Сіменко І.В., Назаренко О.В. студентка групи ОА-05-В

                                      Донецький національний університет економіки і торгівлі

                                                                          імені  Михайла Туган-Барановського

Аналітичне забезпечення антикризового управління підприємством

 

У життєдіяльності будь-якого підприємства іс­нує ймовірність прояву кризових явищ, уникнути яких у багатьох випадках неможливо, проте мож­на зменшити їх гостроту, якщо враховувати функ­ціональні можливості такого підприємства, а та­кож своєчасно виявити появу кризових симптомів. Метою статті є роль у забезпеченні  антикризового управління підприємством техніко-економічного аналізу.

Економічний аналіз у системі антикризового управління підприємством досліджувався значною кількістю фахівців: Воронкова А.В., Ансофф І, Попов Е.В, Малявіна А.В. та інші, але не достатньо повно.

Антикризове управління - це така сис­тема менеджменту, яка здатна впереджувати чи пом'якшувати кризи та підтримувати функціо­нування підприємства у режимі виживання у даний час і виводити його із кризового стану з мінімальними втратами.

Провідна роль у забезпеченні антикризового управління належить системі техніко-економічного аналізу, який виступає інструментом як виявлення та оцінки кризових явищ, так і обґрунтування антикризової програми і її ресурсного забезпечення, контролю й регулювання, досягнення поставлених цілей. На початковій фазі провадять економічну, технічну, соціальну і функціональну діагностику стану підприємства та його менеджменту, а також діагностику зов­нішнього середовища. Під час вибору та обґрунтування антикризової програми оцінюють ре­сурсні можливості підприємства. На етапі реа­лізації антикризової програми здійснюють по­шук шляхів досягнення цілей антикризового управління.

Загальну модель аналітичного забезпечення антикризового управління на підприємстві доцільно поділити на: аналіз можливостей (імовірності) про­яву кризових явищ; аналіз причин, що обумовлюють виник­нення кризи; аналіз втрат за очікуваними чи фак­тичними наслідками розгортання кризи; аналіз ресурсних можливостей запобі­гання чи подолання кризи.

Аналіз можливостей (імовірності) про­яву кризових явищ здійснюють на основі дедук­тивного підходу - від оцінки узагальнюючих кри­теріїв визначення імовірності банкрутства до комплексного економічного аналізу ефек­тивності виробничо-фінансової діяльності підпри­ємства. При цьому використовують систему уза­гальнюючих і часткових показників, які аналізу­ють з використанням методів імовірних оцінок (методи чутливості, критичних значень, експерт­них оцінок тощо).

Аналіз причин, що обумовлюють виник­нення кризи, передбачає виділення чинників зо­внішнього та внутрішнього впливу. Чинники зовнішнього впливу (екзогенні) обу­мовлені станом зовнішнього середовища підприєм­ства; їх поділяють на економічні, соціальні, техніч­ні, екологічні, політичні та ін. Чинники внутрішнього впливу (ендогенні) найбільшою мірою обумовлені неякісним вироб­ничо-фінансовим менеджментом та проблемами ресурсного забезпечення підприємницької діяль­ності.

Аналіз втрат за очікуваними чи фак­тичними наслідками розгортання кризи передбачає: оцінку втрати вартості підприємства в цілому та його окремих активів; визначення суми зобов'язань (боргів) під­приємства; оцінку очікуваних фінансових наслідків ви­никнення кризової ситуації.

Оцінка фінансових наслідків кризи підприєм­ства передбачає розрахунок прогнозованих фінан­сових результатів стосовно інтересів власників і кредиторів. У процесі такої оцінки використову­ють систему показників, що характеризують фі­нансові наслідки виникнення кризової ситуації (табл. 1).

Аналіз ресурсних можливостей запобі­гання чи подолання кризи передбачає діагнос­тику рушійних сил, які доцільно мобілізувати для протидії кризовим явищам чи для виходу із кризи.

Узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду процесу антикризового управління свідчить про те, що при створенні відповідного аналітично­го забезпечення вирішують наступні основні аналітичні завдання: оцінку ресурсного потенціалу протидії банкрутству та після кризового виживання підприємства; визначення обсягу необхідних ресурсів для подолання кризи; вивчення стратегій розвитку підприємства в контексті аналізу потенціалу подолання кризо­вих явищ; визначення необхідного грошового потоку для по­долання кризи.

Таблиця 1 - Показники оцінки фінансових наслідків кризи підприємства                

Показник

Алгоритм розрахунку

Умовні позначення

1. Фінансовий результат кризової ситуа­ції, тис. грн.

ФРк = ЧЛ -С-3

ЧЛ - чиста ліквідаційна вартість майна підприємства, тис. грн.;

Св - судові витрати, пов'язані з провадженням проце­дури банкрутства, тис. грн.;

3 - обсяг зовнішніх зобов'язань, які є примусовими для погашення, тис. грн.;

СП — можлива сума погашення зобов'язань перед кре­диторами, тис. грн.

2. Рівень задоволення претензій кредито­рів

К = ЧЛв-Св/З

3. Обсяг примусових втрат кредиторів підприємства, тис. грн.

ПВк = 3-СП

4. Сума втрат власного капіталу, тис. гри

ВТк = ВК - ЗГК

ВК — власний капітал підприємства до виникнення кризової ситуації, тис. грн.

ЗГК - залишок грошових коштів після розрахунку за всіма претензіями кредиторів, тис. грн.;

СК - регламентований законодавством мінімальний розмір статутного капіталу, тис. грн.

 

5. Ступінь збереженості власного капіта­лу

Зв.к = ЗГК/ВК

6. Коефіцієнт можливості продовження функціонування підприємства після за­вершення процедури банкрутства

Км = ЗГК/СК min

 

Аналіз потенціалу протидії банкрут­ству та після кризового виживання підпри­ємства передбачає виявлення, розрахунок і оцін­ку його здатності до нормалізації стану госпо­дарської системи, відновлення конкурентоспроможності підприємства й забезпечення ефективності господарювання.

Основним в оцінках потенціалу протидії банк­рутству та після кризового забезпечення є визнання обсягу необхідних ресурсів для подолання кризи. У цьому аспекті акцент слід робити на визначенні кіль­кісних і якісних характеристик ресурсів. За кількіс­ними ознаками пріоритетними є характеристики об­сягу й складу ресурсів підприємства та їх збалан­сованості у площині антикризових стратегій. При цьому важливо встановити їх явний запас та мож­ливості додаткового залучення. За якісними озна­ками виділяють показники взаємозамінності, пов­ноти й ефективності використання ресурсів.

Аналіз стратегій розвитку підприєм­ства в контексті аналізу потенціалу по­долання кризових явищ передбачає визначен­ня його конкурентних можливостей за станом вну­трішнього й зовнішнього економічного середови­ща. Найбільш поширеними у цьому аспекті є SWOT - аналіз та портфельний стратегічний аналіз. Чітке визначення сильних сторін може слугувати як внутрішній резерв протидії банкрутству, якщо загрози не будуть наростати. За сильними позиці­ями у виробництві, менеджменті, маркетингу та при нарощуванні ділової активності можуть фор­муватися фінансові запаси для подолання кризо­вих явищ. Проте найдокладніше слід проаналізу­вати небезпеки й загрози та слабкі сторони під­приємства з метою напрацювання системи ефектив­них контрзаходів у протидії симптомам фінансової кризи. У цьому аспекті до ефективних контрзахо­дів слід віднести ті, які з мінімальними витратами можуть запобігати банкрутству ще на ранніх ста­діях   фінансової   кризи.

Таким чином, створення аналітичного забезпечення антикризового управління не є одномоментним актом, а складає основу комплексного економічного аналізу діяльності підприємства в усіх часових і просто­рових формах. У методологічному й організаційному аспектах аналіз у системі антикризового управ­ління здійснюється у двох площинах: при виявленні й оцінці загрози фінансової кризи та при обґрунтуванні проекту подолання і виходу підприємства із кризи. Такий аналіз охоплює широкий спектр програм техніко-економічного, соціально-екологічного, маркетингового та інших планів життєдіяльно­сті підприємства.

Література

1. Лігоненко Л.О. Антикризове управління під­приємством. - К., 2005. - 824 с.

2. Попов Е.В. Рыночный потенциал предприятия. -М., 2002. -238 с.

3. Малявина А.В. и др. Лизинг в антикризисном управлении. -М.,2002.–256с.