Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Вінська О.Й.

аспірантка кафедри міжнародної економіки

ДВНЗ «Київський наційональний економічний університет ім. В. Гетьмана»

Загострення глобальної продовольчої кризи:

 виклики для України

 

      Глобальна продовольча криза в світі, що загострилася на початку XXI століття, посилила увагу держав до проблеми ефективного використання потенціалу їх аграрних секторів. Зважаючи на те, що харчування є базовою життєво необхідною потребою людини, постійне забезпечення населення продовольчими товарами для споживання є важливим питанням для  урядів усіх без винятку держав світу.

    Основною причиною загострення світової продовольчої кризи є збільшення дефіциту аграрних товарів та, відповідно, стрімкий ріст цін на них (див. рис.1).

Рисунок 1. Чинники зростання цін на аграрні товари в світі

Джерело: складено автором на основі [1; 2]

  Відтак, наразі має місце розбалансування попиту та пропозиції на глобальному ринку сільськогосподарських продуктів. Серед основних факторів, що вплинули на зростання попиту на аграрні товари можна виділити швидкий економічний ріст в Китаї, Індії та деяких інших країнах, що розвиваються, який викликав збільшення платоспроможного попиту на продовольчі товари у цих країнах. Крім того,  неконтрольований приріст населення світу, що становить 80 млн. осіб щороку також викликає збільшення попиту на продовольство [1, c.145]. Натомість, пропозиція аграрних товарів на глобальному продовольчому ринку не збільшується адекватними темпами. Це спричинено такими причинами, як:

- падіння темпів приросту врожайності таких важливих зернових культур, як пшениця, рис та кукурудза;

- посилення природних катаклізмів, таких як посухи, повені, пожежі, що призводять до значної втрати врожаїв;

- необхідність значних затрат фінансових ресурсів для освоєння нових земель;

- зниження природної родючості земель через надмірне використання мінеральних добрив;

- збільшення частини сільськогосподарських угідь, що використовуються для вирощування енергетичних рослин для виробництва з них біопалива [2, c.154-156].   Більше того, зростанню цін на аграрні товари сприяють також такі чинники, як:

- збільшення вартості паливних ресурсів, що призвело до збільшення витрат на транспортування, а відтак й кінцевих цін на аграрні товари;

- спекуляції на товарних біржах, які штучно завищують ціну на аграрні товари;

- поступовий перехід розвинутих держав світу, які є провідними експортерами аграрних товарів до виробництва органічної продукції, ціна на яку є досить високою через більші затрати.

   На нашу думку, продовольча криза в світі буде лише загострюватися, що значною мірою підриватиме продовольчу безпеку країн і вимагатиме він них адекватних заходів з метою постійного забезпечення своїх громадян достатньою кількістю продуктів харчування. 

    Слід зазначити, що за визначенням Продовольчої та Сільськогосподарської Організації ООН (Food and Agricultural Organization-FAO), продовольча безпека – це стан, за якого у всіх громадян є фізичний, соціальний та економічний доступ до достатнього обсягу безпечної та поживної продовольчої продукції з метою забезпечення їх харчових потреб та вподобань для активного та здорового життя. Ситуацію, за якої у населення немає достатнього фізичного, соціального та економічного доступу до продуктів харчування характеризують як продовольчу небезпеку. У випадку критичної ситуації продовольчої небезпеки, за якої споживання калорій населенням країнами становить нижче добової енергетичної потреби людини, виникає недоїдання або голод [4, c. 8].

    Наразі продовольча безпека України розглядається в контексті трьох основних вимірів, а саме: доступності, достатності та якості продуктів харчування для населення країни. Доступність продовольства у фізичному сенсі передбачає насиченість внутрішнього ринку базовими необхідними продуктами харчування. Тим не менше, не всі члени суспільства мають фінансову спроможність, щоб їх придбати, а отже можна виділити й економічну доступність продовольства. Крім того, існує й соціальна складова доступності, що пов’язана з диференціацією груп населення з різним рівнем доходів щодо споживання основних груп продовольчих товарів. Достатність продовольства безпосередньо пов’язана з ефективність внутрішнього виробництва сільськогосподарської продукції. Більше того, зважаючи на сезонність виходу продукції, держава має зберігати гарантійний запас основних аграрних товарів у резервах для уникнення ситуацій дефіциту й спекуляцій на продовольчих ринках. Зважаючи на те, що жодна держава світу не може гарантувати 100% забезпечення внутрішніх потреб продуктами харчування, частину продовольства вона має імпортувати. В свою чергу, якість продовольства пов’язана з її безпечністю для життя та здоров’я людини, а також збалансованістю, що передбачає повноцінний раціон споживання, який містить достатню кількість продукції тваринного та рослинного походження [3, с. 88-89].

       Отже, для гарантування продовольчої безпеки України у повній мірі, держава має постійно впливати на основні  складові її забезпечення, що дозволить подолати такі несприятливі фактори розвитку аграрного сектору нашої країни, як: невідповідність між темпами росту цін на продукти харчування та реальними доходами населення; економічні диспропорції між галузями АПК, що виливаються у перерозподіл прибутків на користь виробників матеріало-технічних засобів та переробників аграрної сировини; недосконалість та часта зміна законодавства, що дестимулює інвестування в аграрне виробництво; низька ефективність дотацій аграрному сектору та недостатній рівень його кредитування; низький рівень якості продукції, що знижує її конкурентоспроможність на міжнародному ринку; деформована структура експорту сільськогосподарських товарів, в якій переважає дешева продукція рослинництва; витіснення вітчизняних виробників з деяких сегментів внутрішнього ринку через низький рівень митно-тарифного захисту; неадекватне прогнозування динаміки внутрішнього ринку в контексті формування резервів; продовольча експансія з боку ЄС, який постійно нарощує обсяги продажу продовольства в Україну, натомість використовує нашу державу як джерело дешевої сировини.

                                                             Література:

1. Алтухов А.И. Мировой продовольственный кризис: причины возникновения и проблемы преодоления [Текст]/ А. И. Алтухов // Економіка АПК.-2010.- №6.- С.145-154.

2. Ильина З.М. Мировой продовольственный кризис и угрозы в продовольственной сфере [Текст]/ З.М. Ильина // Економіка АПК.-2010.- № 2.-  С. 154-161.

3. О.В. Пабат О.В. Продовольча безпека як складова економічної безпеки держави [Текст]/ О.В. Пабат // Економіка АПК.- 2010.-№ 12.- С.86-90.

4. The state of food insecurity in the world: economic crises – impacts and lessons learnt /Electronic Publishing policy and support Branch.-Communication Devision.-FAO. -2009. [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.fao.org/publications/sofi/en/