УДК 614.253.4:615:331.101.32 Педагогіка

О. О. Перепелиця, К. П. Купчанко

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

ОЦІНКА ЗАДОВОЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПРОВІЗОРІВ ПРОФЕСІЙНИМ ВИБОРОМ

Резюме. У роботі за сукупністю чинників визначено стан задоволеності обраною професією студентів-провізорів денної та заочної форм навчання як інтегрального показника відношення студента до майбутньої спеціальності. Більше задоволені вибором професії студенти заочної форми навчання. Вони виявляють помітніший інтерес до професії, чітко усвідомлюють свої обов’язки, майбутні перспективи, реально зіставляють свої здібності зі змістом майбутньої професійної діяльності, планують у професії саморозвиватись і самореалізовуватись, а також отримувати задоволення від результатів.

Ключові слова: стан задоволеності обраною професією, студенти-провізори, форми навчання.

Вступ. Сучасний ринок праці ставить високі вимоги до фахівців у будь-якій галузі, перш за все, щодо адекватної оцінки власних можливостей і результатів своєї професійної діяльності, здатності до саморозвитку і особистісної самоефективності.

Питання самоефективності на сьогодні є актуальними в психолого-педагогічних дослідженнях (А. Бандура, А. В. Бояринцева, Г. О. Гордєєва, Ю. Н. Гончаров, Р. Л. Кричевський, М. М. Гайдар, Л. І. Божович, Е. Ф. Зеєр та ін.). Автор концепції самоефективності А. Бандура стверджує, що для досягнення успіху в професійній діяльності потрібне оптимістичне уявлення про власну успішність. Адже люди, які вірять у свою здатність розв’язувати проблеми, виявляють більшу наполегливість зустрічаючись з перешкодами [1].

Позитивне ставлення до професії складається з оцінки студентами різних аспектів навчального процесу з точки зору їх особистісних, індивідуальних потреб. Процес прийняття професії охоплює аналіз мотивів діяльності, здібностей студентів та їх емоційний стан задоволеності [2].

Задоволеність майбутньою професією є результатом дії сукупності різних чинників, яка піддається ймовірному прогнозуванню [2]. Дослідники прослідкували залежність між задоволеністю обраною професією та результативністю її виконання. В. Д. Шадріков стверджував, що «прийняття професії породжує бажання виконати її певним чином, породжує детермінуючу тенденцію і слугує початковим моментом формування психологічної системи діяльності" [3]. Задоволеність вибором професії полегшує адаптацію до нових вимог вищого навчального закладу, сприяє розкриттю здібностей та можливостей студента, підвищує його самоефективність [4].

Мета роботи: з’ясувати вплив задоволеності студентів денної та заочної форм навчання майбутньою професією на формування позитивного ставлення до обраної професії.

Матеріал і методи. За методикою С. О. Пакуліної, С. М. Кетько [5] проведена діагностика мотивації навчання студентів-провізорів 1-5 курсу фармацевтичного факультету денної та заочної форми навчання (жовтень-листопад 2015 р). Анкета охоплювала питання, пов’язані з професійним вибором студента, його бажанням і наміром працювати в майбутньому за спеціальністю. Дослідженням охоплено 435 студентів віком від 17 до 25 років, з них 208 студентів денної та 227 студентів заочної форм навчання. Математична та графічна обробка результатів здійснювалась за допомогою програми «Excel».

Результати та їх обговорення. Результати порівняльного аналізу задоволеності вибором професії засвідчили вищий відсоток задоволених професійним вибором серед студентів заочної форми навчання (рис. 1 Б). При цьому, низький рівень задоволеності властивий більше студентам денної форми навчання (рис. 1 А). Таку розбіжність у показниках можна пояснити зануренням студентів-заочників у професію вже з перших років навчання на відміну від студентів-денників. Тобто, поєднання практичної діяльності на початкових етапах навчання професії підвищує задоволеність професійним вибором.

А Б

Рис. 1. Розподіл (%) студентів денної (А) та заочної (Б) форм навчання за відношенням до чинника «задоволеність вибором професії».

Примітка: тут і надалі рівні (низький, середній, високий), які характеризують відношення студентів до чинників, позначені однаковим тоном.

Встановлено різницю серед досліджуваних груп і в показниках, які характеризують інтерес до обраної професії (рис 2). Підвищений інтерес до професії більшою мірою виявляють заочники. До того ж, більше студентів денної форми навчання (2,4 %) виявляють низький інтерес до професії (рис 2 А). Звертає увагу на себе те, що показники, які характеризують задоволеність вибором професії, інтерес до неї та можливість саморозвитку і самореалізації в професії близькі для студентів різних форм навчання (рис. 1, рис. 2, рис. 3).

А Б

Рис. 2. Розподіл (%) студентів денної (А) та заочної (Б) форм навчання за відношенням до чинника «інтерес до обраної професії».

Ймовірно, відношення студентів до майбутньої професії як можливості саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації підвищує інтерес до професії та спричиняє стан задоволеності професійним вибором.

А Б

Рис. 3. Розподіл (%) студентів денної (А) та заочної (Б) форм навчання за відношенням до чинника «майбутня професія – це можливість саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації».

Неочікуваними виявились результати щодо відношення студентів до чинника «робота дозволить отримувати задоволення від результатів». Більше очікують задоволення від результатів у професії студенти заочної форми навчання, хоча більша кількість серед них і тих, що недооцінюють цей чинник (рис. 4). Очевидно, вибір професії для більшості мав суто прагматичний характер.

А Б

Рис. 4. Розподіл (%) студентів денної (А) та заочної (Б) форм навчання за відношенням до чинника «робота дозволить отримувати задоволення від результатів».

Показники, які відображають задоволення від отриманих результатів у професії та соціальне визнання, яке майбутня професія дасть можливість досягти, близькі для студентів обох досліджуваних груп незалежно від форми навчання (рис. 4, рис. 5). На думку окремих авторів, це пояснюється тим, що у період юності у молодих людей виникає потреба в самоствердженні, яка проявляється в прагненні впливати на інших людей, тобто бути соціально визнаними, авторитетними [6]. А реалізація потреби у самоствердженні вдається легше тим студентам, яким притаманна впевненість у собі. І чим

А Б

Рис. 5. Розподіл (%) студентів денної (А) та заочної (Б) форм навчання за відношенням до чинника «майбутня професія дозволить досягти соціального визнання».

сильнішою є впевненість у своїх здібностях, тим наполегливішою людина буде у своїй діяльності [7, 8], що, в свою чергу, полегшить процес опанування професією. Близько половини студентів заочної і третина студентів денної форми навчання вбачають своєю майбутньою професійною діяльністю досягнути соціального визнання, що дозволить їм одержувати задоволення від результатів своєї роботи.

Тривожними є результати щодо оцінки своїх здібностей як такі, що відповідають вимогам професії. Значний відсоток студентів денної та заочної форм навчання вважають, що їх здібності можуть бути реалізовані неповною мірою, а 1,92 % студентів денної та 0,44 % заочної форм навчання впевнені у цій невідповідності (рис. 6). Отримані дані засвідчують існування внутрішніх суперечностей студентів, більшою мірою, денної форми навчання, пов’язаних з тим, що професія провізора в наш час позбавлена можливості саморозвитку, самовдосконалення.

А Б

Рис. 6. Розподіл (%) студентів денної (А) та заочної (Б) форм навчання за відношенням до чинника «обрана спеціальність відповідає здібностям».

Однакову позицію виявили студенти денної (73,1 %) та заочної (74,9 %) форм навчання щодо необхідності професії провізора для суспільства і лише 0,44 % заочників не вважають значимою цю спеціальність. Однаковим також є розподіл, що характеризує бажання студентів обох досліджуваних груп працювати за обраною спеціальністю – 62,0 % студентів денної та 67,4 % заочної форм навчання переконані у своєму бажанні і 0,5 % денників та 1,31 % заочників декларують низьке бажання працювати за власним вибором, решта - мають щодо нього сумніви. Тобто, більшість студентів денної та заочної форм навчання вважають роботу провізора потрібною для суспільства та виявляють переконане бажання працювати за обраною спеціальністю.

Висновок. Задоволеність вибором професії як інтегрального показника ставлення студентів різних форм навчання до обраної спеціальності різна. Більше задоволені вибором професії студенти заочної форми навчання. Вони виявляють помітніший інтерес до професії, чітко усвідомлюють свої обов’язки, майбутні перспективи, реально зіставляють свої здібності зі змістом майбутньої професійної діяльності, планують у професії саморозвиватись і самореалізовуватись, а також отримувати задоволення від результатів.

Література

1. Бандура А. Теория социального научения / Альберт Бандура. СПб: Евразия, 2000. – 320 с.

2. Кобець В. М. Задоволеність студентів майбутньою професією як емоційна складова самоефективності / В. М. Кобець //Пед. науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2012. –№ 8 (26). -С. 261-267.

3. Шандриков В. Д. Введение в психологию: мотивация поведения / В. Д. Шандриков. – М.: Логос, 2001. – 136 с.

4. Гайдар М. И. Развитие личностной самоэффективности студентов-психологов на этапе вузовского обучения: автореф. дис. на соискание учен.степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / М. И. Гайдар. – Воронеж, 2008. – 25 с.

5. Професійна діагностика / упоряд. Т.Гончаренко. – К., 2004. -120 с.

6. Калинина Н. В. Психологические аспекты развития социальной компетентности школьников / Н. В. Калинина. – Ульяновск, 2003. – 207 с.

7. Маркова А. К. Психологияпрофессионализма / А. К. Маркова. –ХМ.: МГФ «Знание», 1996. -308 с.

8. Кузьмина Н. В. Проблемы психологии профессионально-технического образования как объекта комплексных исследований / Н. В. Кузьмина // Психол. журнал. – 1982. – Т. 3, № 5. -С. 146-154.

9. Реан А. А. О ценностно-мотивационной сфере студентов-универсантов / А. А. Реан, Т.В. Андреева, Н. Н. Киреева // Ананьевские чтения – 99: Тез. науч.-практ. конф. – СПб, 1999. -С. 83-85.

10. Дунець Л. І. Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців / Л. І. Дунець, О. В. Дунець // Рідна школа. – 2001. - № 1. – С. 41-49.