СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ РИНКОВОЇ                                 СИСТЕМИ

Шипов М.В.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Україна як держава, що прагне мати статус країни з ринковою економікою, зацікавлена у всебічному розвиткові демократичних засад ведення господарства, виробничої демократії, нового міжнародного економічного порядку. Досі помірковані спроби оздоровити ринкове господарство, державні фінанси, перевести економіку на траєкторію економічного зростання, відновити реальний сектор економіки не дали очікуваних результатів. У сучасній Україні резервом відновлення динамізму економіки є трансформація системи відновлення з опорою на внутрішньоорієнтований сектор, у тому числі споживчу кооперацію.Стратегічний розвиток українського суспільства як його вагома складова передбачає активне еформування споживчої кооперації як соціально-економічної системи, що за своєю місією покликана реалізувати на ефективній економічній основі соціальне призначення.

Чільне місце належить інституційним перетворенням, широкому використанню надбань та ресурсів економічного ровзитку, які втілюють досвід поєднання загальногосподарських, колективних та особистих інтересів, громадського контролю над прийняттям рішень. Саме тут стає в нагоді система економічної демократії, співробітнництва та взаємодопомоги, людського виміру господарських стосунків, яка нагромадження в кооперативному русі, насамперед у споживчій кооперації. Зазначені положення відображені в статті 1 Закону України „Про споживчу кооперацію”, де зазначено, що споживча кооперація в Україні – це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі. Кооперація – самобутнє явище в історичному розвиткові, втілення принципу людської солідарності, віковічного прагнення розв’язати проблеми матеріального забезпечення та поліпшення соціального статусу населення. Як зазначено у статті 3 Закону „Про кооперацію”, метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Споживча кооперація посідає важливе місце в реалізації соціальної політики, економічної стабілізації, розвитку демократичниї основ суспільства. В умоваї нової суспільно-економічної системи національній споживчій кооперації належатиме надзвичайно важлива роль. Це зумовлено кількома факторами.

Політичними. Становлення політичних партій і громадських рухів в Україні відбувається в умовах стрімкого зростання соціальної напруженості. Поруч з цим, українська споживча кооперація є інституцією демократичною, з глибоко викоріненими національними традиціями, орієнтованою на задоволення потреб простих людей і є природним союзником і однією з головних опор демопратичних процесів в Україні;

Соціальними. Споживча кооперація тісно пов’язана з вирішенням важливих соціальних проблем суспільства, тому що коопративний рух за своєю природою спрямований на поліпшення життя своїх членів, грунтується на органічному поєднанні ефекривчного гоподарювання, дієвої конкуренції з пинципами соціальної справедливості. Таким чином, споживча кооперація є соціальною інституцією, яка поєднує ліберальні ідеали з ідеалами соціальної справедливості і соціального захисту населення;

Глобалізаційними, що зумовлює інтегрування України у світове господарство. Україна отримала реальний шанс увійти в європейське, а вiдтак – і світове співтовариство як повноправний його член. Кооперація як система, що також спрямована на інтеграцію, життєво зацікавлена у зміцнені господарських, політичних і культурних звязків між різними країнами. Вступ Укоопспілки до Міжнародного кооперативного альянсу, інших міжнародних кооперативних організацій сприяє єднанню України зі світовою спільнотою.

Кооперативний рух в Україні має 150-літню історію. Його теоретичні засади та практичні рекомендації розроблені в працях таких видатних учених минулого, як Р. Оуен, А.де Сен-Сімон, Ш. Фур’є, В. Кінг, Ш. Жід, М. Баллін, М. Кондратьєв, Дж. Рассел, Д. Чаянов. Величезний внесок у становлення та розвиток кооперації в Україні зробили українські вчені, передусім М. Туган-Барановський. Серед сучасних учених, вагомими є наукові розробки С.Бабенка, В. Гейця, Я. Гончарука, П. Саблука, В. Семченка, А. Чухна тощо. Споживча кооперація – елемент соціально-політичної та соціально-економічної системи українського суспільства, який діє на підставі принципів, притаманних ринковій економіці. За своїм змістом споживча кооперація – важлива форма господарювання, яка дає можливість реалізувати право громадян на продуктивну та творчу працю та отримувати доходи залежно від кількості та якості праці, внеску в кінцеві результати діяльності кооперативу. Діяльність споживчої кооперації в Україні будується на основі економічних законів ринку з урахуванням соціальної складової розвитку суспільства. Таким чином, теорія та практика кооперативного господарювання видокремлюють ознаки споживчої кооперації, що ідентифікують її як унікально соціально-економічну систему.