Государственное управление/2.Современные технологии управления.

К.ю.н., доц. Марчук Р.П., Пугач А.О.

Національна академія державного управління при Президентові України

Становлення інформаційного суспільства в Україні

На даний час очевидною стала необхідність переходу до економічного зростання інноваційного типу. Для цього необхідно виявити шляхи прискореного переходу України до інформаційного суспільства (далі – ІС).

Шлях поодиноких вузько орієнтованих ініціатив розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні вже пройдено. Розвиток лише окремих фрагментів його початкової стадії, систем зв’язку і комунікацій, спрощений перелік Інтернет-послуг, автоматизація і управління банківських та деяких інших сфер важливий, але не є кінцевою метою.

Сучасне ІС та його наступна фаза – суспільство, побудоване на знаннях, окрім технологічного, набуло багато вимірів: гуманітарного, мас-медійного, культурологічного, освітньо-наукового та інших. Для створення цілісної моделі такого суспільства необхідно паралельно розбудовувати дві фази ІС: перша – прискорити побудову інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури країни шляхом залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій, розширення конкурентного середовища серед провайдерів Інтернету та мобільного зв’язку; друга – одночасно мобілізувати науку, освіту, промисловість, гуманітарну, мас-медійну сфери і бізнес для розвитку ІС, побудованого на знаннях.

Сьогодні пріоритетом для діяльності органів державної влади має стати створення умов, що забезпечують не лише збільшення інформаційно-технологічного потенціалу, а насамперед його максимальну реалізацію в інтересах суспільства. Для цього держава має стати безпосереднім провідником інноваційного розвитку, замовником та організатором досліджень і розробок на найсучасніших напрямках науково-технічного розвитку.

Проте в Україні, як і у багатьох країнах із перехідною економікою, до цього часу поширене дещо спрощене уявлення про роль і місце інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) у розвитку державного і приватного сектору економіки. ІКТ нерідко розуміють як другорядний, допоміжний інструмент, який здатний лише покращити певні соціальні та економічні показники.

Однак, саме завдяки ІКТ стало можливим широке розповсюдження здобутків науково-технічної революції, новітніх технологій, вільне переміщення фінансового капіталу та стрімкий ріст так званого «гуманітарного капіталу». Оскільки ІКТ мають відношення до всіх сфер сучасного життя та постійно здійснюють вплив на розвиток суспільства і окремої людини, слід розуміти, що таким чином ІКТ є сучасним універсальним та багатофункціональним інструментом розвитку держави і суспільства в глобалізованому світі.

Досвід передових в інформаційній галузі країн (Японія, Сполучені Штати Америки, Великобританія) переконує, що розвиток ІС можливий лише в разі вироблення чітких соціально-економічних пріоритетів розвитку країн із використанням ІКТ, що підтримуються політичною волею лідерів країн. Разом з тим, такий підхід може бути опрацьований лише за умови рівноправної участі трьох секторів – державного, приватного та громадянського суспільства.

Сучасні розвинені держави приділяють величезну увагу як розвитку ІКТ, його плануванню, так і розробці відповідних стратегій. Зрозуміло, інтеграція України до будь-якого наддержавного об’єднання вимагатиме від нашої держави наявності власного стратегічного бачення розвитку інформаційного суспільства та передумов для його реалізації.

Становлення завдяки впровадженню ІКТ, а, отже, – і розробка та реалізація відповідної стратегії, можуть і повинні відбуватися лише через співпрацю та взаємну координацію дій з боку усіх суспільних секторів. За таких обставин держава має відігравати координуючу роль, бізнес – надавати фінансову підтримку, а громадськість – наповнювати ініціативу змістом. Участь у процесі реалізації стратегії є додатковим стимулом для здійснення інвестицій зі сторони учасників в окремі частини та проекти стратегії. Участь у проектах становлення технологій ІС забезпечує всім учасникам сучасний доступ до інформаційних та знаннєвих ресурсів.

ІС за своєю природою є глобальною величиною не лише з географічних чи навіть геополітичних позицій, але й тому, що навколо його побудови та розвитку об’єднуються представники всіх суспільних секторів – держави, бізнесу, громадянського суспільства.

Ефективне функціонування сучасної інформаційної економіки, побудованої на знаннях та широкому використанні інформаційних технологій, стає можливим за умов наявності належної нормативно-правової бази. Для її створення необхідно розробити концепцію удосконалення і кодифікації законодавства і на її основі прийняти нормативно-правові акти України, що стосуються окремих правових інститутів сфери ІКТ та сфер, в яких використовуються ІКТ, з максимальною гармонізацією з нормами законодавства ЄС.

Найгостріші проблеми в регулюванні правовідносин в інформаційній сфері, як наголошують українські вчені, пов’язані з невизначеністю або великою розбіжністю в розумінні та практичному застосуванні таких системоутворюючих понять інформаційного права, як «інформаційний суверенітет України», «інформаційний простір України», «інформаційна безпека України», «правовий режим інформації», «принципи міжнародного інформаційного співробітництва». Отже, можна констатувати, що розбудова ІС в Україні повинна здійснюватись на підґрунті адекватного інституційного забезпечення його розвитку.

Сьогодні наша держава стала невід’ємною часткою світового політичного і економічного співтовариства, у прямому і переносному сенсі приєднана до зовнішнього світу кабельними і супутниковими каналами зв’язку.

Процеси інформатизації, комп’ютеризації і розвитку телекомунікацій дозволили створити передумови й умови переходу до ІС, інтеграції країни у світове інформаційне співтовариство.