Пономаренко Л.Е., Пілігрім Г.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ

 

Актуальність дослідження обумовлюється активізацією процесу здійснення державних запозичень – і внутрішніх і зовнішніх, що спричиняє зростання обсягів державного боргу. З іншого боку, проблемою державного боргу України є його нетипова структура, обтяжена борговими зобов’язаннями Уряду України, прийнятими на умовах правонаступництва; кредитною емісією, яку здійснювали на початку 90-х років; проблемами бюджетного регулювання тощо [3].

Західні економісти мають одностайну думку, що загрозу економіці становить не стільки державний борг, а й зростання суми виплат процентів за державними позиками, особливо якщо вони прострочені. Адже виплати процентів за позиками посідають чільне місце серед витрат державного бюджету. Тому аналіз структури державного боргу та способи управління ним визначаються сьогодні як особливо актуальні.

Мета і завдання дослідження: визначити правову природу змісту державного боргу.

Отже, по-перше необхідно дати визначення терміну «державний борг». Згідно Бюджетного Кодексу України державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) – це загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору [1].

Структурно державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього.

Зовнішній державний борг - це борг іноземним державам, організаціям й окремим особам. Він лягає на країну важким тягарем, оскільки їй доводиться розраховуватися за нього цінними товарами, сировиною, надавати певні послуги, щоб сплатити відсотки й погасити сам борг.

Внутрішній борг - це борг держави своєму населенню. Відповідно до Закону України "Про Державний внутрішній борг" до  складу  державного  внутрішнього  боргу  України  входять:

- позичання Уряду України  і  позичання,  здійснені  при  безумовній гарантії Уряду, для  забезпечення  фінансування  загальнодержавних програм;

- заборгованість минулих років та заборгованості, що  знову  виникає по боргових зобов'язаннях Уряду України [2].

Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів.

Стан державного боргу в нашій країні регулюється наступними законодавчими та нормативними актами: Конституція України, Закон України «Про Державний внутрішній борг», Закон України «Про структуру Державного внутрішнього боргу України», Закон України «Про бюджетну систему України», Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», Закон України «Про Національний банк України», Постанова Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації» та деякі інші.

Аналіз законодавчої та нормативної бази щодо формування державного боргу України дає підставу стверджувати, що правове регулювання цих відносин є недостатнім і торкається винятково проблем внутрішньої заборгованості. Відносини стосовно сфери зовнішнього державного боргу взагалі законодавчо не врегульовані.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновки, що Уряду України необхідно:

·        удосконалити механізми правового регулювання, прийняти Закон України “Про державний внутрішній і зовнішній борг України”;

·         визначити критерії оцінки державного боргу України, тобто розробити критичні показники економічної безпеки держави;

·         обов’язково додержуватись оптимальної структури боргу з точки зору сумарного його обсягу та строків погашення облігацій;

·        розробити показники ефективності використання позичкових коштів з метою “самоокупності” державних позик;

·        закріпити принципи гласності та публічності у відносинах у сфері державного боргу.

 

Література:

1. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ[електронний ресурс] / / Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T012542.html

2. Закон України "Про Державний внутрішній борг" [електронний ресурс] / / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2604-12

3. Заверуха Ірина Богданівна. Проблеми правового регулювання державного боргу України : дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2007. — 445арк. — Бібліогр.: арк. 360-441.