Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Н. В. Філіпова

Чернігівський державний  інститут економіки і управління, Україна

Роль капіталовкладень в інвестиційному процесі.

 

Сучасний стан розвитку української економіки потребує  активізації інвестиційної діяльності, як одного з рушійних важелів економічного прогресу. Економічне зростання будь-якої економіки країни залежить від обсягу інвестицій, в свою чергу за умов стабільності економіки інвестиційна діяльність стає більш активною. Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції, спрямовані у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів, здійснюються у формі капіталовкладень.

Капіталовкладення — це грошовий вираз сукупності витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення діючих підприємств та оновлення основних фондів, впровадження нової техніки у виробничих галузях народного господарства, будівництво об’єктів усіх галузей соціальної сфери та виконання проектних і геологорозвідувальних робіт [1]. Капітальні вкладення — це матеріальна частина реальних інвестицій, спрямованих на розширене відтворення основних виробничих та невиробничих засобів [3]. Основні, оборотні, а також фонди невиробничого призначення є об’єктами капіталовкладень. Капіталовкладення виконують три основні функції, які наведені в таблиці.

                                                                                                       Таблиця 1

Функція

Зміст

Функція приросту

Три основні канали надходження інвестиційних вкладень:

- державні капіталовкладення;

- капітал підприємств і компаній;

- ресурси інвестиційних фондів і компаній.

Витратна

Покриття витрат на основні фонди

Накопичувальна

Створення необхідного запасу на майбутній період

             

Розглянемо загальну структуру капіталовкладень на рис.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Структура капіталовкладень.

           

         Отже, в структурі капіталовкладень можна виділити три основні напрямки: за джерелами фінансування, за формами відтворення та за складом витрат, які мають, як бачимо з рисунку, більш детальний поділ.

         В економічному аналізі можна виділити галузеву, відтворювальну, технологічну та територіальну структури.

Розподіл вкладень у різні галузі економіки являє галузеву структуру. До них можна віднести: комп’ютерні технології, машинобудування, транспорт, сільське господарство тощо. Економічна ефективність та розвиток науково-технічного прогресу залежить від стану капіталовкладень у галузевій структурі.

Територіальна структура – це вкладення в регіони. Тут капіталовкладення здійснюються в залежності від рівня розвитку регіону, інвестиційного клімату, ступеню розвиненості інфраструктури регіону.

Відтворююча структура представляє собою вкладення для розвитку, модернізації, реконструкції, відновлення, автоматизації певної галузі виробництва.

Технічна структура – це впровадження нових прогресивних технологій, придбання інструменту, устаткування тощо.

Для розвитку країни та її економічного зростання необхідним є відтворення основних виробничих та невиробничих засобів, основних та оборотних фондів. Капітальні вкладення – це та частина матеріальних інвестицій, яка направлена на відтворення вищеперерахованих засобів та фондів. Тому в інвестиційному процесі капіталовкладення займають вагоме місце.

 

 

Література:

1.     Інвестування : нав.–метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. – К. : КНЕУ. – 2001. – 251 с. – ISBN 966-574-224-8.

2.     Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 р. №1560-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – с.646; – №10. – с. 138.

3.     Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки : навч. – метод. посібник / Г. О. Пухтаєвич. К. : КНЕУ, - 2003. – 148 с. – ISBN 966-574-503-4.