Шараєвська Я.В., студентка V курсу, факультету управління

Сакун Л.М., доцент кафедри менеджменту

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

 

ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ

НА РОЗВИТОК МАЛОГО БІЗНЕСУ

 

Малий бізнес – це невід'ємна складова високорозвиненої ринкової економіки, атрибут сучасної моделі ринкового господарства, яка надає економіці гнучкості, мобілізує солідні фінансові та виробничі ресурси, створює сприятливе середовище для конкуренції [2, с.64]. Його розвиток впливає на насичення ринку товарами належної якості, економічний розвиток та на створення нових додаткових робочих місць.

Динаміка загальних темпів приросту суб'єктів підприємництва країни свідчить про те, що, починаючи з 1991 р., цей сектор економіки кількісно виріс майже у 12 разів [3]. На початок 2008 р. загальна кількість суб'єктів підприємництва в Україні дорівнювала понад 2,6 млн одиниць. У структурі підприємств найбільшу частку займають малі – 85,1% (324 тис. одиниць); на середні припадає 14,7% (56 тис. одиниць), а на великі – лише 0,2% (770 підприємств) (рис. 1).

C:\Users\User\Desktop\Безымянный.png

Рис. 1. Частка малих підприємств у загальній структурі підприємств [4].

 

Малий бізнес в свою чергу впливає на економіку країни. Зважаючи на те, що велику частину малих підприємств складають підприємства роздрібної торгівлі розглянемо вплив на зміни в їх товарообігу таких макроекономічних чинників, як економічні, політико-правові, науково-інноваційні, соціальні, демографічні, географічні, ринкові. Імовірність виникнення наслідків їх впливу наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Імовірність виникнення наслідків впливу чинників макросередовища

на ситуації*

Чинники макросередовища

Наслідки впливу чинників макросередовища

Імовірність виникнення наслідків

Економічні

Збільшення обсягів експорту та імпорту товарів

0,12

Зменшення кількості збиткових підприємств

0,08

Регіональні диспропорції в товарообігу підприємств

0,05

Політико-правові

Збільшення обсягів експорту та імпорту товарів

0,07

Зменшення кількості збиткових підприємств

0,06

Науково-інноваційні

Зменшення кількості збиткових підприємств

0,06

Соціальні

Регіональні диспропорції в товарообігу підприємств

0,048

Географічні

Регіональні диспропорції в товарообігу підприємств

0,035

Вузький сегмент непродовольчих товарів на ринку

0,042

Збільшення обсягів експорту та імпорту товарів

0,057

Мала кількість об'єктів роздрібної торгівлі

0,066

Демографічні

Регіональні диспропорції в товарообігу підприємств

0,11

Вузький сегмент непродовольчих товарів на ринку

0,07

Мала кількість об’єктів роздрібної торгівлі

0,077

Ринкові

Збільшення обсягів експорту та імпорту товарів

0,055

* Складено на підставі [3, с. 221].

Орієнтація малого бізнесу на швидкоприбуткові сфери торгівлі та посередництва пояснюється тим, що малий бізнес розвивається в Україні на фоні несприятливого інвестиційного клімату, який робить невигідним довгострокові виробничі капіталовкладення. Сфери для інвестування залишаються звуженими через фіскальні принципи податкової політики.

Чинні в Україні малі підприємства, як правило, потребують невеликих капіталів, тому вони непривабливі для закордонних приватних інвесторів, а кошти вітчизняних кредитно-фінансових установ у змозі задовольнити менш як чверть наявних проектів. Комерційні банки не зацікавлені у кредитуванні малого бізнесу, тому що віддача порівняно низька, а ризик високий.

Формування в нашій країні ринкової системи господарювання потребує підвищення підприємницької активності в усіх сферах економіки. Державна підтримка малого бізнесу дасть змогу зміцнити економічний потенціал України та її регіонів. Тільки малий бізнес здатен за досить короткий термін створити значну кількість додаткових робочих місць, усунути диспропорції у випуску окремих видів товарів, розширити сферу послуг [1, с. 61].

У період функціонування малих підприємств необхідне організаційно-правове та фінансово-економічне регулювання їх діяльності за допомогою антимонопольного законодавства, податкових, митних, фінансово-кредитних заходів, цінової політики, удосконалення місцевого законодавства щодо  малого бізнесу, створення консалтингових центрів, союзів підприємців.

Органам регіонального управління та місцевого самоврядування необхідно визначити пріоритетні для їх територій напрями діяльності малого бізнесу, а також розробити системи економічних регуляторів, які стимулюватимуть їх розвиток за обраним напрямом.

Отже, ефективна регулятивна політика є запорукою розв'язання проблем розвитку і розміщення продуктивних сил та фактором прискорення трансформаційних процесів на національному рівні.

Література:

1.     Зайцева Л.М., Зайцева Н.В. Державне регулювання малого бізнесу в трансформаційній економіці// Фінанси України. – 2001, № 5. – С. 58-61.

2.     Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: Навч. посібник / За ред. Л.І. Воротіної. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 307 с.

3.     Фединець Н.І., Хміль Ф.І. Вплив чинників макросередовища роздрібної торгівлі на ситуативні зміни обсягів товарообігу та його територіальну диференціацію// Науковий вісник НЛТУ України. – 2008, № 18.5 – С. 217-221.

4.     Діяльність малих підприємств // Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.