися придієслівними частками собі, нехай, знай, дай, майже не, як, бувало та ін.

5.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Дієслівні фразеологізми, які розвинули якісне, оціночне значення, не мають можливості об’єднуватися з обставинами. Ці обставини позначають спосіб дії (повільно, швидко), а також  вказують на час (вчора, сьогодні), місце (там, тут), причину зкоєння дії. Дані фразеологізми не можуть поєднуватися з лексичними показниками оцінки (відмінно, добре, погано та ін.), так як подібні слова семантично узгоджуються з дієсловами, що позначають дію, «які можуть бути виконані добре або погано, їх можна вміти виконувати та не вміти виконувати». Всіма цими дієслівними властивостями не наділені аналогічні фразеологізми.

6.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Аналізовані фразеологізми, як правило,  не можуть поєднуватися з безособово – предикативними словами треба, можна, не можна та ін.

7.    Багато оцінночних фразеологізмів дієслівного створення, що накладаються, не здатні приймати форми наказового способу (на ладан дихає, стоїть однією ногою в могилі, мілко плаває), за допомогою якого збуджуються динамічні ознаки . До того ж в наказовому способі ці фразеологізми асоціюються з вільними словосполученнями такої ж лексичної будови.

8.    У фразеологізмів з яскраво вираженим значенням оцінки дієслівний компонент не сигналізує про категоріальне значення фразеологізму вцілому. Так, у складі фразеологізму язик проковтнув дієслівний компонент проковтнув не визначає категоріального значення дії, так як фразеологізм наближається по функції до класу ад'єктівних слів та зворотів.

Фразеологізми, яким одночасно притаманні всі перелічені ознаки, мають найбільш яскраву ступінь вираження оціночного значення. Наприклад, собаку з'їв, народився у сорочці, язик проковтнув та ін. Решті фразеологізмів ці ознаки притаманні не в повному обсязі. Для подібних фразеологізмів  значення оцінки характерно в меншій мірі.

Особливе місце займають фразеологізми, у складі яких немає граматично пануючого компоненту, а якщо такий компонент є , то він не впливає на категоріальне значення всього фразеологізму. Об'єднуючою ознакою є синтаксичне вживання подібних фразеологізмів у якості присудку. Фразеологізми цієї категорії виражають різні характерні якості або пасивне перебування суб’єкту в якомусь визначеному стані. Наприклад:

1.                 Багаточисленні прийменниково-іменні утворення типу без керма і без вітрил, у самому соку, на вагу золота, на всі руки, на одне місце  та ін.

2.                 Деякі фразеологізми, наближені до порівняльних оборотів: як без рук, як за кам’яною стіною; небагато фразеологізмів цього типа мають своїм основним компонентом іменник в називному відмінку (як риба у воді).

3.                 Окремі фразеологізми, що не піддаються жодній структурній систематизації: сам собі на умі, чистої води..

4.                 Одиничні фразеологізми, в яких граматично основним компонентом є прислівник: так собі; ні те, ні се..

Значення якісної оцінки або якісного стану найбільш повно проявляється у тих фразеологізмах, які закріпилися у функції іменного присудку.  Смисловий вміст подібного роду фразеологізмів точніше всього передається прикметником оціночного характеру, а це означає, що атрибутивне значення  у відповідних зворотах переважає над категоріальним значенням наочності та дії.

Отже, оціночне значення з найбільшою повнотою виявляється в іменних і ад'єктівних фразеологізмах, що закріпилися у функції саме присудка, оскільки такий присудок, на відміну  від дієслівного, передає не активну, а пасивну ознаку, яка служить одним з проявів оціночного значення.

Оціночне значення притаманне і багатьом фразеологізмам дієслівного походження. З посиленням оціночного значення відповідно послабляються дієслівні властивості подібних фразеологізмів і насамперед падає їх видо-часова активність, і навпаки.

Носієм оціночного значення є фразеологізм вцілому, а не окремі його компоненти, так що в цьому сенсі оціночне значення є одним з показників семантичної цілісності фразеологічної одиниці.

Оціночне значення  володіє більшою інтегруючою здатністю, ніж категоріальне, так як оціночне значення нерідко системно об’єднує такі фразеологізми, які співвідносяться з різними частинами мови. Разом з тим оціночне значення  на відміну від категоріального не активує і не передбачає появу оціночноо значення у словах, що поєднуються з фразеологізмами.

Отже, при сематичній взаємодії фразеологізму зі словом  не спостерігається узгодження оціночних значень.