Економічні науки / Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Ховрак І.В., Репетило А.Ю.

КНУ імені Михайла Остроградського, Україна

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Проблема залучення інвестицій в національну економіку завжди займали одне з центральних місць в економічній науці, що пов'язано з тим, що інвестування є базовим процесом розширеного відтворення та вирішення  сучасних проблем вітчизняної економіки, а також впливає на соціально-політичне  становище країни. Активізація інвестиційної діяльності, збільшення  обсягів інвестування та їх ефективне використання є головною передумовою  економічного зростання України в сучасних умовах.

Проблему інвестування всебічно досліджували класики економічної теорії, зокрема Дж. М. Кейнс, який прийшов до висновку, що перевищення заощаджень над інвестиціями призводить до зниження ділової активності [9, с.256], П. Самуельсон також звернув увагу на тісний взаємозв'язок та взаємозалежність заощадження і інвестування [10, с.142]. А. Сміт вважає, що зростання доходів «економічної людини» є головною причиною багатства суспільства, а дохід суспільства закладено не в грошах, а в товарі [9, с.200].

Тому метою дослідження є узагальнення теоретичних, методологічних і науково-практичних аспектів іноземного інвестування в Україні.

Інвестиціями прийнято вважати всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності для отримання прибутку або досягнення певних соціальних ефектів [4, с.16-17], які є найважливішим чинником економічного зростання та забезпечують збільшення щорічного реального продукту країни [8]. В економічній теорії і на практиці з метою ведення обліку, аналізу і планування інвестиції класифікують за окремими ознаками, а саме: за періодом здійснення, відтворювальною спрямованістю, характером використання капіталу, рівнем ліквідності, рівнем ризику, об’єктами вкладення капіталу, характером участі в процесі інвестування, ступенем залежності від доходів, сумісністю здійснення, відношенням підприємства-інвестора, регіональними джерелами залучення, формами власності капіталу, регіональною направленістю капіталу, галузевою спрямованістю.   

Особливої уваги необхідно приділити питанню активізації іноземного інвестування, яке повинне здійснюватися на основі принципів соціально-економічної ефективності, екологічної та економічної безпеки, взаємовигідності й підтримки пріоритетності державної структурної й відтворювальної політики [7]. Основними перешкодами для здійснення іноземного інвестування в економіці України сьогодні є: негативний міжнародний рейтинг України; стагнація на ринку внутрішніх інвестицій; нестабільна законодавча база з питань іноземного інвестування; низький рівень розвитку інфраструктури інвестиційного ринку; нерозвинений внутрішній фінансовий ринок; погіршення платоспроможної здатності населення; інфляція; низький рівень заробітної плати, низький рівень конкуренції в країні.

Факторами, що позитивно впливають на процес іноземного інвестування в Україні, є: дешева та висококваліфікована робоча сила; вигідне географічне розташування країни; слабка ринкова конкуренція серед національних виробників; наявність на ринку високоякісної і недорогої сировини, дешеві сільськогосподарські ресурси; значні промисловий та аграрний потенціали країни; рівень кваліфікації робочої сили.

Рис. 1. Обсяг інвестування: а) в Україну; б) з України

* складено авторами на основі джерел [6]

В цілому, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну станом на 01.01.11 склав 44708,0 млн. дол., що на 11,7% більше в порівнянні з минулим періодим; а обсяги прямих інвестицій з України в економіку країн світу станом на 01.01.11 склав 6871,1 млн. дол., що на 10,4% більше обсягів інвестицій на початку 2010 р. Розподіл інвестицій за країнами надано на рис.1.

Отже, залучення прямих іноземних інвестицій в національну економіку призводить до загального поліпшення інвестиційного клімату через відкриту торгівлю й сприятливий інвестиційний режим, активної конкурентної політики, макроекономічної стабільності, створення додаткових та збереження існуючих робочих місць, активізації підприємницької діяльності, впровадження сучасних технологій та «ноу-хау», сприяння виходу країни на світові ринки тощо.

 

Література:

1. Базилевич В.Д. Історія економіки і економічних учень: Підручник / В.Д. Базилевич, Н.І. Гражевська, Т.В. Гайдай, П.М. Леоненко, А.П. Нестеренко. - К.: Знання, 2004. - 1300 c.

2. Проскурін П.В. Історія економіки і економічних учень. Нариси економічної індустріальної цивілізації: Навч. посібник. / П.В. Проскурін. – К.: КНЕУ, 2005. – 372 с.

3. Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні: Навч. Посібник / А.С. Музиченко. - К.: Кондор, 2005. - 406 с.

4. Кадубовська О.А. Сучасний механізм управління інвестиційною діяльністю / О.А. Кадубовська. // Збірка матеріалів днів теорії та практики інвестування. - 2010. - с.383

5. Ульяницька О.В. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України у світову економіку / О.В. Ульяницька, Т.В. Даниленко, Л.С. Єліференко // Матеріали наукової конференції «Наука та практика 2007». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf/36.pdf

6. Матеріали Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/