Медицина/9. Гигиена и эпидемиология
Рублевська Н.І., Зайцев В.В.,
Шокол І.Д., Афанасьєва О.Л.,
Бєльська Т.М., Водоп’ян В.Л.,
Шевчук Д.О., Бурякова Л.О,
Степанов С.В., Ліхолетов Є.О.
ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”
ВСП “ Дніпропетровський ОЛЦ ДСЕСУ”
Особливості водопостачання індустріального регіону
України
Внаслідок забруднення поверхневих вододжерел,
використання застарілих технологій водопідготовки, спостерігається погіршення
якості питної водопровідної води в індустріальних регіонах країни,
насамперед за рівнями органолептичних
показників, перманганатної
окиснюваності і вмістом хлорорганічних сполук (ХОС), серед який переважають
тригалометани (ТГМ), 90 % серед яких становить хлороформ (ХФ).
Мета - надати гігієнічну оцінку
водопостачання населення Дніпропетровської області та запропонувати основні
заходи щодо поліпшення якості питної води.
Матеріали і методи. Проведено узагальнення
матеріалів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за роботою
водопроводів Дніпропетровської області за період 2005-2014 рр., аналіз
результатів досліджень питної
водопровідної води у відповідності з гігієнічними нормативами [1,2].
Результати дослідження,
їх обговорення. Основним джерелом водопостачання
як в Україні в цілому (на 80 %), так і в Дніпропетровській області (більш ніж
на 90 %) є ріка Дніпро з
площею водозбірного басейну
291,4 тис. км2 (в межах України).
Показники якості води водойм
господарсько – питного водокористування по водозаборах Дніпропетровській
області наведені у таблиці 1.
Таблиця 1. Якість води
водойм господарсько – питного водокористування по водозаборах Дніпропетровській
області
|
Рік |
Кількість проб води водойм, відібраних на фізико-хімічні показники |
З них нестан-дартних проб |
% нестан- дарт них проб |
Кількість проб води водойм, відібраних на мікробіологічні показники |
З них нестан-дартних проб |
% нестан- дарт них проб |
|
2005 |
538 |
335 |
62,2 |
692 |
111 |
16 |
|
2006 |
478 |
311 |
65 |
577 |
88 |
15,3 |
|
2007 |
491 |
282 |
57,4 |
528 |
103 |
19,5 |
|
2008 |
469 |
297 |
63,3 |
555 |
105 |
18,9 |
|
2009 |
381 |
264 |
69,3 |
459 |
79 |
17,2 |
|
2010 |
348 |
256 |
73,6 |
435 |
63 |
14,5 |
|
2011 |
402 |
255 |
63,4 |
473 |
43 |
9,1 |
|
2012 |
402 |
241 |
59,9 |
457 |
42 |
9,1 |
|
2013 |
122 |
53 |
43,4 |
113 |
11 |
9,7 |
|
2014 |
129 |
63 |
48,8 |
205 |
1 |
0,5 |
Результати досліджень води р. Дніпро у постійних створах
свідчать про її підвищене органічне забруднення. Так, у місці водозабору
Аульського міжрайонного водопроводу, що у Криничанському районі області,
періодично реєструвалось перевищення нормативів БСКповн. (3 мг/дм3
) у 1,1-1,6 рази, а ХСК (15 мг/дм3 ) у 1,1 - 2,3 рази.
Як свідчать
результати досліджень, жодна насосно-фільтрувальна станція в області не
спроможна стовідсотково забезпечити очистку питної води до сучасних гігієнічних
вимог за фізико-хімічними, мікробіологічноми показниками (табл.2).
Рівень пермангантної
окиснюваності і вміст ХОС, насамперед, сума тригалометанів ТГМ, вміст
хлороформу ХФ у питній воді
практично усіх водопроводів з р. Дніпро постійно перевищує ГДК.
Підвищений вміст ТГМ притаманний і іншим НФС міст України з поверхневих джерел.
Так, вміст ХФ у питній хлорованій воді
водопроводу «Дніпро – Кіровоград» перевищує ГДК до 4 раз, м. Черкаси – до 2,5 одиниць ГДК [3, 4]. Там, де вирішені питання альтернативного
знезараження питної води (насамперед, з хлорування з амонізацією, знезараження води
діоксидом хлору, ультрафіолетове опромінення), або використовуються виключно
підземні вододжерела – зазначених перевищень ГДК ХФ не спостерігається [4].
Таблиця 2. Результати лабораторних досліджень питної водопровідної
води по Дніпропетровській області
|
Рік |
Кількість проб питної
водопровідної води, відібраних на фізико-хімічні показники |
З них не-стан-дарт-них проб |
% нестан- дартних проб |
Кількість проб питної
водопровідної води, відібраних на мікробіологічні показники |
З них нестан-дарт- них проб |
% нестан- дартних проб |
|
2005 |
11884 |
1879 |
15,8 |
11930 |
179 |
1,5 |
|
2006 |
11010 |
2107 |
19,1 |
11010 |
164 |
1,5 |
|
2007 |
11145 |
2183 |
19,6 |
11145 |
196 |
1,8 |
|
2008 |
10769 |
1935 |
17,97 |
10769 |
128 |
1,12 |
|
2009 |
10571 |
1950 |
18,4 |
10571 |
121 |
1,14 |
|
2010 |
10571 |
3188 |
30,1 |
10571 |
202 |
1,9 |
|
2011 |
10995 |
3772 |
34,3 |
10995 |
161 |
1,5 |
|
2012 |
8857 |
1686 |
19,0 |
8857 |
137 |
1,5 |
|
2013 |
5849 |
545 |
9,6 |
6263 |
191 |
3,0 |
|
2014 |
6770 |
657 |
9,6 |
8521 |
113 |
1,3 |
Результати досліджень
хлорованої питної води Аульського водопроводу за період 2002 – 2012 роки свідчать про перевищення
ГДК ХФ у середньому у 1,6 рази, перманганатної окиснюваності у 1,3 рази (р <0,05) (табл. 3.).
Таблиця 3. Рівень
перманганатної окиснюваності та ХФ у питній воді на виході з РЧВ КП «Аульський
водогін», M±SD
|
Рік |
n |
Окисню- ваність мгО/дм3 |
ХФ,
мкг/дм3 |
|
2002 |
n=12 |
7,42±0,43 |
68,92±13,34 |
|
2003 |
n=12 |
5,38±019 |
64,58±3,23 |
|
2004 |
n=12 |
4,83±0,52 |
97,17±5,81 |
|
2005 |
n=12 |
5,92±0,34 |
92,5±6,56 |
|
2006 |
n=12 |
6,54±0,18 |
96,75±3,29 |
|
2007 |
n=12 |
6,42±0,17 |
100,92±2,48 |
|
2008 |
n=12 |
6,46±0,13 |
97,08±2,55 |
|
2009 |
n=12 |
7,17±0.14 |
102,08±3,79 |
|
2010 |
n=12 |
7,50±0.12 |
98,67±1,67 |
|
2011 |
n=12 |
6,64±0.21 |
108,92±2,41 |
|
2012 |
n=12 |
7,28±0.26 |
103,25±2,0 |
|
У середньому за період спостереження |
264 |
6,5±0.27 |
96,19±3.99 |
|
За ДСанПіН [2] |
≤ 5 |
≤ 60 |
|
|
Відношення до ГДК [2] |
1,3 |
1,6 |
|
Висновок. У теперішній час і найближчу
перспективу при сучасному стані та
темпах розвитку комунального господарства у переважній більшості (80 %) міст та
селищ Україні, які забезпечуються водою з поверхневих вододжерел, не можуть бути забезпеченні європейські і
національні гігієнічні нормативи якості питної водопровідної води, насамперед
за вмістом перманганатної окиснюваності та ХОС (ХФ), які є суттєвим фактором
канцерогенного ризику для здоров`я населення.
ЛІТЕРАТУРА:
1. ДСТУ 4808:2007 – Джерела централізованого питного
водопостачання. Гігієнічні і екологічні вимоги щодо якості води та правила
вибирання. – К.: Держспожівстандарт України, 2007. – 36 с.
2. Гігієнічні вимоги до води
питної, призначеної для споживання людиною: ДСанПіН 2.2.4-171-10 з змінами,
внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2011
р. № 505. – 2011 р.
3. Дмитренко О.А. Гігієнічна
оцінка впливу хлороформу питної води на здоров'я населення/ О.А. Дмитренко
//Автореферат на здобуття звання канд. мед. наук. – 2011. – К.,
Видавництво: ДУ «Інститут гігієни та
медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України» – 20 с.
4. Прокопов В. О. Хлороорганічні
сполуки у питній воді та ризики для здоров’я/ В. О. Прокопов, О. В. Зоріна,
О.І. Волощенко // Збірка доповідей Міжнародного конгресу «ЕТЕВК 2007». 22 – 26
травня 2007 року, м. Ялта, 2007 р. – С. 21 – 28.
Відомості про авторів:
Рублевська
Надія Іванівна
Дом. адреса:
49066, м. Дніпропетровськ, вул. Екскаваторна, буд. 27/2.
Тел. дом.:
(056) 788-28-06, тел. моб. 068-732-59-51
Тел. роб.:
(056) 713-53-53
Місце роботи,
посада: ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», кафедра гігієни та
екології, д.м.н., професор
Е – mail:toxysan@rambler.ru
Зайцев
Вячеслав Володимирович
Місце роботи,
посада: ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
викладач кафедри гігієни та екології.
Дом. адреса:
49070, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 20/32.
Тел. дом.:
(0562) 32-02-97, тел. моб. 097-990-22-49
Тел. роб.:
(056) 744-53-53
Е – mail: mkal2013@yandex.ru