Проблема відшкодування податку на додану вартість в Україні

Лірник Ю.П., студентка 3-го курсу

Вдовенко Л.О., доцент кафедри фінансів та кредиту

Вінницький національний аграрний університет

В статті розглядається історія виникнення ПДВ, характеристика його ролі та значення у формуванні Державного бюджету України, виявлення проблем та перспектив вдосконалення механізму оподаткування.

Ключові слова: ПДВ, податки, податкова система, бюджетне відшкодування, непряме оподаткування, ПДВ – залежність.

Вступ. На даному етапі свого розвитку молода українська держава прагне створити ефективну податкову систему. Відомо, що податки перебувають на перехресті економічних ресурсів різних груп платників та споживачів державних ресурсів, задовольнити вимоги яких можна лише завдяки знайденому компромісу.

Результати дослідження. В багатовіковій історії людства податок на додану вартість – порівняно новий вид податку. Вперше він був ведений у Франції в 1954 р. економістом М. Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення – спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х – початок 70-х рр.) і дещо пізніше – в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни. Поряд з цим слід також зазначити, що даний податок й досі не запроваджений в таких країнах як Австрія, Швейцарія, США. У кінці 80-х – на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р.

Податок на додану вартість звичайно кращий ніж податок з обороту, що був раніше, але і в ньому є недоліки, які гальмують розвиток виробництва та економічне зростання в державі. Отже, перед нами залишається основне завдання: знайти компроміс між фіскальною функцією ПДВ та інтересами виробників, тоді інтереси держави будуть повністю задоволені при оптимальному надходженні коштів в бюджет за рахунок податку на додану вартість, і, з другої сторони, при зростанні обсягів виробництва і підвищення ділової активності суб'єктів господарювання.

Теоретичні основи оподаткування особистих доходів ґрунтовно досліджуються в роботах Р. Масгрейва, Дж. С. Мілля, В. Ойкена, У. Петті, А. Пігу, Д. Рікардо, А. Сміта, Дж. Е. Стігліца, В. Андрущенко, О. Василик, О. Данілов, В. Мельник, П. Мельник, С. Онишко, В. Суторміна, Л. Тарангул, В. Федосов, Л. Шаблиста та ін.

Непряме оподаткування, що має багатовікову історію, завжди вивчалось науковцями-фінансистами, а переваги та недоліки непрямих податків багаторазово дискутувалися у суспільстві. Від непрямих податків важко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті і здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення. Крім того, за допомогою специфічних акцизів можна впливати на структуру споживання. З іншого боку структура споживання у різних верств населення суттєво відрізняється, тому принцип справедливого оподаткування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи та послуги. Впровадження податку на додану вартість у податковій системі розвинутих країн світу розпочалося із другої половини минулого сторіччя. Що стосується ролі податку на додану вартість в наповненні доходів Державного бюджету України, то в сучасних ринкових умовах із 202,9 мільярдів гривень податкових надходжень на ПДВ припадає 119 мільярдів гривень, або рекордні, точніше, «анти рекордні» 58,6% [4].

Динаміку зростання ролі ПДВ у бюджетній системі України яскраво демонструє сформована за фактологічними даними табл.1.

Таблиця 1

Частка ПДВ у податкових надходженнях бюджету

Показники Державного бюджету	2005 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення 2010 до 2005
Податкові надходження, тис. грн.	73180893,9	115357403,7	170890786	178654444,7	202957498,0	129776604,1
Податок на додану вартість, тис.грн.	33702686,0	65122466,3	98628605,7	94839598,9	119034191,3	85331505,3
Частка ПДВ у податкових надходженнях держбюджету, %	46,1	56,4	57,7	53,1	58,6	12,5

Також варто не забувати, що станом на формування і прийняття бюджету-2010, на початок ІІ кварталу цього року, накопичилась заборгованість із відшкодування ПДВ в сумі біля 30 мільярдів гривень. Тобто, загальний оборот по ПДВ в прийнятому держбюджеті складає: 120 мільярдів гривень по надходженнях і 30 мільярдів по відшкодуванню, а разом - біля 150 мільярдів гривень.

Таким чином, враховуючи, що доходи держбюджету складають 267,4 млрд. грн., а витрати в розмірі 323,5 млрд.грн., то з майже 591 млрд.грн. дохідно-витратного обороту Державного бюджету біля 150 млрд. грн., або 25 % обороту припадає на один податок - податок на додану вартість [4].

Такої ПДВ – залежності Державний бюджет України ще не мав.

Це свідчить лише про постійне зміщення податкового тягаря від багатих на бідних. Адже все більше оподатковуються прості наймані працівники та непрацюючі, які при кожній споживчій купівлі товару чи послуги сплачують закладений в ціну ПДВ [4].

Проблема відшкодування ПДВ в Україні стоїть дуже гостро. Реалії сьогодення свідчать про те, що бюджетно-формуючий ПДВ змінився останніми роками на бюджетовитратний. Деструктивною для економіки держави в цілому є прогресивна динаміка відшкодування ПДВ живими грошима як за внутрішніми оборотами, так і за зовнішньоекономічними операціями, та відсутністю відповідного зростання коштів у бюджеті. Позитивне сальдо, тобто різниця між сумою ПДВ, зібраною до бюджету, та сумою відшкодування з бюджету, поступово зменшується.

Проведемо аналіз надходжень податку та його відшкодування в Україні в табл.2 і відобразимо це графічно на рис.1.

Таблиця 2

Динаміка надходження ПДВ, відшкодування і залишку ПДВ в бюджеті (млн. грн.)

Рік	Надходження ПДВ	Відшкодування ПДВ	Залишок ПДВ у бюджеті	Ефективність ПДВ
1999	8649	1189	7460	0,862527
2000	9851	1442	8409	0,853619
2001	11828	2387	9441	0,798191
2002	14227	3879	10348	0,727 349
2003	19334	5864	13470	0,6967
2004	22906	10308	12598	0,549987
2005	28689	11968	16721	0,582837
2006	46782	13306	33476	0,715574
2007	62530	15042	47488	0,759443
2008	78229	18870	59359	0,758785
2009	107485	28132	79353	0,73827

Рис.1. Динаміка надходження ПДВ, бюджетного відшкодування ПДВ і залишку ПДВ у бюджеті.

Якщо проаналізувати надходження ПДВ до дохідної частини бюджету (рис.1), то спостерігається стійка тенденція його зростання. Численні дослідження доводять, що в умовах розвитку ринкових відносин ПДВ ефективніший при формуванні бюджету ніж прибуткові податки. При цьому бюджетне відшкодування ПДВ або взагалі не аналізується, або розглядається як повернення коштів із загальної дохідної частини бюджету [2].

Незаконне відшкодування ПДВ створило умови для особливого різновиду кримінального бізнесу. Левова пайка необґрунтованого податку на додану вартість, яка ніколи не надійде в бюджет, формується на фіктивних фірмах.

Фіктивне підприємництво набрало катастрофічних масштабів. Воно стало живильним середовищем для економічних злочинів та величезною дискримінацією легального бізнесу. Основна діяльність фіктивних фірм – незаконна конвертація [3].

Відповідно до п.11.21 ст.11 Закону №168/97-ВР до 01.01.2009 р. переробні підприємства суму ПДВ, що повинна сплачуватись ними до бюджету за реалізовані молоко та молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовують виключно для виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними цим переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сільськогосподарські товаровиробники, які з 28.03.2007 р. по 02.04.2008 р. здійснювались за нульовою ставкою ПДВ операції з поставки переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі, повинні були відображати суми ПДВ щодо придбаних товарів (послуг), пов’язаних з виробництвом таких молока та м’яса в живій вазі, у спеціальній декларації з ПДВ (скорочена форма).

Верховною Радою України 27 квітня 2010 року прийнято Закон України №2154- VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ( далі – Закон №2154- VI), статтею 25 якого передбачено здійснення відшкодування ПДВ платникам, у яких суми податку, задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) з терміном обігу п’ять років ( при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та зацікавленість усіх платників податку) [ 5].

Верховною Радою України 2 грудня 2010 року було прийнято Закон України №2755-VI. В новому Податковому кодексі України зазначено, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми розрахованої вище, вона підлягає сплаті до бюджету. При від’ємному – вона враховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні періоди [1].

Висновки. Отже, нашій державі, як і в багатьох інших країнах світу, податок на додану вартість є одним із основних джерел формування доходної частини бюджету. Тому зрозуміло, що нормальне функціонування цього податку є важливим для економіки країни.

Застосування податків є одним з економічних методів управління й забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних і комерційних інтересів підприємців та підприємств незалежно від форм власності й організаційно-правової форми. За допомогою податків визначаються відносини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій, формуються госпрозрахунковий дохід і прибуток підприємств.

Таким чином, ПДВ посідає чільне місце в податковій системі України. Він має свої переваги та недоліки як з фіскальних позицій, так і з огляду регулювання обсягів споживання. Тому є необхідність в подальшому вдосконаленні механізму справляння податку, що вимагає як високої податкової техніки, так і великих фінансових витрат.

Список використаних джерел

1. Вісник податкової служби України.-2010.-№46.-С.137 – 166

2. Данілов О. ПДВ: проблема оптимізації адміністрування// Вісник податкової служби України.-2009.-№12.-С.45-48

3. Пономаренко Л.,Єрохіна Т. Сплата податку на додану вартість с/г товаровиробниками та переробними підприємствами//Вісник ПСУ.-2008.-№46-47.-С.81-83.

4. Прокопчук О.Т. Сутність і роль податку на додану вартість в економічній системі держави//Економіка АПК.-2008.-№12.-С.85-89

5.Тулуш Л.Д. Проблеми та перспективи функціонування податку на додану вартість в сільському господарстві // Вісник податкової служби України.- 2010.- № 31.-С.11-15