О.О.Сиротіна, асистентка, Н.М. Андрущенко, магістрант
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Тенденції у сфері підготовки інженерів
- біотехнологів
До проблеми підготовки інженерів в Україні та зарубіжжі
зверталося багато дослідників. Обґрунтовані вченими технології і методики
підготовки сучасного інженера мають загальний характер та з успіхом
використовуються у практиці підготовки фахівців у сфері біотехнології.
Біотехнологія як наука переживає початкові етапи формування. Інтеграція
наукових досягнень дисциплін, що складають її, вимагає створення нової
методології, основи якої закладені поколіннями дослідників на всіх етапах
формування цивілізації.
Ця наука молода, її розвиток стрiмкий i
бурхливий. З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем
людства - ліквідацію недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів,
поліпшення стана охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.
Відповідно до прогнозу на 2010 рік серед
найпопулярніших галузей, з якою експерти пов'язують розвиток ринку праці, є
біотехнології. Міждисциплінарні знання сучасних проблем і тенденцій розвитку
екологічної науки та майбутній
біотехнологічний вплив на навколишнє середовище вимагають підготовки
висококваліфікованих фахівців
екобіотехнологів.
Сучасному суспільству
потрібен фахівець, який повинен глибоко усвідомлювати проблеми екологічного, енергетичного,
соціального і економічного значення, ґрунтовно володіти теоретичними знаннями, професійними вміннями і
навичками, готовий до діяльності в складних умовах конкуренції, здатний до
самонавчання, самовдосконалення.
Природно, рівень компетенції такого
фахівця досить широкий.
Біотехнолог має володіти соціальними, природничо-гуманітарними, культурологічними, історичними, правовими, естетичними та іншими аспектами знань, двома-трьома іноземними мовами, сучасними інформаційними технологіями.
Початок підготовки таких фахівців було покладено в січні 2001 року в НТУУ "КПІ", де на базі відділу біотехнології кафедри загальної та біоорганічної хімії був створений перший на Україні факультет біотехнології та біотехніки.
На сьогоднішній день факультети біотехнології з'явилися в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Харківському технічному університеті, Університеті харчових технологій, Львівському політехнічному Університеті, Чернівецькому національному університеті.
Біотехнологія в інженерній освіті є досить новим предметом, тому в процесі викладання виникають певні складнощі. Проблеми, з якими доводиться стикатися під час організації навчального процесу з біотехнології, досить широкі, як і сама сфера застосування біотехнологічного виробництва. Рівень нововведення і динамізму в біотехнології дуже високий. Зростаючий обсяг інформації вимагає розвитку у студентів творчих здібностей і критичних навичок мислення, які дозволяють приймати власні рішення на підставі отриманих ними базових знань з біотехнології.
У викладанні біотехнології слід відходити від прийнятого матричного створення фахівців, від традиційного підходу до викладання "метод заучування і перерахування". Вважаємо, що тільки симбіоз знань дозволить здійснювати якісну професійну підготовку. У цьому полягає принципова відмінність концептуального підходу в навчанні. Очевидно, що другий підхід більш раціональний. Він дозволяє зекономити час, і дає можливість студенту засвоювати принципи науки з наступною спеціалізацією і деталізацією знання, не витрачаючи часу на механічне запам'ятовування матеріалу.
У зв'язку з цим особливу роль в освіті відіграє наступність дисциплін. Програма з біотехнології помітно виходить за рамки навчальних програм передуючих їй дисциплін. Біотехнологія - це інтегрована, мультидисциплінарна область знань, яка має глибокі зв'язки з іншими науками, тому без належного поглибленого засвоєння комплексу хімічних і біологічних наук розуміння дуже важливого для фахівця предмета біотехнології зводиться до заучування фактів.
Разом із тим, у
підготовці біотехнологів залишається низка невирішених проблем.
Питання підготовки фахівців із біотехнології вимагають систематичного й
обґрунтованого висвітлення, розробки організаційного та науково-методичного
їхнього забезпечення.
Стан
досліджуваної проблеми вказує на наявність низки суперечностей методологічного,
дидактичного і конструктивного характеру між:
-
сучасними вимогами до підготовки майбутнього біотехнолога та його недостатньою фундаментальною
підготовкою;
-
інтегративним характером професійної діяльності біотехнолога та ізольованим підходом до вивчення
окремих навчальних дисциплін у ВНЗ;
-
вимогами до організації навчально-виховного процесу в закладах нового типу та
невідповідністю науково-методичного забезпечення їхньої діяльності;
-
зростаючими потребами суспільства в культурних, освічених фахівцях та
недостатнім рівнем забезпечення умов формування їхнього художньо-естетичного
розвитку в процесі навчання.
Таким чином, у процесі викладання біотехнології слід удосконалити методологічні підходи, що допомагають процесу формування біотехнологічних знань і мислення у фахівців-біотехнологів. Програми вивчення біотехнології мають забезпечувати відповідну підготовку для професійної кар'єри молодих людей в якості біотехнологів для роботи на підприємствах, в науково-дослідних інститутах. Стандарти високі, але й перспективи кар'єри чудові.