Нематеріальні шляхи мотивації та стимулювання персоналу як один із факторів виходу підприємства з економічної кризи

         За умов економічної кризи і нестабільності особливо важливого значення набуває фактор мотивації персоналу. Він відіграє вирішальну роль у забезпеченні ефективної діяльності людини у будь-якій сфері діяльності.

         Мотивація володіє потужним позитивним потенціалом, дає змогу ефективно та економно використовувати усі види матеріальних ресурсів та забезпечити в результаті найвищу ефективність праці персоналу. Щоб цього досягти, керівники (менеджери) повинні вміти застосовувати наступні заходи:

         - викликати у персоналу почуття довіри до себе, оскільки демонстрація своєї переваги над підлеглими – найгірша передумова для спілкування із ними;

         - впливати на думку та поведінку працівника, не викликаючи при цьому у нього образи або незадоволення: почуття власної гідності людини порушувати недозволено;

         - індивідуально та дозовано застосовувати методи матеріального та нематеріального стимулювання.

         На сьогоднішній день, враховуючи фактори економічної кризи, перевагу слід віддати нематеріальному стимулюванню. До нього належать пільги, привілеї, визнання вкладу працівника в успіх спільної справи, залучення працівника до прийняття рішень, соціальний захист та допомога у вирішенні індивідуальних проблем співробітників. Розумна мотивація відчутно підвищує продуктивність праці і робітник починає працювати набагато краще. Організації, працівники яких працюють краще, в цілому показують вищу здатність до виживання в кризових умовах,  а зміна ставлення працівників до праці підвищує прибутковість компанії.

         Існую багато шляхів, що дозволяють мотивувати персонал та стимулювати його роботу без вкладення значних грошових коштів. Охарактеризуємо найбільш популярні з них:
         1. Цікава робота. Завдання та робота, рутинні для керівника, можуть стати досить цікавими для підлеглих. Якщо працівники успішно виконують такі завдання, їх необхідно заохотити, надавши їм додаткових повноважень, передавши деякі з обов’язків керівника, або доручивши нові проекти. Такий метод нематеріального стимулювання допоможе працівникам само реалізуватися та розвивати свої професійні навички.

         2. Публічне визнання – публічна демонстрація вдячності за зусилля працівників.

         3. Вільний час - можливість надавати працівнику вільний час для відпочинку від роботи, щоб він мав змогу зайнятися своїми особистими справами, то він повернеться відпочивши і ефективність його праці значно зросте.

         4. Інформація - керівництву організацій рекомендовано ділитися з працівниками інформацією щодо функціонування всієї організації, які у неї перспективи та пріоритети. Таке ставлення показує працівникам, що їх цінують як спеціалістів і що їх думка важлива для організації.

         5. Зворотний звязок - працівники повинні знати, наскільки цінується робота кожного з них на своєму робочому місці. Така інформація, як правило, примушує працівників працювати краще – для того, щоб підтвердити свій високий статус, або для того, щоб досягти його.

         6. Залучення працівників до процесу прийняття рішень, особливо до тих, які стосуються безпосередньо самих працівників. Це показує працівникам, що їх точку зору поважають, що приводить до підвищення самооцінки підлеглих і примушує їх творчо мислити в процесі прийняття рішень.

         7. Незалежність – більшість працівників високо цінує свободу у виборі способу виконання своєї роботи, і якщо вони відчувають таку свободу, то зможуть принести фірмі додаткові нестандартні ідеї і проявити високу ініціативу у вирішенні складних проблем.

         8. Гнучкість – персонал будь-якої фірми високо цінує можливість гнучкого графіку роботи, який дає змогу працівникам обирати той графік робочого часу, в якому ефективність їх праці є максимальною. Відносно новим методом їх стимулювання в цьому напрямку є впровадження в організаціях телекомпютинга та телероботи.  

         9. Підвищення відповідальності – по своїй суті кожен працівник здатен самовдосконалюватися на своєму робочому місці. Він прагне підвищити свій професіоналізм з метою просування по cлужбі. В такому випадку підвищення відповідальності демонструє працівникам, що їх цінують та їм довіряють, що стимулює їх до кращої праці, ініціативності та вироблення нових ідей.

         Підводячи підсумки, потрібно звернути увагу на те, що всі перераховані шляхи стимулювання та мотивування персоналу не потребують матеріального забезпечення, а ефект від їх впровадження є значним, що є особливо актуальним за умов світової економічної кризи.

 

         Список використаної літератури:

1. Яновский А.М. Поощрение клиентов и мотивація сотрудников // Менеджмент и кадры. – 2006. – №2. – С.19-21

2. Норка Дмитрий. Десять лучних безплатних способов поощрения работников // Отдел маркетинга

3. http://24.ua/news/show/id/31345.htm

4. http://norca.ru/books/242/147/