УДК 336.76+330.342.1
Стецько Л. І
Львівська комерційна академія
ІНСТРУМЕНТИ
ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Розглядаються монетарні інструменти
та аналізується проблема вибору різних інструментів задля досягнення завдань
макроекономіки. Зауважується, що застосування тих чи інших інструментів у
перехідній економіці України залежали від розвитку фінансової системи.
Досліджуючи дану тему приходимо до
ряду висновків:
1) Спочатку на початкових етапах
становлення банківської системи України в умовах трансформації економіки
активно використовували норму обов’язкових резервів, як одного із
найдійовіших інструментів грошово-кредитного регулювання. З метою зниження
гіперінфляції НБУ значно підвищив норму обов’язкового резервування з 15% до 25%
(Рис.1).
Рис.1 Середній норматив обов’язкового
резервування коштів банків у НБУ на кінець періоду, %1992-2007рр.
Маніпулюючи нормою резервування Центральний банк у
період з 1992р. по 2008рр. створив умови для
стабілізації інфляційних тенденцій. В подальшому зменшення норм резервування,
дозволило вивільнити додаткові кошти і переорієнтувати їх в реальний сектор
економіки. Керуючись цим інструментом грошово-кредитного регулювання НБУ
намагався активно впливати на економіку перехідної України. В останній час, слід
зазначити, що по мірі становлення та розвитку грошового ринку роль даного
інструменту знижується.
2) Дисконтна політика, на нашу
думку була вкрай нестабільна у перших роках існування держави
(1991-1995рр.).Позитивним на даному етапі можливо вважати додатній рівень
ставки рефінансування наприкінці 1995р. Саме за допомогою цього інструменту
монетарна влада здійснювала регулювання для стимулювання або рестрикції обсягів
інвестиції. По мірі оздоровлення і стабілізації економіки України відбувається
поступове зниження облікової ставки і ставки рефінансування (Рис.2) Починаючи з
2000р. ефективна процентна політика НБУ стимулювала пожвавлення економіки
країни. Поетапне зниження облікової ставки і ставки рефінансування призвело до
посилення інвестиційних процесів в Україні. Протягом 2008 року облікова ставка
значно зросла і склала 12 % за 2008, що спровокувало і ріст рівня ставки
рефінансування 15,6% [1]. Таке зростання було
викликано світовою фінансовою кризою і внутрішніми чинниками в Україні.
Слід зазначити, що підвищити
дієвість цього інструменту грошово-кредитного регулювання зможе сам реальний
сектор економіки. Він повинен набути фінансової стійкості, щоб зменшити
кредитні ризики.
Рис.2 Облікова ставка і ставка рефінансування Національного банку України
3) Ще один важливим інструмент
грошово-кредитного регулювання є операції з цінними паперами. Аналіз сучасної
економічної історії свідчить про цивілізований перехід від прямого кредитування
до непрямого за участю ОВДП, але
ефективного управління за допомогою ОВДП на початкових етапах не було
реалізоване. З метою отримання запозичень були встановлені завищенні номінальні
ставки по ОВДП, що спонукало комерційні банки теж підвищити ставки за
кредитами. Ці дії призвели до перетікання грошових коштів з реального сектору у
фінансовий. У фінансовому секторі простежувався ефект
витіснення державними запозиченнями кредитів приватного сектору. Це призвело до
порушення в господарській діяльності і стримання розвитку останнього. Такі спекуляційні
дії призвели до дестабілізації грошового ринку. Дорогі короткострокові
внутрішні запозичення призвели до піраміди ОВДП, що негативно відбилося на
економіці. Основні чинники фінансової кризи, яка
вибухнула в 1998р., стала спекулятивна природа ринку цінних паперів. Так як,
фактичним покупцем боргових зобов’язань був НБУ, це фактично означало покриття
дефіциту уряду емісійно і створювало в економіці інфляційний потенціал. У цьому
випадку, цей інструмент втрачав свою вагу. Вихід з даної проблеми був достатньо
простий: рішучі заходи НБУ і уряду, які були спрямовані на стабілізацію,
дозволили укласти угоди по реструктуризації внутрішнього і зовнішнього боргу,
відновити платоспроможність України.
На сьогоднішній день істотно
пожвавився процес залучення коштів за допомогою ОВДП. Тенденція із залучення
коштів за допомогою ОВДП продовжувалась у відповідності із потребами уряду табл.1
|
Таблиця 1 Результати
розміщення облігацій внутрішніх державних позик 2002-2007р. |
||
|
Роки |
Залучено коштів від розміщення облігацій (ол..грн.) |
Середньозважений рівень дохідності облігацій (%) |
|
2002 |
2,8 |
10,81 |
|
2003 |
1,2 |
9,8 |
|
2004 |
2,2 |
11,2 |
|
2005 |
7,2 |
7,3 |
|
2006 |
1,6 |
9,26 |
|
2007 |
2,7 |
6,5 |
|
2008 (січень-вересень)* |
1,2 |
11,5 |
|
www.bank.gov.ua, річні звіти НБУ *Монетарній огляд
ІІІ кварта 2008р |
||
В умовах нестабільність на
світових фінансових ринках, значно зменшилися обсяги участі на ринку державних
цінних паперів іноземних інвесторів. Обсяг облігацій внутрішніх державних позик
(ОВДП) у власності нерезидентів протягом січня – вересня 2008 р. зменшився до 1
306.5 млн. ол.. за станом на 01.10.2008 становив 9.6% від загального обсягу
ОВДП, що перебувають в обігу[2].
4) Аналізуючи валютне регулювання,
приходимо до висновку, що на початкових етапах діяльності економіки цей
інструмент грошово-кредитного регулювання загалом був слабо ефективним, тому,
що не були створені достатні внутрішні грошові нагромадження НБУ. На перших
кроках свого становлення, як інструменту грошово-кредитного регулювання, НБУ
був змушений жорстко фіксувати курс валюти з метою стабілізації валютного
курсу. Наповнення золотовалютного резерву відбувалося за рахунок обов’язкового
продажу експортної виручки — з однієї сторони, а з другої сторони — це
викликало скорочення обсягів операцій на валютній біржі і перехід до тіньових
розрахунків. Слід зазначити, що валютні резерви відіграють важливу роль в
обслуговуванні і погашенні зовнішнього боргу. Підтримка національних грошей і
втручання влади дозволило вирівняти пропорції валютного ринку та поступово
оздоровити грошовий ринок. Позитивним є те, що збільшення резервів не
супроводжується отриманням міжнародних кредитів. По мірі становлення та
розвитку економіки склалися позитивні умови по наповненню і формуванню
золотовалютного резерву НБУ Табл. 2.
|
Таблиця 1 Ріст золотовалютних резерві
національного банку України 2003-2007рр. |
|
|
Роки |
Золотовалютні резерви національного банку (млн. дол США) |
|
2003 |
6943 |
|
2004 |
9715 |
|
2005 |
19391 |
|
2006 |
22358 |
|
2007 |
32479 |
|
2008 |
31900* |
|
Складено за даними:
www.bank.gov.ua *На 01.11.2008р http://www.bank.gov.ua/Balance/2008_PB/State_10_2008_pr.pdf |
|
З метою покращення функціонування
цього інструменту і економіки в цілому, на нашу
думку, необхідно щоб валютно-курсова політика поступово перейшла до плаваючого
валютного курсу. Таке встановлення забезпечило б переваги стабільного валютного
курсу як “номінального якоря” як для економіки в цілому, так і для економічних
суб’єктів (впевненість, що гривня буде коливатися в певних межах, і не вийде за
них) — з одного боку, а з іншого боку — економіка і її суб’єкти будуть звикати
до того, що зміна курсу буде коливатися в різні боки і приведе до
дедолларизації економіки. На сьогоднішній день спостерігається процес
поступової лібералізації валютного курсу, наближення його до умов
функціонування світового ринку. Така лібералізація набуває особливої ваги в
умовах орієнтації України до Європейського Союзу та членства в Світову
організацію торгівлі.
Список використаних
джерел
2.Монетарний огляд за ІІІ
квартал 2008року //Департамент монетарної політики Національного банку України;
http://www.bank.gov.ua/Publication/Analytical/Mon_review/2008/3-2008.pdf