ассистент Овчарук О.В.

 

Подольский государственный аграрно-технический университет

 

Особливості підбору сортів для технології вирощування квасолі звичайної в умовах південної частини Західного Лісостепу України.

 

У наш час низьке виробництво високобілкових продуктів харчування тваринного походження, їх висока собівартість, дає поштовх для збільшення площ під зернобобовими культурами. Однією із цієї групи рослин є квасоля. В її зерні міститься в середньому 23-25% білка, який відзначається високою перетравністю до 86-90%, що вище в порівнянні з горохом та чиною. Висока енергетична цінність квасолі, так в 100 г зерна міститься 309 ккал (1293 кДж), що в 2 рази перевищує м’ясо яловичини та в 7 разів – рибу. Квасоля є “коморою” амінокислот, вона містить майже всі не замінимі амінокислоти, а також вітаміни й інші мінеральні речовини. У світовому землеробстві, серед зернобобових культур, квасоля посідає друге місце після сої й користується великим попитом, особливо в якості продуктів харчування.

Західний Лісостеп України – є традиційним регіоном вирощування квасолі, особливо сприятлива його південна частина. Але більша частка зерна квасолі вирощується в приватному секторі на незначних площах (в основному присадибних ділянках), що не задовольняє попиту в її продукції. Тому стоїть питання про збільшення посівних площ, вдосконалення існуючих технологій та розробку нових перспективних технологій.

Для цього слід використовувати новостворені сорти, які б поєднували високу урожайність та якість продукції, стійкість проти ураження хворобами та пошкодження шкідниками, були придатними до механізованого вирощування та збирання.

Різноманітність ґрунтово-кліматичних умов потребує від сортів посухостійкості, холодостійкості, ранньостиглості, високої якості продукції, ефективного використання добрив, відповідність вимогам сучасних технологій, включаючи енергозберігаючі та екологічно чисті.

Клімат південної частини Західного Лісостепу України помірно континентальний. Для більш детальної характеристики зони досліджень нами було зроблено порівняльний аналіз кліматичних факторів південної частини західного Лісостепу і України загалом [табл.1].

Таблиця 1

Характеристика регіону за кліматичними факторами, які мають вплив на ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Показник

В зоні досліджень

В межах України

Річна сума сонячної радіації

3600 – 3800 МДж/м2

3500 – 5200 МДж/м2

Середня сума позитивної температури повітря за теплий період

3000 – 3200 0С

2990 – 4378 0С

Сума ефективних температур, що перевищують 5 0С

2017 0С

1800 – 2852 0С

Сума активних температур

(перехід температури повітря через 10 0С)

2400 – 2600 0С

2400 – 3400 0С

Річна сума опадів

620 мм

400 – 1250 мм

В результаті проведеного аналізу було встановлено, що регіон, в якому здійснювалися дослідження характеризувався порівняно із коливанням кліматичних показників України як такий, що знаходиться в середній її частині, але окремі показники кліматичних факторів були більш наближені до північної частини України.

Ґрунт – чорнозем глибокий малогумусний, середньо суглинковий на лесі. Вміст гумусу (по Тюріну) в орному шарі – 3,4 - 3,7%, легкогідролізованого азоту (по Корнфільду) – 10,3 - 12,0 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (по Чірікову) – 16,0 мг/100 г ґрунту, калію (по Чірікову) – 20,0 мг/100 г ґрунту, рН (сольове) – 7,2.

В сортовій технології вирощування квасолі в регіоні досліджень із районованих сортів квасолі вивчалися такі: Харківська штамбова, Мавка, Буковинка. Перелічені сорти мали наступні біологічно-господарські характеристики.

Харківська штамбова. Виведений в Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства шляхом масового відбору ранньостиглих форм з селекційного номеру 80-189. Різновидність ellipticus albus. Рослини кущової, компактної форми, висотою 40-60 см. Квітка біла. Висота прикріплення нижнього бобу 12-20 см. Стійкий до розтріскування бобів. Насіння біле, еліптичне, гладеньке, блискуче з рубчиком білого кольору. Маса 1000 зерен – 245 г. Вміст білку в зерні до 23,6%. Добре розварюється і має високі смакові якості. Сорт зернового напрямку, холодостійкий, придатний до механічного збирання. Тривалість вегетаційного періоду 79-90 днів. Врожайність зерна 16-20 ц/га.

Мавка. Виведений в Інституті землеробства УААН. Різновидність ellipticus albus. Форма стебла – кущова. Висота рослин 45-55 см. Квітка біла. Висота прикріплення нижнього бобу 13-18 см. Стійка до розтріскування бобів. Насіння біле, еліптичне, гладеньке, блискуче з рубчиком білого кольору. Маса 1000 зерен – 228-235 г. Вміст білку в зерні до 25%. Сорт зернового напрямку, холодостійкий, придатний до механізованого збирання. Тривалість вегетаційного періоду 80-85 днів. Врожайність зерна 23-25 ц/га.

Буковинка. Виведений в Буковинському інституті АПВ УААН. Створений шляхом індивідуального відбору з гібридної комбінації Алуна × Альфа. Різновидність ellipticus albus. Форма стебла – кущова,середньо розгалужена. Висота рослин 50-55 см. Квітка біла, 2-6 в китиці. Висота прикріплення нижнього бобу 15-17 см. Стійкість до розтріскування бобів висока. Насіння біле, еліптичне, гладеньке, блискуче з рубчиком білого кольору. Маса 1000 зерен – 233-246 г. Вміст білку в зерні – 26%. Добре розварюється. Сорт зернового напрямку, технологічний. Тривалість вегетаційного періоду 80-85 днів. Очікувана врожайність 26,3-26,7 ц/га.

Дослідження сортової агротехнології вирощування квасолі виконувалися шляхом закладання польового досліду відповідно до загальноприйнятої методики. Схема досліду була трифакторною в чотириразовому повторенні. Посівна площа елементарної ділянки складала 70,85 м2, облікова – 50,04 м2. Облік врожаю проводили методом суцільного збирання і зважування зерна з кожної облікової ділянки. Для визначення біологічної урожайності відбирали середню пробу, з якої визначали кількісні і якісні показники врожаю.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.   Доспехов Б.А. Методика полевого опыта.- М.: Колос,1985.- 416 с. 48

2.   Клімат України. За ред. В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. – К.: Видавництво Раєвського, 2003. – 343 с.

3.   Минюк П.М. Фасоль. Минск “Ураджай”, 1991. – 92.

4.   Полянская Л.Н., Загинайло Н.И. Новые сорта фасоли // Селекция и семеноводство. - №3, 1991. – С. 39-40.

5.   Технологія вирощування квасолі в Україні. Киев: 1994. – 20.

6.   Широкий уніфікований класифікатор України роду Phaseolus L. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків. 2004 – 42.