Педагогічні науки/6. Соціальна педагогіка

Сапожкова А. Г.

студентка 4 курсу, спеціальності «Соціальна педагогіка»

факультету соціальної педагогіки та психології

Запорізького національного університету

Науковий керівник

Соловйова Т. Г.

Особливості корекційної роботи з агресивними дітьми

У статті висвітлюється корекційна робота з агресивними дітьми. Розглядаються останні дослідження та публікації з цієї проблеми, хто саме цим займався та їх власні думки. Розкриваються основні види агресії та їх особливості.

Аналіз останніх досліджень. Проблемою агресивної поведінки займалися такі автори як Абрамова Г.С., Алемаскіна М.А., Антонян Ю.М., Беличева С.А., Бехтерева В.М., Глоточкіна А.Д., Дубровіна І.В., Знакова В.В., Іванова Е.Я., Ігошева К.Є., Ісаєва Д.Д., Ісаєва Д.Н., Ковальова А.Г., Кона І.С., Кондрашенко В.Т., Лічко А. Є., Міньковського Г.М. та інші.

Відповідно до одного з визначень, запропонованим Бассом, агресія – це будь-яка поведінка, що містить загрозу або завдає шкоди іншим.

Дитяча агресія - явище доволі закономірне та природне. Американський психолог Паренс вважає, що принципіально неворожа форма поведінки з’являється вже з другого місяця життя дитини. Дитина веде себе агресивно для того, щоб самоствердитись або вдосконалити свій досвід [3].

Метою даної роботи є аналіз корекційної роботи з агресивними дітьми.

Виклад основного матеріалу. Одна з найчастіших проблем в середовищі дитячого колективу - прояв агресивності. Ті чи інші форми її характерні для більшості дошкільнят.

Знижується продуктивний потенціал, звужуються можливості повноцінного спілкування, деформується особистісний розвиток. Агресивний дитина приносить масу проблем не тільки оточуючим, а й самому собі. Ось чому цілком зрозумілий науковий інтерес до цієї проблеми [1].

Основними причинами прояву дитячої агресивності є: прагнення привернути до себе увагу однолітків; прагнення отримати бажаний результат; прагнення бути головним; захист та помста; бажання обмеження гідності іншого, з ціллю підкреслити свою перевагу [2].

І. А. Фурманов поділяє агресивну поведінку дітей на дві форми:

1) Соціалізована.

Діти зазвичай не мають психічних порушень, у них низький моральний та волевий рівень регуляції поведінки, моральна нестабільність, ігнорування соціальних норм, слабкий самоконтроль. Вони зазвичай використовують агресію для притягнення уваги, надзвичайно ярко виражають свої агресивні емоції (кричать, громко лаються, розкидують речі).

2) Несоціалізована.

Діти зазвичай страждають якими-небудь психичними розладами (епілепсія, шизофренія) з негативним емоціональним станом (тривога, страх, дисфорія). Негативні емоції та ворожнеча, яка їх супроводжує, можуть виникати спонтано, а можуть бути реакцією на психотравмуючу або  стресову ситуацію [5].

Як і деякі дослідники можна категорично заперечити такий шлях виправлення, як виставлення назовні недоліків з надією, що дитина зможе критично оцінити свою поведінку та змінити її. Таке виховання ранить самолюбство, почуття власної гідності, гордість дитини. Тому в роботі з агресивним дітьми необхідно використовувати такі засоби психологічного впливу на дитину, які б не викликали в них реакції внутрішнього опору на дії педагога.

Крім використання вправ корекційно-виховного характеру використовуються завдання для розвитку мислення, уваги, пам’яті, сприйняття. Вікові психологічні особливості дітей дошкільного віку такі, що для підтримання в них постійної уваги, необхідної працездатності під час занять їм потрібно добирати різноманітні вправи та змінювати форми роботи. На кожному занятті 2-3 серйозні вправи або гри на корекцію агресивної поведінки та ще 4-5 невеличких завдання на розвиток пізнавальних процесів. Кожне заняття має таку структуру: розминка (рухливі ігрові вправи), велика гра (розвивальні ігри), розслаблення (рухливі ігри) [4].

Завдання та типи вправ:

1. Бесіда.

Під час бесід педагог може запропонувати дітям пригадати випадки, коли вони були роздратовані, ображені, налякані, обурені: з’ясовує, чому це сталося і радить, що їм потрібно було зробити, щоб уникнути цих неприємних почуттів.

2. Рольове програвання.

Ефективними є вправи, в яких діти разом з вихователем “виховують” вигаданого персонажа.

3. Самопізнання.

Уважність до інших. Один з дітей сідає спиною до групи. Він має детально описати зовнішність когось з дітей групи. Вправа навчає бути уважнішими один до одного. Найкраща риса - всі діти сідають у коло й по черзі називають найкращі риси характеру. Скажи мені, хто твій друг.

4. Самовиховання.

Ласкаві імена. Дітям пропонується пригадати, якими пестливими іменами їх називають рідні, близькі люди, знайомі.

Мої добрі справи. Дитина повинна пригадати, яку конкретну добру справу вона зробила вчора і що відчула.

Образотворча діяльність. Дуже ефективним засобом корекції агресивної поведінки дітей є так звана “терапія мистецтвом”. Вона дає змогу виразити агресивні почуття у соціально прийнятій манері. Малювання, ліплення є безпечними засобами розрядити напруження.

Фізичні вправи. Щоб позбутися агресивності у дітей, необхідно, аби вони робили різноманітні фізичні вправи і насамперед, для дихання. Відомо, що стримування дихання – ефективний засіб уникнути глибоких переживань: гніву, печалі, страху.

5. Психогімнастика.

Педагогу необхідно використати весь свій досвід, знання та психологічну компетентність для з’ясування найефективнішої стратегії корекційної роботи в кожному конкретному випадку.

Висновки. Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що проблема агресивності дітей є однією з актуальних проблем, яка стоїть перед педагогами. Психологи-дослідники дедалі більше приділяють уваги вивченню самого феномена агресії, агресивним проявам і тенденціям поведінки, питанням профілактики агресивності. Агресивним дітям насамперед найбільше потрібно уваги, турбота про їхнє емоційне здоров’я і психолого-педагогічна допомога. Оскільки ж ефективність виховання значною мірою зумовлена впливом соціального довкілля вивчення особистості має супроводжуватись діяльністю педагога з корекції впливу цього середовища (сім’ї, ставлення до дитини в групі).

Література:

1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд. О.А. Атемасова. – Х.: Ранок, 2010. – 176с

2. Бовть О.Б. Исследование и коррекция социально-психологических и индивидуально-личностных характеристик младших школьников, коррелирующих с их агрессивностью / О.Б. Бовть // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. - №2. – С.4-9

3. Платонова Н. М. Агрессия у детей и подростков: учеб. пособ. / Платонова Н. М. – СПб.: Речь, 2006. – 336 с.

4. Смирнова Т.П. Психологическая коррекция агрессивного поведения детей / Т.П. Смирнова. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 160 с.

5. Фурманов И.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция / И.А. Фурманов. – Минск: Ильин В.П., 1996. – 192 с.