Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Мащенко М.А.,

викладач кафедри політична економія

Харківського національного економічного університету

Формування системи показників ефективності праці

 

Ціль будь-якого підприємства – це отримання максимального прибутку. На величину прибутку впливає собівартість продукції, остання залежить від ефективності праці. Фактори, які обумовлюють зміну ефективності праці необхідно підрозділити на дві групи: внутрішньовиробничі і державні.

Внутрішньовиробничі підрозділяються на:

1. Фактори, пов'язані з підвищенням ефективності праці конкретного
 працівника (особистісні): підвищення рівня освіти трудових ресурсів підприємства; підвищення кваліфікації; збільшення стажу роботи; сумісництво професій; дисципліна праці.

2. Фактори, пов'язані з підвищенням ефективності праці підрозділу підприємства (корпоративні): впровадження нової техніки, технологій; удосконалювання системи матеріального заохочення; скорочення витрат робочого часу на одиницю продукції; зміна доплат, пов'язаних з відхиленнями від технології; зміна доплат компенсуючого характеру, пов'язаних з умовами праці.

3. Фактори, пов'язані з підвищенням ефективності праці колективу підприємства (колективні): збільшення обсягу продажів, яке залежить від темпів зростання обсягів реалізованої продукції; зниження витрат на виробництво продукції в звітному періоді порівняно з базовим; збільшення заохочувальних виплат за рахунок чистого прибутку; зростання продуктивності праці; зростання фондоозброєності праці.

До державних факторів відносять: централізовану зміну рівня мінімальної заробітної плати; зміну рівня гарантованих державою доплат у фактичному періоді порівняно з базовим; систему оподаткування доходів фізичних осіб залежить від величини податку на 1 грн заробітної плати в звітному та базовому періодах; зміну числа гарантованих державою доплат у фактичному періоді порівняно з базовим; зміну податкового мінімуму на заробітну плату у фактичному періоді порівняно з базовим.

Важливим для підвищення ефективності праці є визначення рівня і характеру впливу розглянутих факторів на ефективність праці. Необхідним є формування системи показників ефективності праці. Існує безліч систем показників ефективності виробництва [2, 3], але оцінка ефективності праці за допомогою зазначених систем показників відбувається не в повній мірі. Існуючі системи показників ефективності праці (персоналу) включають недостатню кількість показників (три-чотири). Така система не дозволяє проаналізувати ефективність праці на різних рівнях використання праці. Можна виділити декілька рівнів: особистісний, корпоративний, колективний,  державний. Кожному рівню характерні свої соціально-психологічні мотиви та стимули діяльності та гнучке сполучення інтересів учасників суспільного виробництва.

Визначення системи показників ефективності праці відбувалось за допомогою методу експертних оцінок [1, 4]. Алгоритм одержання експертних оцінок включає наступні етапи: формування матриці рангів; розрахунок і аналіз коефіцієнтів конкордації.

Для формування матриці рангів необхідно провести експертне опитування. Останнє передбачає розробку анкети, яка охоплює досить широке коло показників, які вимірюють вплив факторів на ефективність праці.

Одним із важливих етапів побудови прогнозу є вибір експертів. В дисертаційному дослідженні вибір експертів здійснювався на основі: їх репутації серед фахівців; досвіду успішних прогнозів у даній галузі знань тощо. Експерти проранжірували кожен показник за ступенем необхідності його застосування для оцінки ефективності праці підприємства.

На основі аналізу анкет експертизи була сформована матриця рангів показників у вигляді таблиці, яка містить думки експертів відносно показників. Матриця рангів є вхідним елементом для визначення погодженості думок експертів. Інструментарієм оцінки даної погодженості виступає коефіцієнт конкордації, що обчислюється за формулою:

  ,                      (1)

де m – число фахівців; n – число факторів; S – відхилення суми квадратів рангів від середніх квадратів рангів.

Розраховане значення коефіцієнту конкордації  W = 0,79684 свідчить про те, що ступінь узгодженості думок експертів висока. Для оцінки значимості коефіцієнта конкордації використовується критерій  , що підкоряється  розподілу з числом ступенів свободи . Обчислюється критерій  за формулою:

.                         (2)

В даному дослідженні значення критерію дорівнює . Відповідно до таблиці критичних значень критерію Пірсона,  для 5% рівня значимості дорівнює 69,8. Так як  розрахунковий більше  табличного, з імовірністю 0,95 можна стверджувати, що погодженість у думках експертів не є випадковою.

На основі проведених розрахунків було вибрано ті показники, які мають максимальний ранг у відповідній групі аналізу ефективності праці  підприємства та отримано обґрунтований перелік показників оцінки ефективності праці.

Результатом методу експертних оцінок є наступна система показників, яка вимірює вплив факторів на ефективність праці:

1. Показники, які вимірюють вплив факторів, пов'язаних з підвищенням ефективності праці конкретного працівника наступні: коефіцієнт рівня освіти кадрів; коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня працівників;    коефіцієнт стажу; коефіцієнт, який характеризує сумісництво професій;   коефіцієнт трудової дисципліни.

2. Показники, які вимірюють вплив факторів, пов'язаних з підвищенням ефективності праці підрозділу підприємства наступні: коефіцієнт зниження норми часу за рахунок підвищення норми виробітку на деяку величину;  приріст середньої заробітної плати за рахунок зростання продуктивності праці;

темп зростання витрат робочого часу; коефіцієнт раціональності прийомів праці; коефіцієнт умов праці.

3. Показники, які вимірюють вплив факторів, пов'язаних з підвищенням ефективності праці колективу підприємства наступні: коефіцієнт збільшення обсягів продажу продукції; індекс витрат на виробництво продукції; індекс заробітної плати та ін. соціальних виплат за рахунок чистого прибутку;  приріст продуктивності праці; приріст фондоозброєності праці.

4. Показники, які вимірюють вплив державних факторів наступні:  коефіцієнт зміни рівня мінімальної заробітної плати; коефіцієнт зміни рівня гарантованих державою доплат; коефіцієнт зміни податку на 1 грошову одиницю; коефіцієнт зміни числа гарантованих державою доплат; коефіцієнт зміни податкового мінімуму на заробітну плату.

Таким чином, запропонована система показників ефективності праці дозволяє оцінювати ефективність праці у контексті розвитку системи «трипартизму» у соціальному партнерстві.

 

 Література:

1.              Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ін. / За ред.                            О.В. Мозенков. - Х.: ІНЖЕК, 2003. - 271 с. Бібліогр.: с.243-250.

2.             Економіка підприємства: навч. посіб. / За ред.. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. – 431 с. Бібліогр.: с.425-427.

3.             Економіка підприємства: Підручник. /За заг. ред.                                             С.Ф. Покропивного. –  Вид. 2-ге, перероб. та доп. –  К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

4.            Касьяненко В.О. Моделювання та прогнозування економічних процесів. Навч. посібник. / В.О. Касьяненко, Л.В. Старченко. - Суми: Університетська книга, 2006. - 185 с. Бібліогр.: с.182-183.