Економічні науки / Державне регулювання економіки

науковий керівник Чимирис С.В.

Луценко Т.С.

Донецький Державний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган - Барановського, Україна

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКРИЗОВИХ РІШЕНЬ

При формуванні системи антикризового управління на підприємстві особливе значення набуває оцінка ефективності антикризових рішень. Це дає змогу менеджменту підприємства впроваджувати антикризовий інструментарій який найбільш оптимально відповідає кризовій ситуації. Для цього необхідно визначити сутність ефективності антикризових рішень та запровадити відповідний механізм для його реалізації.

Дослідженням системи антикризового управління, а зокрема оцінки доцільності впровадження антикризових рішень займалися багато учених – економістів: О.О.Терещенко, В.О.Василенко, Е.М. Коротков, Д.В. Валовий, В.І. Кошкін, Р.Н. Лепа та інші. На їх думку оцінка доцільності антикризових рішень є невід’ємною в системі реалізації антикризового управління на підприємстві.

Цілями дослідження є визначення сутності ефективності антикризового управління, а зокрема антикризових рішень. Побудова механізму оцінки доцільності реалізації антикризових рішень на підприємстві на основі дослідження управлінського впливу на кінцевий результат.

В основі оцінки доцільності впровадження антикризового рішення є визначення його ефективності з різних точок зору. Оскільки ефективність для кожного господарюючого суб'єкта є індивідуальним явищем, однак це явище ґрунтується на загальноприйнятих принципах. Тому доцільним є визначення його сутність в системі антикризового управління підприємством.

Ефективність антикризового управління - це здатність приносити оптимальний ефект від впровадження відповідних антикризових програм з максимально можливим збереженням всіх преференцій при мінімальних витратах засобів і ресурсів [1].

Дослідження проблеми ефективності приводить до того, що дане питання є складовою частиною використання управлінського потенціалу, тобто сукупності всіх ресурсів системи управління. Управлінський потенціал виступає в матеріальній і інтелектуальній формах: у формі витрат на управління, які визначаються змістом, організацією, технологією й обсягом робіт по реалізації відповідних функцій управління; характеру управлінського впливу; ефективності управління - ефективності дій людей у процесі реалізації своїх інтересів, у досягненні певних цілей [3].

Таким чином, ефективність антикризового управління, як і будь-якої системи, залежить від якості антикризових рішень, а ефективність прийнятих рішень може служити засобом виміру ефективності управлінської системи. Тобто, ефективність і якість антикризового рішення визначаються, насамперед, обґрунтованістю методології рішення проблем і дотриманням параметрів логіко-методологічної раціональності: вирішення проблем повинне бути зорієнтоване на позитивні кінцеві результати, можливо в незалежних сталих критеріїв доцільності.

Внаслідок чого випливає наступне: розробка відповідних антикризових рішень не повинна обмежуватися одним варіантом; необхідний облік імовірності характеру виникнення соціально-економічних подій; потрібна комплексна оцінка ефективності кожного з варіантів рішення; необхідне застосування сучасних логічних прийомів і комп'ютерної техніки, а також використання системного, ситуаційного, комплексного підходів для розробки економічно обґрунтованих рішень.

У сучасних умовах господарювання різко зростає вимога до якості антикризових рішень на всіх стадіях життєвого циклу підприємства. Це пояснюється тим, що навіть невеликі погрішності в рішеннях можуть привести до кризи, яка існує на даний момент. Дане явище є наслідком недостатності фінансових ресурсів для прийняття стратегічного рішення обґрунтованого на дійсно перевірених фактах і тенденціях. Все це приводить до того, що проактивне управління, як елемент стратегічного управління повинне зайняти відповідне місце в системі фінансового менеджменту на підприємстві [2].

Необхідно відзначити той факт, що ситуація протягом ряду минулих років значно змінилася, однак не досягла ідеального становища. Підвищення конкуренції на ринку вимагає займатися питаннями стратегічного розвитку, що вимагає крім великої кількості необхідної перевіреної інформації, також відповідних методів підготовки прийняття антикризового рішення, що безпосередньо відбивається на їх якості.

У цьому зв'язку очевидним є те, що якість антикризового рішення визначає значною мірою кінцевий результат і ефективність виконання задач. Отже, необхідно виявити фактори, що впливають на якість антикризового рішення: якість вихідної інформації (вірогідність, достатність, захищеність від перешкод і помилок, форма подання); оптимальний та раціональний характер прийнятого антикризового рішення; своєчасність прийнятих антикризових рішень (визначається швидкістю розробки рішень, їх прийняття, передач і організації виконання); відповідність антикризових рішень, що приймаються діючому механізму управління й методів управління, що базуються на ньому; кваліфікація кадрів, що здійснюють розробку, прийняття рішень і організацію їх виконання; готовність управлінської системи до виконання прийнятих антикризових рішень [5].

Можна простежити, що якість антикризових рішень, в основному, залежить від рівня інформаційного забезпечення, кваліфікації та рівня підготовки менеджменту підприємства. Інформаційне забезпечення є базою, на якій будується вся антикризова діяльність підприємства.

Таким чином, наукова новизна дослідження полягає в визначенні ефективності антикризового управління, що дає можливість чіткіше визначити доцільність впровадження антикризових рішень в відповідь на кризову ситуацію. Крім того, запропонований механізм оцінки доцільності реалізації антикризових рішень дає можливість прослідити сферу управлінського впливу на ефективність антикризових рішень. Практичне значення полягає в тому, що проведене дослідження формулює стратегічну поведінку менеджменту підприємства в більш ретельному виборі антикризових заходів.

Загалом, вітчизняна практика та зарубіжний досвід в антикризовому управлінні свідчать про необхідність подальших досліджень в цій сфері з урахуванням специфіки господарських відносин.

Література

1. Коротков, Э. М. Антикризисное управление/Коротков Э. М., Беляев А. А., Валовой Д. В., Глазунова Н. И., Ефимова М. Р.: Учеб. для студ. вузов, обуч. по экон. спец. / Государственный ун-т управления {Москва} / Э.М. Коротков (ред.). — М.: ИНФРА-М, 2003.

2. Василенко, В.О. Антикризове управління підприємством / Василенко Валентин Олександрович.: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. — К. : ЦУЛ, 2003.

3. Лепа Э.В. Системи підтримки прийняття рішень/ Лепа Євген Володимирович, Міхеєв Євген Костянтинович, Крініцин Вадим Валерійович.: навч. посіб. для студ. екон. спец. ВНЗ III-IV рівнів акредитації / Херсонський економічно-правовий ін-т. — Херсон : ХМД, 2006.

4. Ситник С.В. Системи підтримки прийняття рішень / Ситник Ситник Віктор Федорович, Олексюк Олександр Степанович, Гужва Володимир Михайлович, Ріппа Сергій Петрович, Олейко Віра Миколаївна. Віктор Федорович Ситник (ред.). — К. : Техніка, 2004.

5. http:// www.bur.com.ua/pofiledb/referat - 748.html.