Бучковська Г.І.

Науковий керівник: Анчук Л.О.

 

Проблеми функціонування малих підприємств в Україні

 

 

Підприємництво-це провідний сектор ринкової економіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, сприяє здоровій конкуренції, створює новий прошарок-підприємець-власник. Воно базується н самостійній, ініціативній, систематичній, на власний ризик, діяльності по виробництву продукції, надання послуг і зайняттю торгівлею і має на меті сприяння прибутку.

Аналіз функціонування малих підприємств у своїх працях висвітлюють Лігоненко Л.О., Ситник Г.В.   Мазаракі А.А., Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. та Ковальчук Г.В., МишкоЛ.Т, Патерко Т.В, Пополітова В. І., Бланк І.О.

Мета статті – дослідити переваги і недоліки функціонування малих підприємств, а також напрямки оптимізації їх діяльності в майбутньому.

Мале підприємництво - це самостійна, систематична діяльність малих підприємств та громадян-підприємців на власний ризик з метою реалізації економічного інтересу - отримання прибутку (підприємницького доходу). При визначенні поняття "мале підприємництво" слід враховувати не стільки кількісні показники, скільки якісну характеристику, зокрема єдність права власності та безпосереднього управління підприємством, повну відповідальність за результати господарювання тощо.

 Сьогодні саме з малим підприємництвом держава пов’язує надію на швидкі позитивні структурні зміни в економіці, вихід з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Як зазначено в нещодавно прийнятому Верховною Радою закон: ”Про державну підтримку малого підприємництва”, воно розглядається як провідна сила в подоланні негативних процесів в економіці та забезпеченні сталого позитивного розвитку суспільства, як одна із сфер забезпечення зайнятості населення, запобіганню безробіттю та створення нових робочих місць.

Великою мірою роль малого підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що проявляється, насамперед, у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ як в Україні в цілому, так і в нашому регіоні зокрема. Адже в той час, коли йде процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, малі фірми не тільки зберігають, але й створюють нові робочі місця.

Окрім вирішення проблем створення нових робочих місць, формування конкурентного ринкового середовища та відповідної кон’юнктури ринкової економіки, малі підприємства виконують ще ряд важливих функцій:

1.            Стимулювання технологічних інновацій, створюючи їх у 2-2,5 рази більше, ніж великі компанії.

2.            Створення і діяльність великої кількості малих підприємств забезпечує стабільний розвиток регіональної економіки. Завдяки більш високій конкуренції вони краще забезпечують місцеві ринки товарами і послугами і в той же час значно менше дестабілізують ситуацію на ринку робочої сили при банкрутстві окремих з них в порівнянні з великими підприємствами .

3.            Виступає важливим джерелом фінансового та організаційного забазпечення соціального захисту, вносячи визначальний внесок у зменшення соціальної напруги і демократизації ринкових відносин.

4.            Виступає інвестором вітчизняної економіки, а також сприяє розширенню експортних можливостей держави.

Аналіз стану малого підприємництва показує, що сектор малого бізнесу в Україні перебуває на початковому етапі розвитку і характеризується високим ступенем неефективності. Розвиток малого бізнесу в Україні повинен стати вирішальним чинником для вдосконалення економічних механізмів: цей напрямок потребує ефективної державної підтримки, яка повинна бути спрямована на створення позитивного економічного та правового клімату. І це особливо потрібне тому, що малий бізнес пов’язаний із значним ризиком. В США спостерігається тенденція :в перший рік роботи свого існування банкрутує половина новостворених малих підприємств, а через 5 років залишається тільки 25% від початкової кількості .В Японії 7 із 10 підприємств припиняють свою діяльність протягом перших п’яти років. Жорстока конкуренція ,нестача початкового та обігового капіталу ,підвищена чутливість до зовнішніх факторів можуть обернутись для будь-якої фірми крахом. Як свідчить статистика ,тільки 5% з числа новостворених підприємств в Україні можна вважати успішними .35% зникають вже протягом першого року діяльності,інші 60% працюють беззбитково, але не отримуючи прибутків.

Станом на 01.01.11 року в Україні зареєстровано  6104 малих підприємств в цілому (не враховуючи приватних підприємців), в розрізі регіонів відповідно: Автономна Республіка Крим –  182, Вінницька область –  112, Волинська область –  95, Дніпропетровська область –  591, Донецька область –  453, Житомирська область –  113, Закарпатська область –  100, Запорізька область –  268, Івано-Франківська область –  93, Київська область –  212, Кіровоградська область –  67, Луганська область –  268, Львівська область –  239, Миколаївська область –  117, Одеська область –  390, Полтавська область –  182, Рівненська область –  84, Сумська область –  106, Тернопільська область –  72, Харківська область –  274, Херсонська область –  86, Хмельницька область –  104, Черкаська область –  131, Чернівецька область –  70, Чернігівська область –  92, місто Київ –  1558, місто Севастополь –  45.

Незважаючи на ту велику роль, яка відводиться малому і середньому бізнесу, розвиток підприємництва як в Україні в цілому, так і в нашому регіоні не відповідає вимогам часу.

Найхарактернішими факторами, які гальмують цей розвиток є наступні:

1. Організаційно-правові труднощі започаткування бізнесу, особливо на стадії переходу від реєстрації до початку діяльності.

2. Недоступність кредитних ресурсів як для започаткування, так і для ведення бізнесу чи його відновлення, недостатні зв’язки міжнародними фінансовими організаціями по залученню інвестицій і грантів.

3. Переважно деклеративний характер державної підтримки підприємства, неоднозначність та суперечливість чинної нормативно-правової бази.

4. Доволі громіздка система бухгалтерського обліку та звітності.

5. Обмежені можливості для захисту від протиправних посягань.

6. Криза неплатежів та проблеми з формуванням нових взаємозв’язків, каналів збуту.

7. Слабкість інфраструктури малого підприємництва.

Висновок. Однією з найвагоміших перепон на шляху розвитку малого бізнесу є відсутність фінансових ресурсів для інвестиційного розвитку, а значить і сповільнення розвитку інвестиційних процесів, які є рушійною силою економічного зростання .

Література:

1.                Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року   N 2063-III

2.                /В. Андрієць. Забезпечення економічного зростання підприємств малого бізнесу // Економіка, фінанси і право. - 2008. - № 6. - С. 16-18.

3.                /Л. Мишко, Т, Патерко, І. Пополітова. Історія розвитку малих підприємств // с.54

4.                Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками на малих підприємства: Навч. посіб. - К.: Київ, нац. торг.-екон. ун-т, 2005. - 255 с.

5.                ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державного комітету статистики України