Сергєєв Р.С.,

                аспірант кафедри адміністративного та господарського права ОНУ

                                               ім. І.І.Мечникова (м.Одеса)     

 

     ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ  В

                                   ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ

 

Адміністративна відповідальність в галузі електроенергетики – це правовідносини з приводу накладення уповноваженою особою Національною комісією регулювання електроенергетики України на фізичну особу (громадянина чи посадову особу учасника електроенергетичного ринку), яка допустила адміністративне правопорушення, пов’язане з діяльністю на ринку в галузі електроенергетики, адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Адміністративна відповідальність посадових осіб безпосередньо пов’язана та витікає з неправомірної поведінки юридичної особи – учасника ринку.

У підзаконних нормативно-правових актах досить поширеними є випадки, коли юрисдикційні повноваження енергопостачальних організації формулюються як обов’язок застосування адміністративної відповідальності. Наприклад, механізм застосування штрафних санкцій по кожному виявленому випадку правопорушення регулює Закон України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР та Правила користування електричною енергією [1]. Тобто адміністративна відповідальність в їх нормативній конструкції містить елемент обов’язковості щодо застосування.

В юридичній літературі широко дискутується питання про адміністративну відповідальність юридичних осіб – споживачів електроенергії. Причому ця дискусія базується на різноманітному спектрі думок та поглядів – від допущення авторами адміністративної відповідальності юридичних осіб – споживачів електроенергії до беззастережних тверджень про наявність вже сьогодні адміністративної відповідальності юридичних осіб на підміну понять про штрафи, санкції, стягнення та склад правопорушень, а також шляхом штучного створення форми провини юридичної особи, яка є споживачем електричної енергії.

Аналіз норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно визначення суб’єктів  адміністративної відповідальності  - починаючи з форми провини, віку, посади, громадянства, обставин, які виключають адміністративну відповідальність, та обставин, які дають змогу звільняти від неї, видів стягнень (позбавлення спеціального права, виправні роботи, адміністративний арешт), обставин, які обтяжують чи пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та закінчуючи аналізом диспозицій і санкцій норм особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення – призводить до висновку, що суб’єктами адміністративної відповідальності є тільки громадяни та посадові особи, тобто фізична, а не юридичні особи, як це стверджують деякі автори. Визнання тільки фізичної особи як суб’єкта адміністративної відповідальності закріплюється певним рядом інших законів.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі електроенергетики виступає як один з важливих елементів механізму забезпечення правової охорони прав споживачів та енергопостачальних компаній. Адміністративній відповідальності, як одному з найважливіших різновидів соціальної відповідальності, притаманно ряд характерних ознак, основними серед яких, зокрема, є:

- адміністративна відповідальність невіддільна від правопорушення, є його наслідком;

- вона пов'язана з реалізацією санкцій, встановлених в нормах права [2, с.139].

Встановлення адміністративної відповідальності є одним із ефективних засобів забезпечення дотримання учасниками правовідносин приписів правових норм. З огляду на це, практичне значення нормативного визнання підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян суб'єктами адміністративної відповідальності полягає в тому, що в ряді випадків при порушенні порядку і правил, встановлених законодавством, не має можливості встановити відповідальність безпосередньо посадових осіб. Наслідком безкарності правопорушень стає зниження ефективності державного управління у певних сферах, нанесення збитків інтересам держави і суспільства.

Таким чином, адміністративну відповідальність в галузі електроенергетики можна визначити, як специфічну форму негативного реагування держави (в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України) на поведінку суб’єкта, що порушує енергетичне законодавство, внаслідок чого такі особи повинні понести покарання у вигляді накладення на них санкцій, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Законом України «Про енергозбереження» від 01.07. 1994 р. № 74/94 ВР. Причому, під санкціями як заходами відповідальності розуміється не тільки штраф (фінансова санкція), а й санкції обмежувального, організаційно-правового характеру, передбачені ст.ст. 20, 24 Закону України „Про електроенергетику”, а саме:  обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємствами електроенергетики; зупинення дії ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території; анулювання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території. Під суб’єктом правопорушення слід розуміти: фізичних осіб: громадян та посадових осіб учасників електроенергетичного ринку; юридичних осіб: підприємства, установи та організації електроенергетики. Адміністративна відповідальність виконує наступні функції: виховну, регулятивну, превентивну, альтернативну, правовідновлювальну (компенсаційну).

 

Література:

1. Правила користування електричною енергією: Затв. постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (із змінами і доповненнями)

2. Продаєвич В.О. «Місце адміністративної відповідальності в системі заходів адміністративного примусу» // Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.О.Продаєвич / Харьк.унів-т ім.Я.Мудроого. – О., 2009. – 201 л. -. С.139.