Экономические науки/10. Экономика предприятия
аспірант Панчишин Я.М.
Українська державна академія залізничного транспорту, Україна
Місце логістики в забезпеченні ефективного
функціонування суб’єктів господарювання
Провідні
вчені в області теорії логістики, А. І. Семененко та В. І. Сергєєв [1], сформували перелік груп
проблем, вирішення яких залежить від ступені логістизації економіки. Серед них:
наукове обґрунтування потреби підприємств, регіонів та народного господарства в
різних видах товарно-матеріальних цінностей, послугах, фінансах; оптимізація
організації доставки, приймання, підготовки та зберігання матеріальних
цінностей, інформації, а також фінансових засобів; найбільш ефективна взаємодія
постачальницько-збутових та транспортних організацій при обслуговуванні
підприємств-постачальників і споживачів продукції виробничо-технічного
призначення; удосконалення управління розподілом матеріальних та фінансових
ресурсів; розробка оптимальних планів забезпечення підприємств необхідною
сировиною або продукцією, або її збуту на основі маркетингової логістики; на
рівні підприємств – оптимальне забезпечення підрозділів необхідними матеріалами та обладнанням точно
в строк та в необхідній кількості.
Таким чином,
можна стверджувати, що застосування логістичних принципів ведення діяльності
сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств та їх об’єднань.
Наприклад, широко застосовуються логістичні технології у діяльності
транснаціональних корпорацій, які, крім інших, отримують переваги за рахунок
економії на масштабах виробничо-комерційної діяльності, що супроводжується
зниженням витрат на постачання, зберігання, транспортування, виробництво та
збут продукції, які в її собівартості досягають більше 30 % та можуть бути
знижені методами логістики. Так, логістика – це фактор, що забезпечує успіх у
конкурентній боротьбі товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринку.
Але крім того є умовою, за якою стає можливе залучення транзитних транспортних
потоків на територію країни.
Відповідно до
традиційного підходу економічна ефективність визначається одним з двох методів:
затратним або ресурсним. Затратний визначає економічну ефективність як
співвідношення результатів діяльності та витрат, отже як ступінь
результативності витрат. Ресурсний - підходить до економічної ефективності як
до отримання певного результату на одиницю використаних ресурсів, досягнення
виробничої мети з найменшими витратами коштів. Розмір як чисельника, так і
знаменника формули ефективності, незалежно від методу, залежить від
впровадження логістичних технологій, що впливають на зменшення витрат, а отже
на збільшення прибутку, що, врешті решт, збільшує загальну ефективність
діяльності. Крім того збільшенню прибутку та зменшенню витрат сприяють такі
«правила логістики»: час - доставка продукції в потрібний час; місце – доставка
продукції в потрібне місце; продукт – доставка потрібної продукції; кількість –
доставка продукції в необхідній кількості; якість – доставка продукції
необхідної якості. Вони створюють основу збільшенню оборотності запасів, зменшенню
їх кількості на складі, зменшенню втрат: від поставки непотрібного товару, на
елементарні й комплексні логістичні операції, від іммобілізації коштів у
запасах, від недостатнього рівня якості логістичного менеджменту і сервісу, на
логістичне адміністрування. Все це в сукупності дає позитивний ефект діяльності
суб’єкту господарювання.
Результати
досліджень аналітичних компаній AMR Research, Forrester Research [2] доводять
те, що впровадження логістичних технологій сприяє отриманню таких конкурентних
переваг: зменшення вартості та часу обробки замовлень від 20% до 40 %; скорочення
часу виходу товару на ринок від 15% до 30 %; скорочення витрат оборотних коштів
на закупівлю від 5% до 15 %; зменшення складських запасів від 20 % до 40 %; скорочення
виробничих витрат від 5% до 15 %; збільшення прибутку діяльності від 5% до 15
%.
На рисунку окреслимо взаємозв’язок впровадження логістики у діяльність
підприємств та їх конкурентоспроможності. Отже основними позитивними змінами,
яким сприяє логістика, є: мінімізація рівня запасів; максимальна відповідність
структури запасів якісним та асортиментним вимогам; збільшення оборотності
оборотних засобів; поліпшення якості готової продукції й послуг; скорочення
виробничих циклів; підвищення пропускної спроможності виробничих потужностей; ефективна інформаційна підтримка; зростання
швидкості реакції на зміни попиту; підвищення узгодженості дій персоналу та
його професійної відповідальності; збільшення продуктивності праці персоналу; підвищення
рівня логістичного сервісу; зменшення сукупних витрат; поліпшення просування
нових товарів на ринок; скорочення потреби у складських площах; зниження
собівартості перевезень, зберігання, переробки та в цілому процесу поставки
ТМЦ; поліпшення координації між логістичними підрозділами та виробництвом;
посилення контролю за матеріальним потоком, забезпечення безпеки його
просування; оптимізація часу реалізації транспортних послуг, покращення організації,
планування та оперативного управління роботами з переміщення вантажів та
вантажно-розвантажувальними операціями та ін.
Рис. 1.1. Місце логістики у підвищені конкурентоспроможності суб’єктів
господарювання
Литература:
1.Семененко А. И.
Логистика. Основы теории: учебник для вузов / А. И. Семененко, В. И. Сергеев. –
СПб.: Издательство «Союз», 2003. - 544 с.