К.е.н. Сітковська А.О.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Фактори впливу на результативність вітчизняних аграрних підприємств

Виникнення і формування конкуренції в результаті прогресуючого розвитку суспільства змушує аграрні підприємства постійно рухатися й вдосконалюватися, не зупинятися на досягнутих результатах, тобто підвищувати свою результативність.

Результативність є важливим показником доцільності діяльності аграрного підприємства, умовою ефективності ведення господарської діяльності, основою вибору засобів і методів її проведення, запорукою успіху в конкурентній боротьбі. В сформованих на сьогоднішній день економічних відносинах питання результативності стає особливо актуальним в умовах глобалізації, раптово виникаючих економічних криз, загострення внутрішнього тиску на аграрні підприємства з боку держави, фінансових установ, посередників, постачальників.

Масштабні зміни економічних процесів зумовили на рівні аграрного підприємства часткову відмову від правила економічної відокремленості, прискорення інноваційних процесів, підвищення динамічності ринків збуту продукції, зростання ролі трудового потенціалу його працівників. Водночас вплив зовнішніх факторів і тенденцій на діяльність аграрних підприємств ініціював виникнення нових інтеграційних утворень, зміну механізмів конкуренції, переосмислення зв’язків між виробником і споживачем товарів. Для охоплення всіх етапів процесу створення цінності продукції для споживача виділяють вхідні та вихідні показники. Вони ввійшли в загальну систему вимог до процесу вимірювання економічних результатів при розробці сукупності принципів оцінювання результативності, а саме якість у кількісних оцінках, достовірність, цільова орієнтованість, прозорість, інтегрованість тощо.

Результативність є невід’ємним компонентом в системі оцінки стійкості і конкурентоспроможності господарської діяльності підприємства. Вимірювання економічних результатів, за певною системою правил, індикаторів оцінки та їх інтерпретації для цілей управління, створює основу для планування та конструювання економічних результатів, підвищення чіткості стратегічного планування та якості систем контролю на аграрних підприємствах.

Визначення економічних результатів і систему факторів впливу на результативність, можливо представити на основі таких співвідношень, як між отриманими результатами та витраченими ресурсами (ефективність функціонування матеріального капіталу (забезпечується фондами), необхідність досягнення високого рівня розвитку потенціалу трудових ресурсів (забезпечується персоналом), забезпечення інвестиційної привабливості бізнесу (забезпечується фінансами) тощо); інформаційним і часовим елементом діяльності підприємств, через об’єднання зовнішніх і внутрішніх чинників в визначенні доцільності, інтенсивності, швидкості, своєчасності та технологічності. Встановлення і визначення їх дозволяє побудувати систему управління за принципами споживчої орієнтації та відкритості, залучаючи користувачів економічних результатів до процесів їх визначення, планування, досягнення і споживання.

Підвищення рівня результативності аграрного підприємства безпосередньо впливає на його конкурентоспроможності і стійкість в мінливих ринкових умовах господарювання. Визначені фактори впливу на результативність, ефективність господарської діяльності підприємств, надають можливість визначити напрями їх розвитку.

Водночас посилення міжнародних зв’язків і відносин, орієнтація на світові ринки збуту, для аграрних підприємств в країні з метою підвищення їх результативності, у глобальному вимірі, необхідно залучати міжнародних партнерів та іноземних інвесторів. Враховуючи при цьому, що національною особливістю цих процесів є відсутність відповідного перетоку інтелектуальної власності та інноваційних трансфертів в країну.

Розвиваючи міжнародну співпрацю, вітчизняним підприємствам слід прийняти до уваги той факт, що ключовими донорами капіталу у світовому вимірі виступають компанії розвинутих країн. Дослідження структури джерел фінансування розвитку підприємств різних країн світу дозволяє засвідчити, що у всіх без винятку регіонах домінують внутрішні джерела, а в країнах пострадянського простору зафіксована мінімальна участь банківського кредитування. Відповідно до цього, визначено, що ключовим джерелом національних економічних трансформацій слід вважати корпоративні ресурси вітчизняних підприємств [1].

Отже, ключовим фактором результативності і конкурентоспроможності аграрних підприємств повинно стати доступність фінансових ресурсів і залучення іноземних компаній до роботи на українському ринку.

Література:

1. Олексюк О.І. Особливості та пріоритети розвитку національної економіки у глобальному середовищі / О.І. Олексюк // Агросвіт. – 2009. – №8. – С. 30-37.