Миронова С.П.,

Кам’янець-Подільский Національний університет імені Івана Огієнка

Рівні готовності майбутніх педагогів до корекційної роботи з дітьми, що мають порушення інтелекту

Національна система вищої освіти в Україні спирається на державні стандарти, в яких одним із головних орієнтирів має бути модель спеціаліста. Така модель щодо корекційного педагога передусім враховує соціальну характеристику спеціальності «Дефектологія», зміст діяльності та вимоги до особистості фахівця, його професійні функції, серед яких  специфічною є корекційна. Її сутність полягає у виправленні чи послабленні вад психофізичного розвитку дитини у процесі навчання та виховання, профілактиці ускладнень структури дефекту; створенні умов для максимально можливого цілісного розвитку особистості розумово відсталої дитини; формуванні дитячого колективу; навчанні батьків прийомам організації ігрової, трудової, навчальної діяльності дитини, окремим корекційним прийомам і методам (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Корекційна функція діяльності педагога-дефектолога

Знання спеціаліста

Вміння спеціаліста

-                     закономірності та особливості розвитку психіки і особистості розумово відсталих дітей;

-                     теоретичні основи корекційної роботи з розумово відсталими дошкільниками і школярами: значення, мета, завдання, зміст, засоби, принципи, умови здійснення;

-                     комплексна міждисциплінарна природа корекційного впливу на розвиток і соціалізацію розумово відсталих дітей;

-                     зміст, засоби, методи та прийоми корекції пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, досвіду, спрямованості, поведінки, психічних станів дитини залежно від ступеня інтелектуального недорозвитку, якісних особливостей структури дефекту, віку особи, клінічного діагнозу;

- зміст і методи роботи з формування дитячого колективу та корекційного впливу на особистість розумово відсталої дитини в залежності від її соціального статусу в системі міжособистісних стосунків.

-                     вміння встановлювати ділові контакти з колегами (медиками, психологами, педагогами) для здійснення комплексної роботи з профілактики, послаблення, подолання вад психофізичного розвитку розумово відсталих дітей у навчанні та вихованні;

-                     вміння здійснювати педагогічну діагностику, встановлювати структуру аномального розвитку, розрізняючи ядерні та вторинні ознаки дефекту;

-                     вміння виявляти позитивне у різних сферах особистості дитини і використовувати його у корекційно-виховній роботі;

-                     вміння створювати умови для повноцінного розвитку особистості розумово відсталої дитини;

-                     вміння проектувати індивідуальні та фронтальні, стратегічні та тактичні корекційні цілі;

-                     володіння різноманітними засобами, методами і прийомами корекції пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, досвіду, спрямованості, поведінки, психічних станів дітей; уміння адекватно ситуативно застосовувати ці прийоми;

-                     вміння здійснювати корекційну роботу на основі індивідуального і диференційованого підходу залежно від ступеня інтелектуального недорозвитку, віку особи, клінічного діагнозу; якісних особливостей дефекту;

-                     вміння організовувати та проводити корекційну роботу як цілісну систему педагогічного впливу;

-                     вміння формувати дитячий колектив відповідно до стадії його розвитку; коригувати несприятливе становище дитини у системі міжособистісних стосунків;

-                     вміння навчати батьків окремим корекційним прийомам і методам;

- вміння встановлювати і підтримувати контакти з випускниками школи і надавати їм допомогу у післяшкільній адаптації.

Професійна освіта корекційних педагогів має ґрунтуватись на принципі системного підходу, за умови урахування у всіх підсистемах специфічного компоненту його майбутньої професійної діяльності.

З огляду на вищезазначене нами було розроблено рівні готовності майбутніх спеціалістів до корекційної роботи. Основними складовими виступали особистісна, когнітивна і діяльнісна готовність до корекційної роботи, а головним показником – наявність вмінь для виконання корекційної функції професійної діяльності. Наведемо їх.

Високий рівень – наявна сформованість професійно-ціннісних орієнтацій та якостей особистості; позитивне ставлення до майбутніх вихованців ґрунтується на впевненості у оптимістичній перспективності корекційної роботи; відзначається задоволеність професією вчителя-дефектолога і бажання подальшого працевлаштування за фахом; наявність вичерпних знань про специфіку педагогічної діяльності з розумово відсталими дітьми; сформованість вмінь для виконання корекційної функції професійної діяльності; творчість і самостійність у виконанні професійних завдань; адекватна професійна самооцінка; готовність до неперервної самоосвіти.

Середній рівень - професійно-ціннісні орієнтації та якості особистості в основному сформовані, проте окремі з них проявляються ситуаційно; позитивне ставлення до майбутніх вихованців ґрунтується на любові і жалості, без твердого переконання  у перспективності корекційної роботи; плани подальшого працевлаштування не завжди пов’язані із допоміжною школою, хоча професія педагога-дефектолога подобається; знання  про специфіку педагогічної діяльності з розумово відсталими дітьми в основному сформовані; вміння для виконання корекційної функції професійної діяльності сформовані недостатньо (неповний обсяг, невисокий ступінь); при виконанні професійних завдань виявляються лише елементи творчості і самостійності; самооцінка професійної готовності в основному адекватна; готовність до неперервної самоосвіти недостатньо виразна.

Низький рівень - професійно-ціннісні орієнтації та якості особистості знаходяться у стадії формування; ставлення до майбутніх вихованців індиферентне;  професія вчителя-дефектолога не подобається; знання про специфіку педагогічної діяльності з розумово відсталими дітьми характеризуються суттєвими прогалинами; сформовані лише окремі вміння для виконання корекційної функції професійної діяльності; творчість при виконанні професійних завдань не виявляється, самостійність недостатня; самооцінка готовності до корекційної роботи завищена; потреба у самоосвіті відсутня.

Вихідний рівень - професійно-ціннісні орієнтації та якості особистості не сформовані; наявне негативне ставлення до майбутніх вихованців; професія вчителя-дефектолога не подобається; знання про специфіку педагогічної діяльності з розумово відсталими дітьми дуже поверхові; вміння для виконання корекційної функції професійної діяльності не сформовані; творчість і самостійність при виконанні професійних завдань відсутні; самооцінка готовності до корекційної роботи завищена; потреба у самоосвіті відсутня.

Запропоновані рівні доцільно використовувати для оцінювання компетентності фахівців у галузі корекційної роботи.