Трофіменко О.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Місцеві бюджети як визначальна ланка в системі міжбюджетних відносин України

В умовах ринкових відносин бюджетна система є найважливішим економічним результатом. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.

Значна частина державних фінансових ресурсів зосереджується в місцевих бюджетах, які є фундаментом бюджетної системи кожної унітарної країни. Окрім того, що місцеві бюджети - найчисельніша ланка бюджетної системи, вони відіграють важливу роль у перерозподілі валового внутрішнього продукту, фінансуванні державних видатків, передусім соціальної спрямованості [3].

Питання бюджетної системи та міжбюджетних відносин розглядалися рядом науковців, серед яких такі як С. Булгакова, О. Василик, 3. Васильченко, М. Деркач, Л. Єрмошенко, М. Єрмошенко, А. Єпіфанов, С. Кондратюк, В. Кравченко, О. Кириленко, В. Краснова, І. Лукінов, І. Луніна, В. Опарін, В. Малько, М. Пабат, К. Павлюк, Д. Полозенко, І. Сало, С. Слухай, І. Чугунов, М. Чумаченко, С. Юрій та ін.

Місцеві бюджети - це фінансова база органів місцевого самоврядування, яка є вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів, розширює можливість місцевих органів влади в більш повному задоволенні потреб населення [1].

Без стабільних і достатніх фінансових ресурсів не може існувати дієспроможна й ефективна місцева влада, а без неї - демократична держава. Остання, використовуючи фінансові методи, може суттєво впливати на основні економічні показники розвитку регіону [2].

Саме через регулювання міжбюджетних відносин, через перерозподіл доходів між бюджетами, виробляється вирівнювання економічного і соціального розвитку регіонів.

Отже, головною метою системи міжбюджетних відносин є створення державою належних умов місцевим бюджетам та органам місцевого

самоврядування для достатнього забезпечення їх фінансовими ресурсами, а також повноцінного здійснення ними повноважень, віднесених до їх компетенції [4].

Міжбюджетні відносини - це розподіл між органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень по наданню суспільних благ і послуг, виконанню соціальних обов'язків держави, а також розподіл обов'язків по видатках та дохідних джерелах між бюджетами всіх рівнів [5].

Система міжбюджетних відносин ставить перед собою такі завдання:

- досягнення більшого ступеня децентралізації фінансів в умовах бюджетного унітаризму;

- забезпечення рівних умов для місцевих органів самоврядування та однаково гарантованих державних соціальних стандартів для населення;

- забезпечення пріоритетності витрат соціального напрямку;

- оптимізація шляхів задоволення потреб суспільства та відповідальності за використання бюджетних коштів;

- забезпечення справедливого розподілу суспільних послуг між громадянами незалежно від місця проживання;

- підвищення рівня мобілізації доходів місцевих бюджетів;

- стабільність у підходах під час визначення фінансових ресурсів місцевих бюджетів;

- стимулювання місцевих органів влади до розвитку доходів відповідних бюджетів;

- забезпечення об'єктивної та прозорої формули розподілу та визначення обсягів міжбюджетних трансфертів;

- забезпечення повноти і стабільності одержання місцевими бюджетами належної з бюджету вищого рівня дотації вирівнювання;

- запровадження стимулюючих механізмів під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів та залишення в розпорядженні місцевих органів самоврядування частини коштів від перевиконання планових обсягів загальнодержавних податків і зборів;

- уникнення суб'єктивізму під час розподілу загальнодержавних ресурсів і ослаблення впливу органів влади вищого рівня на процес формування місцевих бюджетів;

- реалізація принципів самостійності та збалансованості місцевих бюджетів;

- досягнення добробуту населення;

Кожен бюджет місцевого самоврядування має у своєму розпорядженні доходи, які спрямовуються на реалізацію прав та обов'язків місцевого самоврядування, що мають місцевий характер. Ці обсяги видатків знаходяться в прямій залежності від зусиль місцевих органів влади та їх можливого впливу на стан надходження певних податків і зборів [3].

Система місцевих податків і зборів в Україні є складовою частиною податкової системи держави та необхідним атрибутом місцевого самоврядування, оскільки оцінюється як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів.

Нинішній стан місцевих бюджетів України вказує на недостатність власних дохідних джерел, майже повну залежність від Державного бюджету, непрозорість і суб'єктивізм у наданні фінансової (допомоги з центру, відсутність стимулів у додатковому одержанні доходів і економному витрачанні бюджетних коштів - протирічить винятковій ролі місцевих бюджетів в економічній системі держави, унеможливлює виконання на належному рівні покладених на них складних завдань [2].

Характерною ознакою останніх років у державі є різна динаміка відновлення економічного потенціалу регіонів. Без відповідного державного впливу на ці процеси територіальні диспропорції будуть і надалі посилюватися. На кожному етапі розвитку політика держави має забезпечувати відповідний баланс між стимулюванням територій-"донорів", зростання країни в цілому і запровадженням вирівнювальних механізмів для подолання економічної та соціальної нерівності регіонів. Нерівномірність регіонального розвитку країни і висока диференціація умов і рівня життя мешканців по її території створюють передумови для соціальної напруги в суспільстві, загрожують її територіальній цілісності та стримують динаміку соціально-економічного зростання країни, ускладнюють міжнародне співробітництво, у т.ч. у рамках європейських структур, уповільнюють та знижують ефективність ринкових перетворень [4].

За цих умов належить проводити виважену державну політику регіонального розвитку, забезпечуючи соціально-економічне зростання регіонів у поєднанні з демократизацією всіх сфер життя і прийнятними нормами і стандартами рівня та умов життя для всіх мешканців України незалежно від місця їх проживання.

Література:

1. Ганущак Ю.І. Реформа зробить місцеві бюджети самодостатніми // www.dialogs.org.ua

2. Деркач М.І. Місцеві бюджети: реалії та перспективи // Голос України -№89(4339)- 2008 рік

3. Луніна І. Стратегія реформування місцевих бюджетів в Україні // www.dialogs.org.ua

4. Якель Р.В. Гірка наука для місцевих бюджетів // Дзеркало тижня - № 4 (732) 7-2009 рік