Варварук Л.Ю., Бахмат Ю.О., Тарасюк Я.В., Золоташко Л.О.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Криклива С.Д.

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ЛУЧНОГО ФІТОЦЕНОЗУ НЕМИРІВСЬКОГО ПОБУЖЖЯ

До лікарських рослин відносять такі, що містять біологічно активні речовини та використовуються для заготівлі лікарської сировини. Лікарська рослинна сировина – цілі рослини або їх частини, що застосовуються у висушеному, іноді у свіжому вигляді для отримання лікарських речовин, лікарських засобів рослинного походження – фітопрепаратів, лікарських форм та дозволені до використання [Ковальов та ін., 2000]. Властивості лікарських рослин зумовлені наявністю комплексу біологічно-активних (алкалоїдів, сапонінів, глікозидів, фітонцидів, вітамінів та ін.).

З метою виявлення лікарських рослин та збереження рідкісних видів рослин Вінниччини було організовано експедицію, здійснено обстеження території та дослідження видового складу рослинності ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу села Гвоздів Немирівського району Вінницької області. Під час обстеження лучного фітоценозу поблизу села Гвоздів Немирівського району користуючись визначником [Доброчаева, Котов, Прокудин, 1999] було виявлено наступні види рослин: Fragaria viridis Duch., Potentilla erecta (L.) Henpe, P. anserina L. та P. argentea L., Geum rivale L., Agrimonia eupatoria L. з родини Rosaceae; Galinsoga parviflora Cav., Achillea millefolium L., Taraxacum officinale Wigg., Artemisia absinthium L., Echinops sphaerocephalus L., Аrctium tomentоsum L., Lactuca serriola L. з родини Asteraceae; Ranunculus acris L., Pulsatilla pratensis s.l. incl. P. bohemica з родини Ranunculaceae; Urtica dioica L. з родини Urticaceae; Plantago media L. та Pl. lanceolata L. з родини Plantaginaceae; Euphorbia cyparissias L. з родини Euphorbiaceae; Lysimachia nummularia L. з родини Primolaceae; Rumex hydrolapathum Huds., Polygonum persicaria L. та P. hydropiper L. з родини Polygonaceae; Cerastium arvense L., Stellaria media (L.) Vill., Spergula arvensis L. з родини Caryophyllaceae; Malva neglecta L. з родини Malvaceae; Verbascum phlomoides L., Linaria vulgaris Mill. з родини Scrophulariaceae; Asperula odorata L. з родини Rubiaceae; Sisymbrium officinale (L.) Scop., Barbarea vulgaris R. Br., Lepidium ruderale L., Thlaspi arvense L., Capsella bursa-pastoris L. з родини Brassicaceae; Trifolium repens L., Tr. pratense L., Tr. aureum L., Coronilla varia L., Medicago falcata L., Astragalus onobrychis L., Chamaecytisus blockianus L. з родини Fabaceae; Eryngium campestre L. з родини Apiaceae; Carex praecox Schreb., С. acuta L., C. riperic Curt. з родини Cyperáceae; Juncus inflexus L. з родини Juncaceae; Festuca pratensis Huds., Lolium рerenne L., Poa trivialis L., Dactylis glomerata L., Deschampsia caespitosa (L.) P. Beauv., Agrostis tenuis Sibth., Phléum praténse L., Elymus repens (L.) Gould, Bromopsis inermis (Leys). Holub з родини Poaceae.

Серед виявлених видів рослин до лікарських, які використовують в офіційній медицині, належать: Potentilla erecta (L.) Henpe з родини Rosaceae, кореневища якого мають протипроносну, кровоспинну, бактеріостатичну, в'яжучу, протизапальну дію [Сербін та ін., 2007]; P. anserina L. з родини Rosaceae, траву і кореневище якого використовують як спазмолітичний, жовчогінний, в’яжучий, знеболювальний засіб; Agrimonia eupatoria L. з родини Rosaceae, трава якого має в’яжучу кровоспинну, жовчогінну дію, покращує апетит [Бензел та ін., 2010]; Achillea millefolium L. з родини Asteraceae, галенові препарати якого виявляють ефективну кровоспинну дію і використовуються при легеневих, кишкових, кровотечах [Ковальов та ін., 2000]; Taraxacum officinale Wigg. з родини Asteraceae. Відвари трави застосовують при проносах, дизентерії, інфекційному гепатиті, запаленнях нирок, сечового міхура та ін. [Сербін та ін., 2007]; Artemisia absinthium L. з родини Asteraceae, трава якого містить гіркоти і має апетитну, протизапальну, антисептичну, противиразкову, знеболюючу, загальнозміцнюючу, глистогінну дію [Сербін та ін., 2007]; Urtica dioica L. з родини Urticaceae, листя та корені якої впливають на обмінні процеси, мають сечогінну, протипроносну, в’яжучу дію; Plantago lanceolata L. з родини Plantaginaceae, листя і насіння якого покращують травлення, мають відхаркувальну, бактеріостатичну, знеболювальну дію [Бензель та ін., 2010]; Polygonum persicaria L. та P. hydropiper L. з родини Polygonaceae, які проявляють кровоспинні, знеболюючі, протизапальні властивості; Verbascum phlomoides L. з родини Scrophulariaceae, квітки якої використовують як відхаркувальний, обволікаючий, знеболювальний засіб [Сербін та ін., 2007]; Linaria vulgaris Mill. з родини Scrophulariaceae, трава якого має сечогінну, жовчогінну дію [Бензель та ін., 2010]; Capsella bursa-pastoris L. з родини Brassicaceae, галенові препарати якої виявляють виражену кровоспинну дію, знижують кровяний тиск та ін. [Ковальов та ін., 2000]; Elymus repens (L.) Gould, з родини Poaceae, кореневища, трава якого використовується при жовчокам'яній та нирковокам’яній хворобах, ревматизмі, гастриті, екземі [Бензель та ін., 2010].

Серед виявлених рідкісних рослин до лікарських, які застосовують в народній та нетрадиційній медицині, належить сон лучний Pulsatilla pratensis s.l. incl. P. bohemica) з родини Ranunculaceae. Трава ефективно використовується як заспокійливий засіб, а також при запамороченні, безсонні, судомах. Як спазмолітичний засіб сон-траву застосовують при коклюші, бронхіальній астмі, бронхітах, мігрені [Священик, 2007]. За класифікацією рідкісності рослин вид належить до категорії охорони ІV, тобто невизначені: види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних» [Червона книга України, 2008]. На лучних схилах поблизу с. Гвоздів виявлено 4 популяції рослин, кожна з яких нараховує від 16 до 30 квітконосних пагонів.

Антропогенна діяльність інтенсивніше впливає на склад природних екосистем, тому виявлення рідкісних видів лікарських рослин та визначення стабільності їх популяцій на регіональному рівні є одним із важливих етапів вирішення питань збереження червонокнижних рослин.