Економічні науки/Фінансові відносини

Асистент Боярко І.М., асистент Дейнека О.В.

Державний вищий навчальний заклад«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Моделювання впливу відносних масштабів державного сектора на його ефективність

При формуванні державного сектора економіки особливе місце посідає вибір критеріїв і методів оцінки його ефективності, оскільки аналіз ефективності функціонування дає змогу визначити якість функціонування даного сегменту національної економіки. В умовах ринкової економіки кожний суб’єкт господарювання незалежно від форми власності має право на існування лише в тому випадку, коли забезпечується мінімально допустимий рівень ефективності його діяльності. В свою чергу, оцінка ефективності виступає зворотною стороною аналізу масштабів державного сектора, тому що за високого рівня ефективності існуючі масштаби державного сектора є виправданими, а при низькому рівні ефективності державного сектора слід переглянути його частку в національній економіці і визначити його оптимальні масштаби.

Проведений статистичний аналіз впливу відносних масштабів державного сектора на його ефективність в розрізі окремих видів економічної на основі розрахунку коефіцієнта кореляції та детермінації дозволяє зробити висновок, що збільшення відносних масштабів державного сектору економіки в цілому призводить зниження рівня його фінансової ефективності, що зумовлено в першу чергу природною неефективністю суб’єктів господарювання соціальної сфери. При цьому масштаб державного сектору та його фінансова ефективність характеризуються помірним взаємозв’язком. Що стосується коефіцієнту детермінації, то 30,54% зміни інтегрального показника фінансової ефективності функціонування суб’єктів державного сектора економіки залежить від зміни його відносних масштабів.

Аналіз даних показників в розрізі видів економічної діяльності надав можливість поділити види економічної діяльності за характером взаємозв’язку. Так, сільське господарство, мисливство та лісове господарство, рибне господарство; будівництво; готельно-ресторанний бізнес; транспорт і зв’язок; охорона здоров’я та соціальна допомога характеризуються відсутністю зв’язку між фінансовою ефективністю державного сектору та кількісним показником. В свою чергу, від’ємне значення коефіцієнта кореляції в таких видах економічної діяльності, як сільське господарство, мисливство та лісове господарство, рибне господарство (-0,015) та транспорт і зв’язок (-0,192) свідчить, про те, що зі збільшенням обсягу державного сектора в даних видах відбувається зниження ефективності його функціонування. При цьому на відносний масштаб державного сектора припадає досить низька частка зміни ефективності його функціонування, оскільки коефіцієнт детермінації коливається в діапазоні від 0,02 до 4,7 %.

До другої групи - види економічної діяльності зі слабким взаємозв’язком між масштабами державного сектору та його фінансовою ефективністю - ввійшли такі види економічної діяльності як, промисловість; оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту та фінансова діяльність. Відповідно зворотній взаємозв’язок даних показників відмічається лише в торгівлі. Відносний вплив кількісного показника на якісний складає за цією групою від 11,14 до 20,89 відсотків.

Помірний вплив масштабів на ефективність функціонування державного сектора спостерігається в державному управлінні, освіті та наданні колективних, громадських та особистих послуг. Слід зазначити, що діяльність відповідних суб’єктів господарювання спрямована насамперед на задоволення соціальних стандартів, а не на отримання прибутку. Цим і обумовлений виявлений зворотній характер зв’язку. За значенням коефіцієнту детермінації в державному управлінні динаміка фінансової ефективності на 31,08% залежить від зміни частки державного сектора в даному виді діяльності, в освіті – на 44,68%, а в наданні колективних, громадських та особистих послуг – на 40,35%.

Сильний взаємозв’язок обраних показників відмічається в операціях з нерухомістю, що також має зворотній характер. Для даного виду діяльності 85,81% рівня фінансової ефективності залежить від зміни масштабів включання державного сектора в її здійснення.

Нами здійснено моделювання кореляційно-регресійної залежності фінансової ефективності державного сектора економіки від його відносних масштабів в розрізі виділених груп для яких виявлена її наявність та в цілому.

Так, для групи з низьким рівнем взаємозв’язку між досліджуваними параметрами отримане рівняння регресії має вигляд: (формула 1)

у = -7,34 + 0,63х (1)

де у – фінансова ефективність функціонування суб’єктів державного сектора економіки;

х – відносний масштаб державного сектора економіки.

Інтерпретація отриманого рівняння парної регресії дозволяє зробити висновок, що зростання відносного масштабу державного сектора (питомої ваги) на 1% призводить до збільшення фінансової ефективності для промисловості, торгівлі та фінансової діяльності в середньому на 0,63%. Дане рівняння є статистично значимим, що підтверджується оцінкою t-критерію Стьюдента, оскільки його розрахункове значення 1,986 вище критичного 0,127 при заданому рівні вірогідності (95%).

В свою чергу, для групи видів діяльності з середнім взаємозв’язком між масштабами державного сектора та його фінансовою ефективністю відповідне рівняння регресії можна представити у вигляді: (формула 2)

у = -4,01 + 0,29х (2)

Як видно з наведеної моделі зростання частки державного сектора в державному управлінні, освіті та наданні колективних, громадських та особистих послуг на 1% супроводжується підвищення інтегрального показника фінансової ефективності на 0,29%. Дане рівняння також є статистично значимим, оскільки розрахункове значення t-критерію (2,200) перевищує його критичного 0,127 при тому ж рівні вірогідності.

З огляду на обмеженість статистичних даних в розрізі операцій з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам моделювання не проводили, оскільки взаємозв’язок між наявними значеннями досліджуваних параметрів за t-критерієм є не значимим.

В цілому для державного сектору економіки стохастична залежність фінансової ефективності від масштабів його розповсюдження в певному виді діяльності може бути описана наступним рівнянням: (формула 3)

у = -3,04 + 0,27х (3)

Так, як видно з формули 3 без залучення державного сектора національна економіка при інших незмінних умовах з фінансової точки зору буде неефективною. При цьому середній інтегральний показник фінансової ефективності буде становити -3,04%. При нарощенні обсягів державного сектора економіки у відносному вимірі на 1% фінансова ефективність економіки в середньому зростає на 0,27%. Дана модель є статистичною значущою за t-критерієм Стьюдента, оскільки розрахункове значення 3,729 перевищує критичне при заданому рівні вірогідності (95%).

Всі виявлені моделі вказують на необхідність присутності державного сектора у вітчизняній економіці, оскільки в умовах його відсутності інтегральний показник фінансової ефективності буде мати від’ємне значення.

Отже, на нашу думку, для підвищення фінансової ефективності є доцільним нарощення присутності державного сектора економіки у складі суб’єктів господарювання за всіма видами діяльності, крім групи з відсутнім взаємозв’язком, що охоплює сільське господарство, мисливство та лісове господарство, рибне господарство; будівництво; готельно-ресторанний бізнес; транспорт і зв’язок; охорону здоров’я та соціальну допомогу. Відповідно впровадження запропонованих моделей позитивно вплине на покращення ефективності діяльності суб’єктів господарювання як державного так і недержавного секторів економіки, а також на визначення оптимальних пропорцій співіснування державного та недержавного секторів як економіки в цілому так в галузевому розподілі зокрема.