Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

 

Яковенко А.В., Сафонова А. І.

Криворізький технічний університет

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ НА РОЗВИТОК МАЛОГО БІЗНЕСУ

 

У важких умовах виходу з економічної і фінансової кризи в Україні особливо актуальними постають питання державного сприяння розвитку економіки та наповнення й ефективного використання державних грошових фондів з метою якнайповнішого задоволення суспільних потреб. Отже, фінансова політика держави в цьому випадку може стати визначним напрямом розв’язання названих проблем, головним важелем впливу якої є, звичайно, податкова складова.

Одним з найперспективніших  напрямків розвитку економіки України є малий бізнес, який дозволяє заповнити малоприбуткові з високим рівнем підприємницького ризику ніші ринку. Також малий бізнес є провідною сферою фінансових відносин і забезпечує досить велику кількість робочих місць для населення, а також грає визначну роль в антимонопольному потенціалі країни.

Згідно даних Держкомстату [1] та статистичних даних Національного банку України [3] малий бізнес має досить вагому роль у створенні ВВП країни та формуванні зайнятості населення.

Як бачимо з рис. 1, малий бізнес займає значну нішу в потенціалі нашого ринку і має досить великий вплив при формуванні ВВП України – це більш, ніж п’ята частина від загального ВВП. Також щорічно у сфері малих підприємств і фізичних осіб – підприємців зайнято більш як 2 млн. людей , з яких приблизно 1,3 млн. найнятих працівників. Крім того, варто зауважити, що суб’єкти малого бізнесу, головним чином зосереджені в галузях економіки, що потребують індивідуального підходу до споживача, мають низьку ступінь уніфікації і стандартизації як продукції так і обладнання, високий рівень ручної або малокваліфікованої праці тощо.  Тобто при їх закритті, в більшості випадків, вони не можуть бути замінені великими підприємствами, що викличе проблеми із задоволенням певної частки суспільних і особистих потреб. З іншого боку, при  зменшенні цього сектору економіки втрачається альтернатива працевлаштування та  знищується конкурентне середовище в цілій низці галузей: харчовій, легкій, побутового обслуговування населення,  сільському господарстві тощо.

Рис. 1. Динаміка ВВП, створеного в малому бізнесі та кількості зайнятого в ньому населення.

Отже, фіскальна політика держави повинна бути спрямована на розвиток малого підприємництва, тому що це сприятиме розвитку ринкових відносин в Україні, запровадженню антимонополізації ринку та створюватиме конкурентне середовище для бізнесу.

Одним  з таких заходів можна вважати спрощену систему оподаткування для суб’єктів малого підприємництва, що дає змогу не тільки оптимізувати суми податкових платежів, а й знизити витрати на організацію їх справляння.

Однак, держава схиляється до більш жорсткої організації  оподаткування малого бізнесу і поступового відходження від спрощеної системи. Такий підхід міг би мати переваги в умовах піднесення економіки, але в умовах кризи може завдати значних втрат, як в обсязі так і у складі малого підприємництва.

Наприклад, в проекті  Податкового кодексу України передбачалось зниження верхньої межі обсягів доходів, що визначають приналежність до малого бізнесу: для фізичних осіб-підприємців до 300 000 грн.  і юридичних осіб-суб’єктів господарювання  до 2 000 000 грн. відповідно. А також підвищення ставки єдиного податку з максимальної  200 грн. до рівня 200-600 грн.

Ці зміни могли б значною мірою вплинути на рішення підприємців чи займатися підприємницькою діяльністю в секторі малого бізнесу й чи продовжувати формувати і розвивати ті підприємства, що вже існують.

 

Таблиця 1

 Динаміка середньостатистичного доходу суб’єктів малого підприємництва

Показники/Рік

2006

2007

2008

2009

Частка зайнятого населення  в малому підприємництві, тис. ос.

5 737,80 

6 003,70 

6 308,00 

6 450,90 

Обсяг реалізованої продукції в малому підприємництві, млн. грн.

479 250,60 

593 030,60 

701 634,60 

657 643,60 

Обсяг реалізованої продукції в малому підприємництві, млн. грн.:

 

 

 

 

1. малі підприємства

360 107,50 

440 011,00 

496 683,00 

461 691,10 

2. фізичні особи підприємці

119 143,10 

153 019,60 

204 951,60 

195 952,50 

Частка зайнятих, тис. ос.:

 

 

 

 

1. малі підприємства

2 208,90 

2 223,50 

2 206,20 

2 106,50 

2. фізичні особи підприємці

3 398,80 

3 679,00 

3 989,00 

4 223,50 

Середньстатистичний дохід суб'єктів малого підприємництва, тис. грн.

83,53 

98,78 

111,23 

101,95 

Середньстатистичний дохід суб'єктів малого підприємництва, тис. грн.

 

 

 

 

1. малі підприємства

163,03 

197,89 

225,13 

219,17 

2. фізичні особи підприємці

35,05 

41,59 

51,38 

46,40 

Кількість малих підприємств, тис.

307,40 

324,00 

322,60 

226,80 

Середньостатистичний дохід на 1 підприємство, тис. грн.

1 171,46 

1 358,06 

1 539,62 

2 035,68 

Як видно з даних табл. 1, починаючи з 2006 року значно зріс середньостатистичний дохід підприємств малого бізнесу, але з 2009 року має тенденцію до спаду, що може бути пов’язано з економічною кризою, яка досі продовжується в нашій країні, тобто в найближчий час ситуація не тільки не залишиться на цьому рівні, а й матиме подальшу тенденцію до спаду. На даний момент в Україні приблизно 39%  фізичних осіб – підприємців отримують дохід більший від  300 000 грн. і 62%  юридичних осіб – суб’єктів господарювання – більший від 2 000 000 грн., тобто всі ці суб’єкти малого підприємництва повинні були б перейти на загальну систему оподаткування, що значно ускладнило б умови їх існування, а тим більш розвитку.

Отже, залишивши в попередніх рамках оподаткування малого бізнесу в чинному Податковому кодексі [4], Уряд фактично здійснив його підтримку.

Важливо підкреслити, що малий бізнес в західних країнах займає таке ж місце в їхніх економіках, як в Україні велике підприємництво, що дає ім. значні переваги в регулюванні ринку праці й підтримці конкурентного середовища, яке сприяє розвитку виробництва і найкращому задоволенню потреб. Що в не малій мірі досягається виваженою податковою політикою. Тому Україні, можливо, доцільно також вдосконалювати  свою податкову політику в напрямку сприяння розвитку цього сектору економіки.

Рада підприємців при Кабміні пропонує при вдосконаленні спрощеної системи оподаткування  прив’язати всі ключові показники до мінімальної зарплатні (МЗ). Для бізнесу з розміром річної виручки до 150 МЗ пропонується нульова ставка єдиного податку, з оборотом до1200 МЗ -  від 20% до 60% МЗ; до 2300 МЗ  –3% від суми виручки при сплаті ПДВ і 5% при включенні ПДВ до єдиного податку. 3 – 5-відсоткову систему запропоновано застосовувати  при обороті до 7000 МЗ і кількості працюючих  до 50 чоловік. [2]

Такий напрям змін може підвищити життєздатність і конкурентоспроможність найменших суб’єктів малого бізнесу,  дещо підвищить верхню межу спрощеної системи оподаткування і, головне, певним чином звільнить залежність цих меж від темпу інфляції. Тобто лібералізує  в певному сенсі податкову політику держави стосовно малого бізнесу.

 Отже, малий бізнес є значним потенціалом української економіки, особливо в період виходу з кризи як альтернативний напрям зростання рівня зайнятості населення та джерело додаткових надходжень до державних грошових фондів, тому необхідно вивчати й застосовувати засоби податкового впливу на нього, які б забезпечували розвиток і зростання ефективності цього сектору економіки.

Література:

1.     Державний комітет статистики України   http://www.ukrstat.gov.ua/

2.     Н.Непряхина. С упрощенной системой все сложно http://www.kommersant.ua/

3.     Офіційний сайт Національного  банку України     http://www.bank.gov.ua/

4.        Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI