Ступішина
О.О., ст.гр. МО-08 МАГ
Гончаренко В.І., к.т.н., доцент
Автомобільно-дорожній інститут
ДВНЗ “Донецький національний технічний
університет”
м. Горлівка
Моральне
стимулювання є найрозвиненішою підсистемою духовного стимулювання праці, яке
ґрунтується на специфічних духовних цінностях людини.
Сутністю
морального стимулювання є передача інформації про заслуги людини, результати її
діяльності в соціальному середовищі. Воно має інформаційну природу, будучи
інформаційним процесом, у якому джерелом інформації про заслуги працівників
виступає суб'єкт керування; приймачем - об'єкт стимулювання, працівник і
колектив, каналом зв'язку - засоби передачі інформації. Тому, чим точніше
передається така інформація, тим краще система виконує свою функцію.
Моральні стимули пов'язані
з потребами людини у визнанні й повазі, моральному схваленні. Ці
стимули проявляються в таких формах, як усна й письмова подяка, різні
нагородження, присвоєння відмітних звань і т.п. Моральні стимули - це стимули,
дія яких ґрунтується на потребі людини в суспільному визнанні.
Моральне
стимулювання працівників, яке може проводитись на СП “Горлівська автобаза” ДП “Артемвугілля”, повинне
відповідати наступним вимогам:
1.
передбачати заохочення за конкретні показники, на які працівники роблять
безпосередній вплив і які найбільше повно характеризують участь кожного
працівника в рішенні завдань;
2.
установлювати заходи заохочення за успіхи в праці так, щоб за більш високі
досягнення застосовувати більш значимі заходи заохочення;
3.
підсилити зацікавленість кожного працівника в постійному поліпшенні його
виробничих показників;
4.
бути простим та зрозумілим для працівників;
5.
ураховувати зростаючу суспільно-політичну активність і професійно-технічну
майстерність, стійкість високих результатів у праці;
6.
недопущення знецінювання моральних стимулів.
Для більш ефективного
застосування моральних стимулів необхідно:
1)
ширше використати різноманітні
форми морального заохочення в інтересах розвитку творчої ініціативи та
активності;
2)
наявність положення про статуси морального заохочення й знання його
працівниками;
3)
моральне заохочення підкріплювати
мірами матеріального стимулювання, забезпечити правильну взаємодію матеріальних
і моральних стимулів;
4)
про кожне моральне заохочення працівника широко інформувати трудовий
колектив;
5)
вручати нагороди й повідомляти подяки в урочистій обстановці;
6)
заохочувати працівників вчасно - відразу після досягнення певних успіхів у
праці;
7)
розвивати нові форми заохочення і установлювати строгу моральну
відповідальність кожного працівника за доручену справу;
8)
точно дотримуватися встановленого порядку внесення записів про заохочення в
трудові книжки працівників.
Таким чином,
переконаність в обґрунтованості, справедливості визнання трудових заслуг
працівника, у правильності його заохочення піднімає моральний авторитет праці,
піднімає особистість, формує активну життєву позицію.
Дуже ефективним
засобом морального стимулу персоналу є дошки пошани та подібні їм інструменти
визнання, тому що гроші грошима, але кожній людині потрібне увага й тепло. До
того ж для багатьох людей важливо, щоб про їхній трудовий внесок у спільну
справу знали, і не тільки безпосередні керівники й колеги.
Ефективним
методом зміцнення дисципліни праці є заохочення за сумлінну працю. Необхідно
обертати увагу на якісний відбір кандидатів на заохочення. Заохочуватися
повинні в строгій відповідності з положенням про стимули, кращі люди колективу.
Численні
соціологічні дослідження показали, що мотиви трудової діяльності, вплив
моральних стимулів на працівників багато в чому залежать від віку,
кваліфікації, стажу роботи на підприємстві, рівня свідомості. Необхідно
враховувати це, здійснюючи розробку умов заохочення.
Таким чином, моральні
стимули являють собою такі засоби залучення людей до праці, які засновані на
відношенні до праці як до вищої цінності, на визнанні трудових заслуг як
головних. Вони не зводяться тільки до заохочень і нагород, застосування їх
передбачає створення такої атмосфери, суспільної думки та
морально-психологічного клімату, при яких у трудовому колективі добре знають,
хто і як працює, і кожному віддається по заслугах. Такий підхід вимагає
забезпечення впевненості в тім, що сумлінна праця й зразкове поводження завжди
одержують визнання й позитивну оцінку, принесуть повагу й подяку.
Література:
1.
Абрамов В.М., Колот А.М.,
Данюк В.М. Мотивація і стимулювання праці в
умовах переходу до ринку. — Одеса, 1995.
2.
Лукашевич Н.П. Социология труда:
Учеб. пособие. – К.:МАУП, 2001.
3.
Шекшня С.В. Управление
персоналом современной организации: Учебно-практич. пособие. Изд. 3-е перераб.
и доп. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998.