Філологічні науки \ 1. Методика

к.п.н., Городецька Н.Г. , к.т.н. Городецький І.М.

Львівський національний аграрний університет

FOREIGN LANGUAGE TEACHING TECHNOLOGY

Будь-яка технологія навчання має свої педагогічні особливості, які відрізняють її від інших навчальних технологій. Деякі з них є провідними, без них навчальна технологія втрачає свою сутність, перестає бути сама собою. В основі навчального процесу лежать вихідні положення (принципи), згідно з якими визначаються організаційні форми, прийоми та методи навчання, у даному разі – іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі. Дидактичні принципи поділяються на дві основні групи: загальні та специфічні. До першої групи відносяться ті, що стосуються навчального процесу загалом: принципи доступності наочності, зв’язку теорії з практикою, професійної спрямованості, науковості. А також принципи, які тісно пов’язані з навчальною діяльністю студентів активності та самостійності, систематичності та послідовності навчання, ступеня засвоєння знань, поєднання навчальної діяльності з наукою.

Специфічні принципи є визначальними у тій чи іншій технології навчання, бо вони дають змогу виділити технологію з поміж інших та, досить часто, формують її назву. Кредитно – модульна технологія навчання увібрала в себе два дидактичні поняття кредиту і модуля, які значно виливаються на формування цілісного засвоєння знань з іноземної мови, а також спонукають підпорядкувати інші навчальні компоненти (форми, прийоми, методи, засоби тощо) своїм вимогам. Специфічними принципами кредитно – модульної технології навчання є: принципи гуманізації та гуманітаризації, кредитності, модульності, індивідуалізації, диференціації, інтеграції.

Сучасний стан розвитку України, орієнтація на Європу і західні цінності переконливо свідчать, що запровадження принципів Булонської декларації неможливе без володіння іноземною мовою, поглиблення розмовних навичок, знань фахової лексики тощо, які студенти здобувають на кафедрі іноземних мов.

Першим етапом при запровадженні системи кредитів була розробка структурно-логічних схем підготовки фахівців, розробка робочих программ, згідно яких навчальний процес формується на базі залікових кредитів.

Завданням вивчення іноземної мови на першому курсі є ознайомлення студентів з загальною сільськогосподарською термінологією та основними граматичними одиницями, без яких не може відбуватися спілкування іноземною мовою. Відбувається систематизація набутих знань з граматики та розвиток навичок усного мовлення з використанням нової сільськогосподарської лексики.

На другому курсі студенти вивчають фахову лексику. На даному етапі студентам пропонують для опрацювання текстовий матеріал зі спеціальності з складними граматичними конструкціями, які притаманні фахово-науковим текстам. Мета цього етапу - підготувати студентську аудиторію до читання вузькофахової наукової літератури, анотування та реферування якої передбачено програмою з іноземної мови. На цьому етапі працювати особливо складно, оскільки вивчаючи фахові тексти іноземною мовою, студенти другого курсу ще не вивчають предметів зі спеціальності, які дають їм детальні знання про майбутній фах та одночасно допомагають при читанні, анотуванні чи реферуванні текстів іноземною мовою.

Згідно розробленої системи організації навчального процесу з іноземної мови викладачі кафедри пропонують студентам практичний навчальний матеріал у формі змістовних модулів (не більше двох на один семестр). За результатами отриманих з кожного змістовного модуля балів формується сумарна оцінка з дисципліни іноземна мова. Впровадження такої системи потребує цілком нового підходу до навчання студентів. Діяльність студента повинна бути спрямована на самостійну, пошукову роботу для ефективного засвоєння нових знань. Щоб активізувати роботу студента, навчальний процес треба організовувати так, щоб студент не лише слухав, а брав активну участь у навчальному процесі, що і є неодмінною складовою ефективного заняття з іноземної мови. Та, частотність практичних занять (один раз на тиждень) не дає можливості студентові на належному професійному рівні оволодіти фаховою мовою спілкування.

З іншого боку важливе значення має фаховий рівень викладача, який сформовано на факультеті іноземних мов, і повинен постійно підвищуватися через відвідування іноземних бібліотек, спілкування з закордонними колегами, робота з Інтернетом, наукова робота і участь у конференціях, вивчення нових методик і переймання прогресивних методів викладання, щорічні стажування за кордоном тощо. Висока завантаженість аудиторними годинами (900 порівняно з 350 закордоном) дещо обмежують ці можливості.

Відповідно до обраної технології навчання передбачає організацію засвоєння навчального матеріалу у неперервному полі за наперед заданою модульною програмою, яка складається з логічно завершених частин навчального матеріалу (модулів) зі структурованим змістом кожного модуля та системою оцінювально-контрольних параметрів.

Для ефективного використання обраної системи навчання потрібен комплексний підхід, що передбачає спільні зусилля студентів, викладачів і держави. Таким чином, технологія навчання, створить реальні можливості для гуманізації і демократизації, індивідуалізації та диференціації, інтеграції і модулювання навчального процесу, і відповідно забезпечать максимальний рівень знань фахівця.

Література

1. Преподавание иностранного языка для специальных целей. Под общ. ред. Д.Кросби // Материалы республиканской науч. конф. г.Гродно, Беларусь.: Гродненский государственный университет, 1997. – 162 с.

2. Мотивационные составляющие овладения иностранным языком в неязыковом вузе. Под. общ. ред. Емельянова Н. А.// Материалы Всероссийской научно-методической конфер. - Н. Новгород, 2002. - с. 277.