Олійник Н.С.

Буковинська державна фінансова академія

Проблеми визнання знака для товарів і послуг добре відомим в Україні

Багато з нас вже на власному досвіді переконалися, що висока якість не є властивістю всіх без винятку товарів. Як результат, відома торговельна марка стала сприйматися пересічним споживачем як своєрідний «знак якості». Тому для значної частини споживачів відомість та репутація торговельної марки стали майже головними критеріями при купівлі товару чи послуги [1, C.51].

Відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон) охорона прав на добре відомий в Україні знак здійснюється згідно з нормами статті 6 Паризької конвенції та цим законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності (далі — Апеляційна палата) або судом. Процедура визнання знака добре відомим Апеляційною палатою регламентується Порядком визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності (далі — Порядок), який був розроблений з урахуванням Рекомендацій ВОІВ.

Особливий інтерес представляє Спільна резолюція про положення по охороні загальновідомих товарних знаків, схвалена Генеральною асамблеєю ВОІВ і Асамблеєю Паризького Союзу (1999 р.). У цьому документі сформульовано шість факторів, на підставі яких можна зробити висновок про наявність (або відсутність) загальної відомості знака [2, C.25]:

— ступінь відомості чи визнання знака відповідному секторі суспільства;

— тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака;

— тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представленні на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується;

— тривалість та географічний район будь яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи визнаним;

— свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними органами

— цінність, що асоціюється зі знаком.

Часто подані докази, які мали б підтвердити , що знак є добре відомим слугують не на користь заявника. Зокрема, компанією «Феномен Ейджентс Лімітед» (Сінгапур) до Апеляційної палати було подано заяву (2007 рік) про визнання знака АКАІ добре відомим в Україні відносно таких товарів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі — МКТП), як «магнітофони, відеомагнітофони, посилювачі звукової частоти, гучномовці, приймачі з частотною модуляцією, телевізори, телекамери, радіочастотні перетворювачі, магнітні плівки, головні телефони, навушники, мікрофони, касети та з'єднувачі».

У заяві було відмічено, що торговельна марка АКАІ використовується компанією «Акаі Електрик Компані Лімітед» вже більше 75 років та є добре відомою у всьому світі. Компанія була Створена в Японії паном Масукічі Акаі ще у 1929 році як компанія з виробництва радіокомпонентів та електричної фурнітури. Ця компанія під назвою «Акаі Електрик Компані Лімітед» достатньо швидко стала відомою не тільки в Японії, але й за її межами завдяки своїм досягненням та інноваціям у галузі радіоелектронної апаратури. До заяви заявником було надано велику кількість матеріалів, які, на його думку, свідчили про широку відомість знака.

Було встановлено, що згідно з виданням, що підготовлено в 1998 p. АІРРІ-Японія («Famous Trademarks in Japan»), знак АКАІ визнано добре відомим та включено в перелік добре відомих знаків Японії. Відповідно до інформації з цього видання знак АКАІ визнаний добре відомим відносно компанії «Акаі Денкі Кабушікі Кайша» з Японії, яка набула прав на нього за ліцензією власника знака — компанії «Акаі Електрик Компані Лімітед».

Заявник — компанія «Феноменон Ейд-жентс Лімітед» із Сінгапуру, стверджував, що він є підрозділом компанії «Акаі Електрік Компані Лімітед» з Японії. Проте з наданих документів вбачалося, що це дві окремі юридичні особи.

За таких обставин колегія Апеляційні палати не визнала добре відомим в Україні знак АКАІ на ім'я заявника із Сінгапуру [3, C.35].

Отже, знамениті і добре відомі знаки з часом стали символами глобальної торговельної системи, торгових відносин між націями і міжнародних етичних принципів доброчесності і порядності. В сучасних умовах інтегрованого ринку знамениті і добре відомі знаки породжують комерційний магнетизм, чия сила може поширюватись набагато далі первинного обсягу. Це є результатом зростаючого проникного міжнародного спілкування, мігруючої реклами і мандрівної поведінки сучасного споживача. Тому й не дивно, що знамениті і добре відомі знаки повсюдно все більше сприймаються як такі, що потребують спеціального поводження , удосконалення законодавства і роз’яснення певних моментів.

Література

1. Березанська В. За матеріалами постанов ВГСУ зі справ у спорах, пов’язаних із застосуванням законодавства про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. – 2007.-№4. – С.48-53.

2. Горбик Ю., Макаришева Т. Український шлях до визнання знака добре відомим // Інтелектуальна власність. – 2008.-№1. – С.24-28.

3. Горбик Ю., Макаришева Т. Чи завжди докази слугують на його користь? // Інтелектуальна власність. – 2008.-№9. – С.33-36.

4. Родіонова Т. Проблеми охорони прав на добре відомий знак для товарів і послуг // Інтелектуальна власність. – 2008.-№9. – С.37-41.

5. Солощук М., Капінос М., Лерантович Е. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг // Інтелектуальна власність. – 2008.-№7. – С.48-57.