Фінагіна Є. Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені  Михайла  Туган-Барановського, Україна

Особливості оподаткування та обліку дивідендів у інвалюті

 

Непростою операцією, яка здійсню­ється з використанням іноземної валюти, є виплата дивідендів іноземним інвесторам. Адже іно­земні інвестори напевне бажатимуть отримати ди­віденди не в гривнях, а в іноземній валюті. У зв’язку з різкими стрибками офіційного курсу валют НБУ и вражаючою різницею між курсами НБУ і МВР вони знову стали актуальними

Дивіденди - це частина прибутку, яка розподі­ляється між учасниками господарського товари­ства пропорційно їх частці у статутному капіталі. Згідно з П(С)БО-15 дивідендами названо частину чис­того прибутку, розподілену між учасниками (влас­никами підприємства) відповідно до частки їх уча­сті у власному капіталі підприємства. Згідно з ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»   джерело виплати дивідендів є  саме прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку. При цьому на виплату дивідендів спрямовується не просто прибуток, а чистий прибуток .

Під час визначення дивідендної заборго­ваності перед тим чи іншим іноземним інвестором на дату прийняття рішення щодо виплати дивідендів потрібно:

1)     виходячи з частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, розрахувати суму дивідендів (у гривнях);

2)     на суму дивідендів нарахувати авансовий вне­сок з податку на прибуток (у гривнях);

3)     з суми дивідендів утримати ПДФО або пода­ток на доходи нерезидента (у гривнях);

4)     суму гривень, яка лишилася, перевести в іноземну валюту за курсом НБУ, що діє на цю дату (якщо інше не передбачено рішенням про виплату дивідендів).

Ці моменти добре врегульовані законодавством, але є деякі невизначеності, з приводу яких у науковців своя точка зору.

За будь-якого стану речей до заборгова­ності перед іноземними інвесторами, вираженої в іноземній валюті потрібно стави­тися так само, як і до будь-якої інвалютної забор­гованості, що виникає між суб'єктами господарювання наголошує Г. Беднарчук. В бухгалтерському обліку ди­відендна заборгованість перераховується на дату ба­лансу і на дату погашення заборгованості, в пода­тковому ж обліку жодних перерахунків робити не потрібно.

Якщо дивіденди виплачуються в інвалюті (а це найчастіше), то перед іно­земними інвесторами мусить виникнути заборгова­ність в іноземній валюті. І суму іноземної валю­ти О. Кушина рекомендує розраховувати виходячи з належ­ної виплати гривневої маси за офіційним курсом НБУ на дату виникнення такої заборгованості. А це - дата прийняття рішення щодо виплати дивідендів на збо­рах власників підприємства. Тоді всі ризики зміни офіційного курсу грн.—інвалюта нестиме підприємство - емітент корпоратив­них прав.

Але, як зазначає Р. Грачова, на зборах власники підприємства мо­жуть прийняти рішення щодо перерахунку гривне­вої маси в інвалюту за офіційним курсом НБУ на дату виплати дивідендів. Або встановити, що інва­люту потрібно виплачувати в такій сумі, яку мож­на придбати на МВР з урахуванням всіх комісій­них платежів, податків і різниці між комерційним та офіційним курсом, але, звісно ж, виходячи з на­лежної до виплати іноземному інвестору суми гри­вень. Тоді ризики зміни офіційного валютного кур­су від дати нарахування дивідендів до їх виплати або витрати, пов'язані з при­дбанням інвалюти, а також ризики зміни валютно­го курсу на МВР за той самий період нестимуть іноземні інвестори. А дата пе­реведення гривневої заборгованості в інвалютну за­лежатиме від прийнятих умов виплати дивідендів.

Багато питань може виникнути з приводу виплати податків, бо найчастіше рішення про виплату та сама виплата дивідендів відбувається в різних звітних періодах та з різними курсами інвалют. Але автори об’єднані в тому, що законодавчо визначено одне—перераховані дивіденди слід розраховувати виходячи з суми дивідендів, нарахованих в гривнях на дату нарахування.

Виникнення податкового зобов'язання із сплати авансового внеску та сплати податку на доходи нерезидентів пов'язано з виплатою дивідендів. Для обчислення суми податків Г. Беднарчук рекомендує спиратися на визначення поняття «дивіденд», наведене в Законі про прибуток. А це визначення, наштовхує на думку, що такі суми мають визначатися виходячи з дивідендів, нарахованих в гривнях за правилами бух обліку. «Певна річ, що виплати, пропорційні частці у статутному капіталі, визначаються під час нарахування дивідендів у гривнях—адже якби потрібно було орієнтуватися на інвалютну масу, то й сума дивідендів, перерахована у гривні на кожну дату, була б далекою від пропорційності».[2]

О. Кушина наголошує, що жодною з норм Закону про прибуток не передбачено, що податок на прибуток, який нараховується слід прив’язувати до курсу виплачуваної інвалюти, більше того, навіть податковим «курсовим різницям» місця в податковому обліку немає.

Таким чином, питання обліку валютних дивідендів добре врегульовані законодавчо і практично не виникає ніяких суперечливих моментів. Але все окремі моменти нарахування валютних дивідендів, що потребують великої уваги з боку бухгалтерів.

Литература:

1.     Беднарчук Г. Інвестування в іноземній валюті: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.dtkt.com.ua/

2.     Грачова Р. Облік акцій у інвестора й емітента: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.dtkt.com.ua/

3.     Кушина О. Валютні дивіденди: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.buhgalteria.com.ua/