Масляєва О.О.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Визначення конкуренції молокопереробних підприємств з боку функціонального підходу

Перетворення України у відкриту економічну систему, достатньо вільний доступ на вітчизняні ринки іноземних компаній, намагання українських підприємств завоювати стабільні позиції на світовому ринку потребують всебічного аналізу проблем, пов’язаних з розвитком конкуренції, підвищенням конкурентоспроможності окремих галузей економіки, а також трансформацією ролі держави у цих процесах. Конкуренція є одним з найважливіших елементів ринкової економіки, який забезпечує її функціонування, тобто фактично є її основою. Основи понятійного апарату теорії конкуренції були закладені ще у XVIII ст., дещо пізніше ця теорія була розвинута такими відомими економістами, як: А. Сміт, Д. Рікардо, Й. Шумпетер, М. Портер та ін.

Дефіцит продуктів харчування на світовому та національних ринках, зміни у структурі попиту на продукти харчування збільшують увагу до проблем дослідження ринків продуктів харчування, до яких належать і молочні продукти. Частина з них є життєво необхідними для людини, оскільки є дієтичними та лікувально-профілактичними засобами. Молочна галузь належить до провідних у харчовій та переробній промисловості та формує привабливий за обсягами виробництва ринок. Це безпосередньо пов'язано з тим, що продукція цієї галузі займає важливе місце у споживанні населення. Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування. Молокопромисловий комплекс – це один із найважливіших агропромислових комплексів України. З одного боку, важелів цієї галузі є трудомісткість молочного скотарства, з іншої – необхідність забезпечення населення молочною продукцією, а молокопереробні підприємства – сировиною.

Великого значення набуває здатність утримувати та розвивати рівень конкурентоспроможності власної продукції для забезпечення можливості перспективного зростання ринкових часток в певних сегментах. Враховуючи посилення конкурентної боротьби між підприємствами галузі за обмежені сировинні ресурси, за ринки збуту, за споживачів, актуальним є вибір привабливих для розвитку видів продукції, ринкових сегментів та формування  набору маркетингових конкурентних стратегій.

В сучасних умовах існує дефіцит кількісних і формалізованих підходів до оцінки рівня конкуренції на ринку. Окрім того, ведення бізнесу сьогодні вимагає постійного моніторингу конкурентної позиції фірми, що в свою чергу потребує розробки методичних підходів такого моніторингу. Важливим аналітичним завданням, на нашу думку, є поєднання оцінки рівня конкуренції на ринку та конкурентної позиції фірми. Ці завдання можуть бути вирішені на основі застосування функціональних методів і прийомів.

У науковій літературі не існує єдиного загальноприйнятого визначення конкуренції, а тому доцільним є проведення аналізу основних найпоширеніших її визначень, сформульованих відомими науковцями. Слово ,,конкуренція” (від. лат. – concurrentia) визначається як змагання або суперництво. За класифікацією Ф. Шерера і Д. Росса, критерії конкуренції можуть бути поділені на типи: поведінкова, структурна, функціональна. Поведінкова – розуміння конкуренції як боротьби за гроші споживачів шляхом задоволення їх потреб. Структурна – аналіз структури для визначення ступеня свободи продавця й покупця на ринку, а також способу виходу на нього. Згідно функціонального трактування – це суперництво старого з новим.

Функціональний підхід до тлумачення конкуренції, розглядає конкуренцію з боку виконуваних нею функцій та ролі, що вона грає у ринковому процесі. Цей підхід, який розглядає конкуренцію в динаміці, протилежний статичній рівноважній моделі неокласичного аналізу. Згідно функціонального підходу конкуренція примушує підприємства постійно шукати та знаходити нові види продукції, саме вона сприяє виробництву продукції високої якості, спонукає реагувати на потреби споживачів, сприяє розвитку науки та техніки, інформаційних систем і технологій. З іншого боку, конкуренція призводить до нестабільності бізнесу, у певних випадках є причиною інфляції та безробіття, банкрутства підприємств тощо.

Й. Шумпетер визначав конкуренцію як суперництво старого з новим. Нововведення скептично приймаються ринком, але якщо новатору вдається їх здійснити, саме механізм конкуренції витісняє з ринку підприємства, що використовують старі технології. Він стверджує, що конкуренція – це тривалий процес, заснований на інноваціях, при якому присутність монополій або домінуючого стану на ринку є вірогідним результатом їхньої ефективності в минулому і вони є безкінечно уразливими нападкам з боку їх більш інноваційних конкурентів.

Розвиваючи погляди Й. Шумпетера Ф. фон Хайєк стверджував, що „конкуренція є процедурою відкриття, пізнання нового... саме за рахунок зростаючої конкуренції підвищується поступово наша ефективність ... справа не лише у тому, що уся еволюція тримається на конкуренції; неперервна конкуренція необхідна навіть для збереження досягнутого”. Він вважає, що конкуренція – це процес, за допомогою якого люди отримують і передають економічні блага і тільки за допомогою конкуренції на ринку все приховане стає явним. „Конкуренція вказує підприємцям напрям пошуку, виявляє зміни у системі розподілу різноманітних потреб та незнайомих раніше способів їх задоволення”.

Таким чином, для представників функціонального підходу характерним є розгляд конкуренції як процедури відкриття нових можливостей існуючих ресурсів а також створення нових ресурсів. Конкуренція, на їх думку, виявляється у вдосконаленні продуктів й технологій, формуванні нових ринків, нових джерел сировини або нових типів організації виробництва. Слід зазначити, що в економічній науці існує ряд теорій, який поєднує риси вищезазначених підходів.