Михайлова Л.В.

Інститут безперервної фахової освіти

Придніпровської державної академії будівництва та архітектури

Особисті стратегії при вивчення іноземної мови

Одним із видів самостійної діяльності в сучасній методиці є особисті стратегії мови, тобто система способів самостійного удосконалення мовних навичок та умінь позанавчальним процесом . 

Термін „особистісний” не новий в сучасній методиці. Його можна використовувати для позначення індивідуального читання. „Особистісне читання”     - це читання, яке задовольняє пізнавальні потреби конкретної особистості, воно завжди порушує духовну сторону цієї особистості, є бажаним та цікавим для нього, а не вимушеним і підконтрольним. Термін особистісний” доречно використовувати й для других видів мовної активності студентів, позначивши їх як особисті стратегії вивчення мови в позааудиторній діяльності.

Відповідно до видів мовної діяльності можна виділити такі види „особистісних” стратегій:

1.            Стратегії читання : читання книг, газет, журналів, ділових і особистих листів.

2.            Стратегія аудіювання: сприйняття радіопередач, художніх фільмів, театральних вистав, лекцій, аудіозаписів іноземною мовою.

3.            Стратегії говоріння: спілкування з носіями мови при особистих контактах і по телефону, перекладацька діяльність.

4.            Стратегії писемного мовлення: написання ділових і особистих листів, факсів, електронних повідомлень.

Виходячи з цього, можна виділити такі загальні ознаки стратегій:

1.            Щодо природної комунікації – це реальні перспективи мовленнєвої діяльності, в яких студенти можуть практично застосовувати здобуті знання.

2.            За характером активності – це пізнавальні види навчання творчого рівня активності, на якому студент прагне застосовувати знання і способи діяльності в новій ситуації.

3.            За характером управління – це самостійна діяльність, при якій студент вільно вибирає вид роботи, а викладач лише іноді гнучко направляє її, в процесі вузівської підготовки об’єм і зміст навчання студентів визначається викладачем. Це стосується також і написання творчих робіт, творів та ін. „Позиція виконання”, споживача мовленнєвої підготовки, яка при цьому формується, не відповідає розвиткові таких професійно значущих якостей особистості, як свідома готовність до постійної самоосвіти та самоудосконалення. Через це в практиці викладання іноземної мови необхідно впроваджувати такі форми роботи, де відсутнє тверде управління з боку викладача.

4.            За місцем і часом проведення – це позааудиторні види діяльності. Вони виконуються в зручній для студентів час і в зручному для них місці.

5.            За місцем в навчальному процесі – це автономні види діяльності, які безпосередньо пов’язані з навчальним процесом. В процесі обов’язкової роботи студент отримує інформацію, яку він повинен сприйняти і відтворити її в спілкуванні з викладачем або з іншими студентами. Від правильно опрацьованої інформації залежить надалі успішність  засвоєння наступної інформації. Особисті види діяльності характеризуються вільним відношенням до отримуваної інформації, студент сам визначає її корисність або непотрібність .

Таким чином, особисті стратегії вивчення іноземної мови в позааудиторний час, можна розглядати як реальну самостійну іномовну діяльність студентів з метою удосконалення рівня і задоволення в оцінці знань.

Широке використання особистих стратегій свідчить про високий рівень внутрішньої мотивації студентів, їх готовність використовувати набутті знання в практичній діяльності.

За визначенням багатьох викладачів надзвичайно популярним видом іномовної діяльності в позааудиторний час є аудіювання, потім читання та говоріння.

В стратегіях аудіювання важливими формами діяльності є прослуховування аудіозаписів англійських й американських пісень, перегляд англомовних телепередач та  відеофільмів, відвідування лекцій і бесід, прослуховування радіостанцій, які транслюють передачі англійською мовою.

В стратегії читання головна роль належить читанню художньої літератури, журналів, газет, поетичної літератури, словників та інших джерел інформації, взаємообмін між студентами англійською мовою, відвідування бібліотек, придбання власних матеріалів .

Домінуючим в стратегії говоріння і письма є спілкування з носіями мови при особистих контактах, перекладацька діяльність, написання листів, факсових та електронних повідомлень зарубіжним друзям.

Із цього видно, що кожний студент може вибрати свій стиль реалізації особистих стратегій .

 

Література:

 

1. Китайгородская Г.А. Принципы интенсивного обучения иностранным языкам // Иностран. языки в школе. – 1988. – № 6. – с. 3-8.

2. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность/ Леонтьев А.А. – М.: Просвещение, 1969. – 214 с.

3. Общая методика обучения иностранным языкам; [хрестоматия / сост.: А.А. Леонтьев]. – М.: 1991.