ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД СКЛАДАННЯ БЮДЖЕТУ: СВІТОВИЙ ДОСВІД І УКРАЇНА

Чепка А.М., ст. викладач Підгорецька В.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД СКЛАДАННЯ БЮДЖЕТУ: СВІТОВИЙ ДОСВІД І УКРАЇНА

Важливим інструментом реалізації соціально-економічної політики держави виступає бюджет, форма та зміст якого обумовлені рядом чинників. Економічний розвиток і політичний устрій, обрана воєнна доктрина і модель соціальної політики країни визначають ті показники, які відображені в бюджеті. В свою чергу, бюджет прямо або опосередковано впливає на економіку країни.

Вивченню бюджету, який є основою фінансового забезпечення функцій держави та інструментом її впливу на соціально-економічний розвиток, приділяли увагу у своїх працях Ш. Бланкарт, Б. Болдирєв, Дж. Б'юкенен, А.Вільдавські, Є. Гловінський, Р. Зоді, Дж.М. Кейнс. Вагомий внесок до сучасної теорії бюджетного процесу зробили такі вчені як В. Андрущенко, С. Буковинський, О.Василик, П. Вахрін, Г. Волощук, Л. Дробозіна, І. Луніна, Ю. Ляшенко, С.Юрій та інші[1, 131].

Віддаючи належне напрацюванням вітчизняних та зарубіжних фахівців, здійсненим у галузі теорії та організації бюджетного процесу в Україні, слід зауважити, що до цього часу багато проблем не знайшли свого остаточного вирішення. У першу чергу потребує дослідження мотивація учасників бюджетного процесу з метою раціоналізації а оптимізації використання коштів. Звідси існує необхідність підвищення рівня бюджетного планування та удосконалення організації виконання бюджету, що може бути забезпечене шляхом введення програмно-цільового методу складання та виконання бюджетів. Таким чином, проблема потреби застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі з метою забезпечення найбільш ефективного акумулювання та використання бюджетних коштів, є актуальною, що і обумовило вибір теми дослідження.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає складання і виконання бюджету в розрізі бюджетним програм. Запровадження програмно-цільового методу складання бюджету є істотною зміною в бюджетній ідеології.

Програмно-цільовий метод складання бюджету було запропоновано в Сполучених Штатах в середині 1960-х років. Вперше його було застосовано в міністерстві оборони міністром Робертом Макнамарою, який запозичив цю систему в автомобілебудівній компанії «Форд», яку раніше очолював. Ліндонові Джонсону, який на той час був президентом США, цей підхід настільки сподобався, що він наказав усім іншим міністерствам федерального уряду перейняти його [4].

Відтоді практика програмно-цільового складання бюджету поширилася на цілу низку інших країн, а також на місцеві бюджети багатьох із цих країн. Скажімо, Канада й більшість країн Європейського союзу активно практикують мистецтво і науку програмно-цільового методу складання бюджету. Сьогодні більшість країн ЄС надають допомогу іншим країнам саме у формі допомоги на основі програмно-цільового методу. В Сполучених Штатах програмно-цільовий метод складання бюджету застосовується більшістю урядів штатів і муніципальних урядів.

Дедалі більше дослідників схиляється до думки, що найпрогресивнішими в плані застосування програмно-цільового методу складання бюджету є Австралія та Нова Зеландія.

З регулярних бюджетних звітів, що видаються цими двома країнами видно, що вони досягли вражаючого рівня ясноті й прозорості щодо того, що роблять їхні урядові структури і, як результат, їх часто ставлять за приклад для

наслідування рештою країн світу.

Основною метою програмно-цільового методу є забезпечення достатньою інформацією стосовно ресурсів та ефективності витрат, які необхідні для виконання програми. Таким чином, особи, які приймають рішення, будуть здатні сформувати свою думку щодо пріоритетності програм та їх важливості для країни у співвідношенні до всіх інших послуг або програм, які також є важливими у рамках обмежених ресурсів.

Більш того, визначивши головну мету діяльності установи та організаційну структуру державної установи бюджетні документи повинні містити наступну інформацію щодо кожної програми[3]:

- опис послуг, які передбачені програмою;

- визначення мети та завдань програми;

- коротке визначення загальних та спеціальних фондів, що забезпечують виконання програми;

- фактичні та заплановані витрати на програму згідно економічної класифікації;

- кількість працівників з повним та неповним робочим днем, що зайняті у програмі;

- основні показники виконання програми.

Оскільки детальний опис завжди є корисним для формування бюджету, він є необхідним за умов бюджетного дефіциту, коли існує ймовірність скорочення витрат. Розповсюдження більш детальної інформації про послуги за програмою стосовно структури витрат, якості та допоміжних послуг є визначальним у прийнятті управлінського рішення за умови скорочення фінансування. Основною метою програмно-цільового методу формування бюджету є надання більш детальної та корисної інформації для формування раціонального управлінського рішення.

З метою удосконалення процедури бюджетного контролю після впровадження програмно-цільового методу складання та виконання бюджету, варто створити спеціальну комісію, яка на колегіальних засіданнях прийматиме рішення про фінансування бюджетних програм за результатами перевірок контролюючих органів. Бюджетний аудит повинен виявляти недоліки планування видатків бюджетів. Виявлене неефективне планування видатків на бюджетні програми або виправлені „технічні помилки" у розподілі планових бюджетних показників проектів бюджетів повинні передбачати покарання як винних, так і відповідальних посадовців. До бюджетного контролю необхідно залучати незалежних експертів та організації громадського контролю (який варто зміцнити в Україні).

Отож, узагальнимо переваги програмно-цільового методу:

1. Він "дисциплінує" бюджетний процес .

2. Він сприяє обговоренню ефективності програм: чи було досягнуто результатів? як можна підвищити результати за рахунок тих самих витрат?

3. Він сприяє обговоренню продуктивності програм: чи продуктивність була досягнута за рахунок найменших витрат? як можна підвищити продуктивність результатів за рахунок тих самих витрат?

4. Він допомагає спрямувати ресурси на реалізацію програм, результати
яких є відчутними, та скасувати програми, які не досягають очікуваних
результатів.

Список використаних джерел:

1. Жибер Т.В. Значення складання та виконання бюджету за програмно-цільовим методом в Україні // Тези доповідей Міжнародної науково-теоретичної конференції «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» 12.03. 06 р. -Тернопіль, 2006.-С. 131-133.